ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НИКОНІВСЬКИЙ ЛІТОПИС

  Бібліографічне посилання: Толочко О.П. НИКОНІВСЬКИЙ ЛІТОПИС [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nykonivskyj_lit (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НИКОНІВСЬКИЙ ЛІТОПИС

НИКОНІВСЬКИЙ ЛІТОПИС – найбільша літописна компіляція з будь-коли створених у Сх. Європі. Назву літопис одержав за одним із пізніх списків (Б-ка Академії наук, 17.2.5), що належав патріарху Никону, якого один час помилково вважали автором. Початкова редакція Н.л. (відображена в списку Оболенського, Рос. держ. архів давніх актів, ф. 201, № 163) доводить виклад до 1520 і, як вважають, була створена в Москві при митрополичій кафедрі протягом 2-ї пол. 1520-х рр. Найімовірнішим редактором-укладачем її вважають митрополита Даниїла (1522–39), відомого церк. і політ. діяча. Гол. джерелами Н.л. стали Симеонівський, Йоасафівський та Новгород. хронографічний літописи, а також низка місц. літописців, давніх повістей, сказань, житій святих та архів. документів.

У 2-й пол. 1550-х рр. було створено нову редакцію Н.л. (відображену у т. зв. Патріаршому спискові, Б-ка Академії наук, 32.17.8) шляхом з'єднання літописного зводу митрополита Даниїла з матеріалами Воскресенського літопису та Літописця початків царства в редакції 1556. Ще одна редакція, продовжена викладом подій за 1556–58, представлена списком Оболенського (2-га і 3-тя його частини). Н.л. використовувався при укладанні Степенної Книги, а в 1670-х рр. його було покладено в основу патріаршого літописного зводу. Список Оболенського Н.л. став гол. джерелом тексту т. зв. Лицьового зводу – багатотомного ілюстрованого літопису, створеного протягом 1560–80-х рр. за наказом рос. царя Івана IV. У кінці 1630-х рр. було створено ще одну, т. зв. Троїцьку, редакцію Н.л., продовжену за текстом Нового літописця і представлену найбільшою кількістю списків: Бібліотечний, Троїцький, Никонівський (виготовлений спеціально для патріарха Никона і дав назву всій компіляції), Архівський, Ундольського, Сімферопольський, Ермітажний.

В істор. літературі Н.л. став популярним завдяки низці унікальних відомостей, у т. ч. з ранньої історії Русі. Спроби довести, ніби в цих легендарних повідомленнях відображено рештки давнього літописання, а також доповнити на їх підставі реконструкцію найдавніших етапів становлення Київ. д-ви (Б.Рибаков, М.Брайчевський) вважаються невдалими.

Вид.: Русская летопись по Никонову списку, ч. 1–8. СПб., 1767–92; ПСРЛ, т. 9–14. СПб., 1862–1910 (фототипічні відтворення. М., 1965; М., 2000); Лицевой летописный свод XVI века: Русская летописная история, т. 1–20. М., 2009 (факсимільне відтворення).

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Лихачев Н.П. Палеографическое значение бумажных водяных знаков, ч. 1. СПб., 1899
  2. Шахматов А.А. Разбор сочинения И.А. Тихомирова "Обозрение летописных сводов Руси Северо-Восточной". СПб., 1899
  3. Платонов С.Ф. К вопросу о Никоновском своде. В кн.: Известия Отдела русского языка и словесности, т. 7, кн. 3. СПб., 1902
  4. Шахматов А.А. Иоасафовская летопись. "Журнал Министерства народного просвещения", 1904, № 5
  5. Лавров Н.Ф. Заметки о Никоновской летописи. В кн.: Летопись занятий постоянной историко-археографической комиссии за 1926, вып. 1 (34). Л., 1927
  6. Розанов С.П. "Никоновский" летописный свод и Иоасаф как один из его составителей. "Известия по русскому языку и словесности Академии наук", 1930, т. 3, кн. 1
  7. Кузьмин А.Г. Рязанское летописание. М., 1965
  8. Клосс Б.М. Никоновский свод и русские летописи XVI–XVII вв. М., 1980
  9. Амосов А.А. Лицевой летописный свод Ивана Грозного: Комплексное кодикологическое исследование. М., 1998
  10. Морозов В.В. Лицевой свод в контексте отечественного летописания XVI в. М., 2005.

Посилання:
  • БРАЙЧЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО ЮЛІАНОВИЧ
  • ІВАН IV, ІВАН IV ВАСИЛЬОВИЧ ГРОЗНИЙ
  • МОСКВА
  • НИКОН
  • РИБАКОВ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ПОЛНОЕ СОБРАНИЕ РУССКИХ ЛЕТОПИСЕЙ
  • УСПЕНСЬКИЙ СОБОР У ВОЛОДИМИРІ-ВОЛИНСЬКОМУ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)