ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НОВИЦЬКИЙ ОЛЕКСА ПЕТРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Бонь О.І. НОВИЦЬКИЙ Олекса Петрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Novytskyj_O (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НОВИЦЬКИЙ ОЛЕКСА ПЕТРОВИЧ

НОВИЦЬКИЙ Олекса Петрович (19(07).04.1862–24.09.1934) – історик мист-ва, пам'яткознавець та пам'яткоохоронець, музейник і громад. діяч. Дійсний член ВУАН з 1922. Н. в м. Симбірськ. Належав до старовинного козац. роду, започаткованого полковником І.Ф.Новицьким (див. Новицькі). Закінчив фізико-мат. ф-т Моск. ун-ту (1887). Займав посаду пом. бібліотекаря в Істор. музеї та бібліотекаря Моск. уч-ща живопису, скульптури і арх-ри. Був членом Московських археологічного, нумізматичного, архітектурного та художнього т-в. Видавав ж. "Русский художественный архив" (1892–94). Обирався делегатом на 14-й та 15-й Археологічні з'їзди. 1909 став членом Чернігівської губернської вченої архівної комісії та Українського наукового товариства, 1914 – Наукового товариства імені Шевченка. Брав активну участь у діяльності укр. громади (див. Громади) в Москві, укр. секції

Т-ва слов'ян. к-ри, організував її наук. підсекцію, а також 2 шевченківські виставки 1911. За дорученням ген. секретарства освіт. справ Української Центральної Ради складав реєстр укр. архів. та мистецьких пам'яток у Москві. 1918–22 в Криму завідував Феодосійською фундаментальною

б-кою, працював у Таврійському ун-ті та Феодосійському ін-ті нар. освіти. З 1922 – у Києві, де займав низку керівних посад у ВУАН (член управи, в. о. неодмінного секретаря, секретар 1-го відділу) та Археол. ін-ті.

Реорганізував і очолив Всеукр. археол. к-т (1924–33). Керував Секцією, Кафедрою та Кабінетом укр. мист-ва ВУАН, був дир. Музею українських діячів науки та мистецтва і Укр. театрального музею. Ініціював відновлення та був головою Софійської комісії ВУАН (1923–33). Досліджував Шевченкову мистецьку спадщину, історію укр. і рос. мист-ва. Підготував академічний том, що містив мистецьку спадщину Т.Шевченка.

дата публікації: 2010 р.

Праці:
  1. Художественная галерея Московского Публичного и Румянцевского Музея. М., 1889
  2. Краткий исторический обзор картинной галереи П.М. Третьякова. М., 1893
  3. Опыт полной биографии А.А. Иванова. С атласом. М., 1895
  4. Передвижники и их влияние на русское искусство. М., 1897
  5. История русского искусства, т. 1–2. М., 1902–1905
  6. Граф Ф.П. Толстой. К., 1912.
  7. Тарас Шевченко як маляр. Львів–М., 1914
  8. Тарас Шевченко. К., 1930
  9. До питання про походження дерев'яної української архітектури. Ювілейний збірник на пошану академіка Д.Г. Багалія, ч. 3. К., 1927
  10. Здобутки українського мистецтвознавства та археології за десятиріччя після Жовтневої Революції. "Пролетарська правда", 1927, № 255, 6 листопада.
Література:
  1. Тарахан-Береза З.П. Олекса Новицький – дослідник і популяризатор творчості Тараса Шевченка. "Образотворче мистецтво", 1987, № 5
  2. З життя академічних кіл Києва 20-х рр. (за листами з архіву академіка О.П. Новицького). "Хроніка", 2000, 1997, № 17–18
  3. Бонь О. Академік О.П. Новицький і музей Українських діячів науки та мистецтва. "Київська старовина", 1999, № 6
  4. Його ж. О.П. Новицький і діяльність української громади в Москві. В кн.: Історія України. Маловідомі імена, події, факти, вип. 2. К., 1997
  5. Його ж. Олекса Новицький та Михайло Грушевський: до історії взаємин. В кн.: Історія України. Маловідомі імена, події, факти. К., 2003, вип. 20–21
  6. Його ж. Академік Олекса Петрович Новицький: наукова та громадська діяльність. К., 2004
  7. Його ж. "…Методологія в мене не відповідає сучасним вимогам, зато мої знання їм необхідні". "Сумська старовина", 2007, ХХI–ХХII
  8. Його ж. Зусилля академічної громадськості по перевезенню в Україну колекцій П.П. Потоцького та В.О. Щавинського в 1920-х роках. "Сумська старовина", 2008, ХХIV.

Посилання:
  • АРХЕОЛОГІЧНІ З'ЇЗДИ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ГРОМАДА
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА МИСТЕЦТВА
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • НОВИЦЬКІ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УКРАЇНСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО У КИЄВІ (1906)

  • Пов'язані терміни:
  • ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМЕНІ М.РИЛЬСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК, НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ 1819–1919
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО СТАРОЖИТНОСТЕЙ І МИСТЕЦТВ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • МОСКВА
  • МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА МИСТЕЦТВА
  • ШЕПЕТІВСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ВУАН, ШЕПЕТІВСЬКЕ НАУКОВЕ ПРИ УАН ТОВАРИСТВО
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ (ВУАК)
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОМІТЕТ ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК МИСТЕЦТВА І СТАРОВИНИ (ВУКОПМИС)
  • ЗБІРНИК ІСТОРИЧНО-ФІЛОСОФІЧНОЇ СЕКЦІЇ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)