ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НОВОПСКОВ

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. НОВОПСКОВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Novopskov_smt (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НОВОПСКОВ

НОВОПСКОВ (1638–1829 – Закам'янка) – с-ще міськ. типу Луганської області, райцентр. Розташов. біля гирла р. Кам'янка (прит. Айдару, бас. Сіверського Дінця). Населення 10 тис. осіб (2001).

Первісно мав назву Закам'янка. Належить до найдавніших поселень Луганщини. Заснована укр. переселенцями 1638 як відлуння невдалої козац. війни, вона стала одним із перших поселень Слобідської України.

За участь у Булавіна повстанні 1707–1709 за наказом рос. царя Петра I Закам'янка, як і ін. поселення по Айдару, була спалена. Землі ці згодом закріпилися за слобідським козац. Острогозьким полком. З його внутр. районів 1732 в Закам'янку перевели групу козаків на чолі з Якимом (Акимом) Ємановим. Закам'янка стала частиною Осинівської сотні Острогозького полку. З 1797 Закам'янка ввійшла до складу Старобільського пов. Слобідсько-Української губернії (з 1835 – Харківська губернія).

Сучасна назва селища з'явилася 1829, коли за наказом рос. імп. Миколи I тут розквартирували Псковський кірасирський полк, а мешканців Н. перетворили на військ. поселян. Модернізаційні процеси 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст. торкнулися селища в незначній мірі.

1931 Н. став райцентром. За часів Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941–45 та гітлерівської окупації (10 липня 1942 – 23 січня 1943) в селищі існував осередок руху Опору.

Нині Н. знаходиться в с.-г. зоні Луганщини. Відомий джерелом мінеральної води, на базі якого діє санаторій "Перлина".

Сучасний Н. поділяють на 2 осн. райони: "Центр" і "Газопровод" (від перетину 2-х газопроводів).

Газета: "Перемога".

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР: Луганська область. К., 1968
  2. Пірко В. Заселення Степової України в XVI–XVIII ст. Донецьк, 1998
  3. Історія Луганського краю. Луганськ, 2008.

Посилання:
  • БУЛАВІНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1707-1709 РР.
  • ХАРКІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МИКОЛА І, МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • ОСТРОГОЗЬКИЙ ПОЛК
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
  • СЛОБІДСЬКО-УКРАЇНСЬКА ГУБЕРНІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗАКАМ'ЯНКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)