ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОБОЛОНСЬКІ ТА КАНЕВСЬКІ-ОБОЛОНСЬКІ

  Бібліографічне посилання: Томазов В.В. ОБОЛОНСЬКІ ТА КАНЕВСЬКІ-ОБОЛОНСЬКІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Obolonski_Kanevski_rid (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОБОЛОНСЬКІ ТА КАНЕВСЬКІ-ОБОЛОНСЬКІ

ОБОЛОНСЬКІ ТА КАНЕВСЬКІ-ОБОЛОНСЬКІ – козацько-старшинський, згодом – дворянський рід, що походить від Василя Івановича Оболонського (р. н. невід. – п. до 1716), сосницького сотника (1715). Старший із синів родозасновника – Дем'ян Васильович Оболонський (р. н. невід. – п. 1758) – генеральний бунчужний (1741–52), генеральний осавул (1752) і генеральний суддя (1758), а молодші – Михайло Васильович Оболонський, ямпольський сотник (1729–31), та Василь Васильович Каневський-Оболонський, черніг. полковий суддя (1727–32). Ін. представники роду посідали уряди військових товаришів та бунчукових товаришів. Дем'ян Дем'янович Оболонський (1742 – р. с. невід.), онук родозасновника, був дійсним статським радником, ген. суддею 2-го департаменту Полтав. ген. суду (1803–04). Його онук – Олександр Олександрович Оболонський (1823–77) – відомий громад. діяч і журналіст, гласний Полтав. губернського земства, гласний Харків. думи і член міської управи, засновник харків. притулку для немовлят, редактор і видавець час. "Народное чтение" (1859–60). Син Олександра – Микола Олександрович Оболонський (1856– 1913) – відомий учений, д-р медицини (1886), професор суд. медицини Харків. (1886) і Київ. (1889) ун-тів, декан мед. ф-ту Київ. ун-ту (з 1902), почесний член Паризького антропологічного т-ва (з 1889), дійсний статський радник (1902), автор низки наук. праць.

Рід внесено до 2-ї та 3-ї частин Родовідної книги Черніг. губ., а герб – до 7-ї частини "Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи".

Існують також однойменні роди зовсім ін. походження.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Лазаревский А.М. Люди старой Малороссии. Оболонские. "Киевская старина", 1887, № 8
  2. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 3. К., 1912.

Посилання:
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ СУДДЯ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ БУНЧУЖНИЙ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОСАВУЛ
  • СОТНИК
  • ВІЙСЬКОВІ ТОВАРИШІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)