ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НИКИФОР ІІ ФОКА

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. НИКИФОР ІІ ФОКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nykyfor_II_Foka (останній перегляд: 17.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НИКИФОР ІІ ФОКА

НИКИФОР II Фока (бл. 912 – 11.12.969) – візант. імператор (від 963), видатний полководець. Н. в Каппадокії, походив зі значного малоазійського роду Фоків, його батько – Варда Фока – командував візант. військами в Анатолії. Брати Лев і Константин обіймали важливі військ. посади. Рід Фоків особливо піднісся за панування імп. Романа II, який спирався на них як полководців у боротьбі проти араб. нашестя в 940–50-ті рр. 954 Никифор Фока був призначений верховним головнокоманд. (доместік схол), відвоював у арабів о-в Крит, успішно воював проти них у Кілікії та Сирії. Він близько зійшовся з імп. Феофанією, яка отруїла свого чоловіка і сприяла проголошенню Никифора імператором (16 серпня 963 він був коронований патріархом Поліевктом у Св. Софії, а 20 вересня 963 одружився з Феофанією). При цьому від влади було відсторонено малолітнього сина Романа II – Василія II, а також ін. дітей покійного імператора: Константина та Анну – майбутню дружину вел. кн. київ. Володимира Святославича. Гол. зусилля Н. II зосередив на боротьбі проти арабів і болгар, провівши з цією метою військ. реформу і посиливши податковий тягар на селян, Церкву, купців, частину світських феодалів. У ході боротьби проти арабів відвоював у них Кілікію, пн. Сирію, частину Месопотамії, послабив 1-ше Болг. царство, залучивши до боротьби проти болгар Київську Русь. Однак замість сподіваного союзника Візантія опинилася перед обличчям загрози з боку Русі і її правителя – вел. кн. київ. Святослава Ігоровича, зросло невдоволення внутр. політикою імператора, Феофанія перейшла на бік його суперника – полководця Іоанна Цимісхія. Н. II став спішно готуватися до оборони, стягувати війська до Константинополя, зміцнювати оборонні споруди столиці. У розпал військ. приготувань у Константинополі стався двірцевий переворот (11 грудня 969). Н. II було жорстоко вбито, а новим імператором став Іоанн I Цимісхій (панував 969–76), який істотно обмежив роль династії Фоків у Візантії. У відповідь батько Н. II Варда Фока підняв повстання 987–89, яке було придушене з допомогою військ вел. кн. київ. Володимира Святославича, а Варда Фока потрапив у полон і був закатований 13 квітня 989.

Дж.: Лев Диакон. История. М., 1988.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Іларіон. Українська Церква. Вінніпег, 1982
  2. История Византии, т. 2. М., 1967
  3. Каждан А.П. Византийская культура (Х–ХII вв.). СПб., 1997
  4. Каждан А.П., Литаврин Г.Г. Очерки истории Византии и южных славян. СПб., 1998.

Посилання:
  • АННА (ВІЗАНТ. ЦАРІВНА)
  • ІОАНН IV
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • СВЯТОСЛАВ ІГОРЕВИЧ
  • ВАСИЛІЙ II БОЛГАРОБІЙЦЯ
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • ІОАНН І ЦИМІСХІЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)