ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НИЖАНКОВИЧІ

  Бібліографічне посилання: Данилюк Ю.З., Дмитрук В.І. НИЖАНКОВИЧІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Nyzhankovychi_smt (останній перегляд: 19.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НИЖАНКОВИЧІ

НИЖАНКОВИЧІ – с-ще міськ. типу Старосамбірського р-ну Львівської області. Розташов. на р. Вигор (прит. Сану, бас. Вісли), за 127 км від Львова. Залізнична станція. Населення 1,8 тис. осіб (2009).

Н. відомі з 13 ст. під назвою Загуменки. З 15 ст. мають сучасну назву. 1408 надано магдебурзьке право. Наприкінці 15 – на поч. 16 ст. Н. зазнавали нападів татар. Із 16 ст. сформувалися як ремісничий і торг. центр. Деякий час містечко називалося Краснопіль.

Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Н. відійшли до Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина).

У 2-й пол. 19 ст. в Н. уже функціонували суд, пошта, телеграф, залізнична станція. Протягом 19 – поч. 20 ст. населення Н. поступово зростало: 1810 – понад 1000 осіб, 1880 – 1752 особи, 1917 – 2400 осіб.

Після розпаду Австро-Угорщини (1918) – у складі Західноукраїнської Народної Республіки. 1919–39 належали Польщі.

У вересні 1939 зайняті Червоною армією (див. Радянська армія). Від 1939 – у складі Дрогобицької області (1959 приєднана до Львівської) УРСР. С-ще міського типу від 1940.

На початку німецько-рад. війни 1941–45 наприкінці червня 1941 окуповані Н. увійшли до складу Генеральної губернії. На території створеного в Н. гетто розстріляно кількасот громадян, 25 мешканців вивезено до Німеччини. Улітку 1944 звільнені військами Першого Українського фронту.

Від березня 1945 до травня 1959 – райцентр.

1954 в Н. відкрито пам'ятник Т.Шевченку.

Нині в Н. провідна галузь пром-сті – деревообробна.

На території Н. знаходяться: пам'ятка археології – поселення (11–13 ст.), церква Пресвятої Трійці (16 ст.), костьол Пресвятої Трійці (17 ст.), ратуша (19 ст.), церква св. священномученика Йосафата (2008).

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Slownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów slowianskich, t. 7. Warszawa, 1886
  2. ІМіС УРСР: Львівська область. К., 1968
  3. Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. К., 1987.

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • ДРОГОБИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)