ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

  Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я. НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Novhorod_kniazivstvo (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО – 1) державно-територіальне утворення, що склалося в 1-й пол. 12 ст. у процесі формування Чернігово-Сіверської землі навколо одного з її другорядних центрів – Новгорода-Сіверського. Територіальне ядро Н.-С.к. охоплювало середню течію Десни (прит. Дніпра). У деякі періоди новгород-сіверські князі володіли також волостю В'ятичі (літописна назва пд. частини племінної території в'ятичів), Стародубом, Путивлем, Посем'ям з Курськом і Рильськом.

У літературі поширена думка, що Н.-С.к. утворилося одразу після Любецького з'їзду 1097 внаслідок поділу "отчини" кн. Святослава Ярославича між його трьома синами і що першим новгород-сіверським князем був кн. Олег Святославич. Проте ця гіпотеза не знаходить підтвердження у писемних джерелах. Першим відомим із літописів володарем

Н.-С.к. був кн. Святослав Ольгович; Новгород-Сіверський уперше згадується серед його володінь під 1141. Коли цей князь перейшов до Чернігова (1157), то віддав Новгород-Сіверський своєму племінникові кн. Святославу Всеволодичу. Останній, захопивши 1164 Чернігів, віддав Н.-С.к. кн. Олегові, синові кн. Святослава Ольговича. Після смерті кн. Олега Святославича (1180) князівство перейшло до його брата кн. Ігоря Святославича, який правив у Новгороді-Сіверському до 1198, а потім посів черніг. стіл. Аналіз руху князів із роду Ольговичів з одного міста в інше дає підстави стверджувати, що від 1160-х рр. за Новгородом-Сіверським закріпився статус другого за значенням стола в Чернігово-Сіверській землі. Історія Н.-С.к. від кінця 12 ст. і аж до 2-ї пол. 14 ст. майже не відображена у писемних джерелах. Є припущення, що в 1-й третині 13 ст. Новгород-Сіверський втратив свою провідну роль і поступився нею Курську. Втім, значне муроване буд-во в Новгороді-Сіверському наприкінці 12 – поч. 13 ст. наводить на думку про збереження ним свого політ. значення. Згадки новгород-сіверських князів у Любецькому синодику дають підставу вважати, що в 13 – 1-й пол. 14 ст. в Н.-С.к. продовжували володарювати представники Ольговичів. Після монголо-татарської навали вони, як і ін. чернігово-сіверські князі, визнали владу ханів Золотої Орди.

У 1360-ті рр. Н.-С.к. увійшло до Великого князівства Литовського. Ймовірно, вел. кн. литов. Ольгерд одразу передав князів-ство своєму синові Дмитру-Корибуту Ольгердовичу (уперше згадується як новгород-сіверський князь під 1386/87). 1393 вел. кн. литов. Вітовт відібрав його володіння і передав їх кн. Федору Любартовичу як компенсацію за його волин. "отчину". У 1420-х рр. Н.-С.к. увійшло до володінь Свидригайла Ольгердовича (який титулувався князем чернігівським) і таким чином припинило існування. У 1440-х рр. Новгород-Сіверський з округою перейшов під безпосередній контроль великого князя литовського.

Літ.: Kuczyński S. Ziemie czernihowsko-siewierskie pod rządami Litwy. Warszawa, 1936; Рапов О.М. Княжеские владения на Руси в Х – первой половине ХIII вв. М., 1977; Коваленко В.П., Моця А.П. Новгород-Северский в Х–ХII вв. В кн.: Новгороду-Северскому – 1000 лет. Чернигов–Новгород-Северский, 1989; Русина Е.В. Владельческая принадлежность Новгорода-Северского в ХIV–ХVI вв. Там само; Зайцев А.К. Черниговское княжество Х–ХIII вв. М., 2009.

2) удільне князівство із центром у Новгороді-Сіверському, що існувало в 2-й пол. 15 – на поч. 16 ст. спочатку в складі ВКЛ, потім (із 1500) – Великого князівства Московського. Територіально охоплювало землі в середній течії Десни і було значно менше, ніж Н.-С.к. 12 ст. Виникло бл. 1454, коли Новгород-Сіверський був переданий у володіння кн. Іванові Дмитровичу Шем'ячичу (див. Шем'ячичі), а пізніше був успадкований його синами – спочатку кн. Семеном Івановичем, потім кн. Василем Івановичем. Останній 1500 пере-йшов на службу до вел. кн. моск. Івана III і зберігав своє володіння до 1523, коли був ув'язнений у Москві.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Kuczyński S. Ziemie czernihowsko-siewierskie pod rządami Litwy. Warszawa, 1936
  2. Русина Е.В. Владельческая принадлежность Новгорода-Северского в ХIV–ХVI вв. В кн.: Новгороду-Северскому – 1000 лет. Чернигов–Новгород-Северский, 1989
  3. Її ж. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. К., 1998
  4. Кром М.М. Меж Русью и Литвой: Пограничные земли в системе русско-литовских отношений конца XV – первой трети XVI в. М., 2010.

Посилання:
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДМИТРО-КОРИБУТ ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • ФЕДІР ЛЮБАРТОВИЧ
  • ІГОР СВЯТОСЛАВИЧ
  • ІВАН III, ІВАН III ВАСИЛЬОВИЧ
  • КУРСЬК, ДАВНЬОРУСЬКЕ МІСТО
  • ЛЮБЕЦЬКИЙ СИНОДИК
  • ЛЮБЕЦЬКИЙ З'ЇЗД 1097
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МОСКВА
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • ОЛЕГ СВЯТОСЛАВИЧ
  • ОЛЬГЕРД
  • ОЛЬГОВИЧІ
  • ПУТИВЛЬ
  • РИЛЬСЬК
  • ШЕМ'ЯЧИЧІ
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СВЯТОСЛАВ ОЛЬГОВИЧ, СВЯТОСЛАВ-МИКОЛАЙ ОЛЬГОВИЧ
  • СВЯТОСЛАВ ВСЕВОЛОДИЧ
  • СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • СВИДРИГАЙЛО, СВИДРИГАЙЛО-БОЛЕСЛАВ ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • В'ЯТИЧІ
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ЗЕМЛЯ, ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • КОРОП
  • КУРСЬК, ДАВНЬОРУСЬКЕ МІСТО
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • ОЛЬГЕРД
  • ВАСИЛЬКО ЮРІЙОВИЧ
  • В'ЯХАНЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)