ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НИТЧЕНКО ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Винниченко І.І. НИТЧЕНКО Дмитро Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nytchenko_D (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НИТЧЕНКО ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ

НИТЧЕНКО Дмитро Васильович (21.02.1905–15.09.1999) – письменник, поет, літературознавець, педагог, громад. діяч. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Н. в м. Зіньків у заможній сел. родині. Закінчив Зінківську індустріально-тех. школу, опісля продовжував освіту в Краснодарі на робітничому факультеті (до 1928). Працював слюсарем, фрезерувальником, помічником машиніста. Друкуватися почав 1922. Закінчив Харків. пед. ін-т і технікум іноз. мов (1934), викладав укр. мову та літературу в серед. школі, на курсах підвищення кваліфікації вчителів, в ін-тах. Від 1929 працював у Державному видавництві України, а згодом (до 1934) – у харків. вид-ві "Література і мистецтво". Належав до письменницьких орг-цій "Гарт" і "Пролітфронт". Під час німецько-рад. війни 1941–45 брав участь у боях; у районі В'язьми потрапив у нім. полон. Перебуваючи по війні в таборах переміщених осіб у Новому Ульмі (Німеччина), викладав укр. мову в таборових школах, дописував до "Українських вістей", згодом був у цій газеті літ. працівником.

1949 виїхав до Австралії, оселився в Мельбурні. Організовував укр. недільні школи, керував школою в Ньюпорті. Від 1951 очолював шкільну раду шт. Вікторія, 1953–63 – Укр. центр. шкільну раду Австралії. Викладав укр. мову в школах та на курсах. Під псевдонімами Дмитро Чуб та Остап Зірчастий друкував свої твори в газ. "Наш вік" (Канада), "Українські вісті" (Німеччина), ж. "Нові дні" (США). Організував приватне вид-во "Ластівка".

Н. заснував і все життя очолював Літературно-мистецький клуб ім. В.Симоненка. Від 1954 видавав альманах "Новий обрій". Публікував власні спогади і літературознавчі дослідження. Його праця була відзначена нагородами діаспори – Союзу укр. орг-цій Австралії, вид-ва "Євшан-зілля" (Торонто, Канада), а також американськими фондами. У 1990-х рр. вшанований в Україні преміями ім. Г.Сковороди та ім. Лесі Українки. Н. був прийнятий до Спілки письменників України (1991).

П. у м. Мельбурн.

дата публікації: 2010 р.

Праці:
  1. "Шевченко в житті" (1947), "На гадючому острові", "Вовченя", "Це трапилось в Австралії" (1953), "В лісах під В'язьмою" (1958), "Живий Шевченко" (1963), "Український правописний словник" (1968), "Стежками пригод" (1975), "Елементи теорії літератури і стилістики" (1975, 1979, 1995), "Пригодницькі оповідання" (1975), "З новогвінейських вражень" (1977), "Б.Антоненко-Давидович" (1979), "На життєвому і творчому шляху В.Г. Гжицького" (1981), "Люди великого серця" (1981), "Відлуння великого голоду в спогадах очевидців в українській літературі" (1982), "Як Москва русифікує Україну" (1982), "У дзеркалі життя і літератури" (1982), "Від Зінькова до Мельбурна" (1990), "Під сонцем Австралії" (1994), "Силуети" (1996, 1998), "Листи письменників" (т. 1–5, від 1992).
Література:
  1. Кислиця Д. Дмитрові Нитченкові – 70 минуло. "Нові дні" (Канада), 1976, № 323
  2. Сорока П. Дмитро Нитченко-Чуб – літературний портрет. Тернопіль, 1996
  3. Павлишин М. Дмитро Нитченко: 1905–1999. "Сучасність", 2000, № 4
  4. Дмитро Нитченко – людина ідеї. К., 2005.

Посилання:
  • ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИ
  • ГАРТ
  • КРАСНОДАР
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • РОБІТНИЧІ ФАКУЛЬТЕТИ
  • УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ, НІМЕЧЧИНА (1945-1960)
  • ЗІНЬКІВ

  • Пов'язані терміни:
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • СТЕФАНИК ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)