ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОДЕСА

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. ОДЕСА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Odesa_mst (останній перегляд: 15.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОДЕСА

ОДЕСА – місто обласного значення, центр Одеської області, один із провідних пром., наук. і культ. центрів України. Найбільший порт на Чорному морі. Населення 1080 тис. осіб (2007).

Територія міста була заселена від найдавніших часів. Курганний могильник в Артилер. парку свідчить про проживання тут у 2 тис. до н. е. носіїв ямної культурно-історичної спільності та катакомбної культурно-історичної спільності. У центрі міста, на Жеваховій горі, у Лузанівці виявлено рештки грец. поселень 5–3 ст. до н. е. (ототожнюються з Гаванню істріян та Гаванню асіяків, які згадуються Арріаном у його описі Понту Евксинського). Досліджені також поселення черняхівської культури (3–5 ст.).

Від кінця 4 ст. територія міста була в зоні розселення тюркських кочових племен, у серед. 13 ст. потрапила під владу Золотої Орди. На італ. навігаційних картах 14 ст. на місці О. показано пункт Джинестра. У часи, коли Пн. Причорномор'я контролювалося Великим князівством Литовським, існувало поселення Качибей, яке вперше згадується в джерелах під 1415. Воно знелюдніло в серед. 15 ст. Із 1530-х рр. територія О. увійшла до володінь Османської імперії. Із серед. 18 ст. на місці Качибея відоме поселення Хаджибей (Гаджибей). 1765 в Хаджибеї споруджено фортецю Єні-Дунья, яку 1789 під час російсько-турецької війни 1787–1791 здобув загін рос. військ.

За Ясським мирним договором 1791 Хаджибей відійшов до Російської імперії. 1793 під кер-вом генерал-аншефа О.Суворова та віце-адмірала Й. де Рібаса за проектом інж. Ф.Деволана було закладено нову фортецю, що мала 5 бастіонів (1803 її перетворено на припортовий карантин). 7 червня (27 травня) 1794 датований рескрипт рос. імп. Катерини ІІ про облаштування в Хаджибеї військ. гавані і торг. порту. Закладка перших споруд порту відбулася в серед. 1794. На поч. 1795 місто дістало назву Одеса – вважалося, що на цьому місці існувала давньогрец. колонія Одесс (нині з'ясовано, що колоній із такою назвою було дві – поблизу Варни (Болгарія) і в гирлі Тилігульського лиману). За першим переписом 1797, в О. проживало 3455 осіб. Із 1795 в місті діяв магістрат, із 1796 – шестигласна дума. 1796 почала діяти Одеська товарна біржа, 1801 відкрито перший комерційний банк. 1823 почала виходити газ. "Одесский вестник".

1812 чумна епідемія забрала життя майже третини мешканців.

1797–1802 О. входила до Новоросійської губернії, із 1803 – до Херсонської губернії. 1803–38 і 1856–1917 місто з найближчими околицями утворювали градоначальство. Із 1827 О. – центр повіту. 1805–74 О. була центром усього Новоросійського краю. Тут містилися резиденція новорос. і бессарабського генерал-губер-натора, а також управління військ., суд. і єпархіального відомств. 1879–90 О. була центром тимчасового генерал-губернаторства, від 1862 – центром Одеського військового округу.

Своїм швидким розвитком О. зобов'язана мор. портові. У 1819–59 місто перебувало на становищі порто-франко, що давало право безмитного продажу й зберігання іноз. товарів. За обсягами вивезення за кордон пшениці О. посідала перше місце в Рос. імперії (від 1874 – і в Європі). До 1859 населення міста зросло порівняно з 1797 більш як у 32 рази і становило 111 тис. осіб. Воно було із самого початку поліетнічним, – крім українців, росіян та євреїв, у місті й навколо нього селилися болгари, греки, французи, італійці, німці, поляки, крим. татари, молдовани та ін.

Під час Кримської війни 1853–1856 місто постраждало від бомбардування англо-франц. ескадри (22 (10) квітня 1854).

Сприятливо позначилося на розвиткові О. залізничне буд-во: відкриття залізничного сполучення між О. й Балтою (1865), Єлизаветградом (нині м. Кіровоград; 1869) та Києвом (1870) включило О. в загальнорос. залізничну мережу. Відкритий 1873 водогін Дністер–О. вирішив проблему водопостачання. Переобладнаний у 1880–90-х рр. порт на кінець 19 ст. за товарообігом посідав друге місце після порту Санкт-Петербурга.

При генерал-губернаторах А.-Е.Рішельє (1805–14), О.Ланжероні (1815–23), М.Воронцові (1823–44) в місті велося інтенсивне буд-во. Згідно з розробленим 1794 Ф.Деволаном планом О. дістала прямокутну мережу вулиць зі спрямуванням гол. магістралей у бік моря. Упродовж півстоліття зведено споруди, що визначали обличчя О., – комплекс Одес. фортеці й портового карантину (1807), ансамбль будинків Примор. бульвару (1820–40-ві рр.), біржу (1834), напівкруглу площу з унікальними сходами (1830–42) та ін. Резиденція генерал-губернаторів містилася у Воронцовському палаці, збудо-ваному в 1826–29.

Початок перетворенню О. на пром. центр було покладено 1829 введенням у дію канатного з-ду, фортепіанної й палітурної ф-к, ф-ки мінеральних вод. Невдовзі пром. обличчя міста почали визначати металообробка та машинобудування, яке обслуговувало транспорт і сільс. госп-во, – чавуноливарний з-д Рестеля (1844), з-д с.-г. машин Гена (1854), механічний з-д т-ва "Белліно-Фендеріх" (1860), Гол. залізничні майстерні (1865), Новорос. мех. з-д (1884), адміралтейство (судноремонтний з-д) Російського товариства пароплавства і торгівлі (1904). До сотої річниці свого заснування О. посідала 4-те місце в Рос. імперії за кількістю населення та рівнем екон. розвитку після С.-Петербурга, Москви й Варшави. У місті діяли десятки банків, кредитні та страхові контори з величезними капіталами, функціонували консульства низки зарубіжних країн. Разом із С.-Петербургом і Москвою О. дістала певні преференції у сфері самоврядування, що сприяло вирішенню проблем благоустрою. У 1870-х рр. в О. було збудовано водогін, на поч. 1890-х рр. почала діяти каналізація. На поч. 20 ст. з'явилося електроосвітлення, 1910 – електричний трамвай.

Культ. і наук. потенціал О. представляли Рішельєвський ліцей (1817), перетворений 1865 на Новорос. ун-т (нині Одеський національний університет), міський театр (1809), міський музей старожитностей (1825; нині Одеський археологічний музей), міська публічна б-ка (1830; нині Одеська державна наукова бібліотека), Одеське товариство історії та старожитностей, Одес. філармонічне т-во (1839), Одес. астрономічна обсерваторія (1871), бактеріологічна станція (1885), музей красних мист-в (1899; нині Одес. худож. музей). В О. 1871 почав свою діяльність корифей укр. сцени М.Л.Кропивницький, пізніше тут ставили свої спектаклі трупи М.Старицького, П.Саксаганського. На базі відкритого 1897 муз. уч-ща 1913 було створено консерваторію.

О. відіграла значну роль у декабристів русі, у національно-визвол. рухах грец. і болг. народів. Тут 1814 було засноване грец. т-во "Філікі етерія", очолюване О.Іпсіланті, а 1854 – організація емігрантів Одеське болгарське настоятельство.

О. належить помітна роль у громадівському, народницькому та соціал-демократ. рухах. Ство-рена в 1-й пол. 1870-х рр. Одес. громада, очолювана Л.Смолен-ським, тісно співпрацювала із членами Київ. громади, збирала кошти для підтримки збірника "Громада", що його видавав М.Драгоманов у Женеві (Швей-царія). 1906–09 діяло Одеське товариство "Просвіта".

Серед численних народницьких гуртків виділявся створений Ф.Волховським та С.Чудновським, його членом був А.Желябов. Навесні 1875 в О. виникла перша в країні революц. робітн. орг-ція – Південноросійський союз робітників на чолі з Є.Заславським.

Із поч. 20 ст. робітн. рух став помітним явищем у житті міста. В О. почали діяти осередки Російської соціал-демократичної робітничої партії, Партії соціалістів-революціонерів, Бунду, групи прибічників анархізму, польс. соціалістів, ін. ліві політ. орг-ції. Улітку 1903 в місті відбувся масовий політ. страйк.

Значна частина одеситів підтримала революцію 1905–1907. Уже на поч. 1905 в О. відбулися потужні антиурядові виступи. Водночас активізувалися й чорносотенці (див. Чорна сотня). У квітні–червні місто охопили масові страйки. Напруга ще підсилилася, коли 27 червня – 1 липня (14–18 червня) 1905 в одес. гавані стояв повсталий броненосець "Потьомкін", команда якого зустріла підтримку місц. революціонерів. Страйк переріс у безчинства (підпал портових споруд, пограбування складів, суден, магазинів), які були придушені урядовими військами. Одразу після оголошення Маніфесту 17 жовтня 1905 в О. протягом 5 днів при потуранні влади тривав єврейс. погром, у ході якого було вбито більше 300 осіб, зруйновано 1400 будинків, постраждало більше 40 тис. осіб. Одразу після погрому значна частина одес. євреїв емігрувала. 19 (6) листопада 1905 в місті було створено раду робітничих депутатів, яка керувала політ. страйком на підтримку повсталих робітників Москви. Під час революції в О. з'явилися профспілки, у т. ч. перша в Рос. імперії профспілка моряків – "Реєстрація суднових команд" (створена в серпні 1905).

Оскільки близько третини мешканців О. становили євреї (32,9 % – за переписом 1897), місто було значним центром єврейс. нац. руху. Велика кількість вихідців із Німеччини та Галичини сприяла ранньому поширенню ідей Гаскали. Після перших єврейс. погромів (1821, 1859) в середовищі одес. єврейства посилилися палестинофільські, згодом – сіоністські настрої. У місті зосередилися центр. органи орг-цій Білу і Ховевей Ціон, діяла єдина офіційно зареєстрована в Рос. імперії сіоністська орг-ція (Одес. к-т). 1905 в місті було створене відділення Союзу для досягнення повноправності єврейс. народу в Росії.

У роки Першої світової війни О. стала осн. тиловим центром Румунського фронту. Погіршення умов праці, продовольчі труднощі, наплив біженців і військовополонених призвели до поглиблення соціальної напруги. Після Лютневої революції 1917 в О. значно посилився укр. нац. рух, на початковому етапі очолюваний Одеським українським керовничим комітетом. Із частин одес. гарнізону в ході українізації в армії формувалися гайдамацькі підрозділи (див. Гайдамаки). Виразною поляризацією політ. сил була зумовлена гострота боротьби за владу після Жовтневого перевороту в Петрограді 1917. Тимчасового компромісу між різними течіями рос. соціал-демократії, у руках яких були ради робітн., матроських і селянських депутатів, та збройними силами Української Центральної Ради було досягнуто на основі проголошення О. 21 грудня 1917 "вільним містом УНР" до остаточного розв'язання питання всеросійськими та всеукраїнськими Установчими зборами. Непевна рівновага сил тривала до 17 січня 1918, коли більшовики здобули перемогу у збройному повстанні, проголосивши Одес. Рад. Республіку, яка мала поширювати свою владу на прилеглі частини Херсонської і Бессарабської губерній. Але вже 13 березня 1918 її існування припинив наступ австро-нім. військ. Коли вони в грудні 1918 внаслідок Листопадової революції в Німеччині 1918 залишили місто, в О. висадився десант антантівських військ.

6 квітня 1919 рад. владу в О. було відновлено, але 24 серпня денікінський десант за підтримки військ. флоту Антанти заволодів містом. Остаточно О. стала радянською 7 лютого 1920.

Різке зменшення чисельності населення внаслідок I світової і громадянської війн (до 317 тис. у 1920 проти 506 тис. у 1910), відтік кваліфікованих кадрів у Москву, Петроград (нині м. С.-Петербург), на Урал та в ін. регіони прискореного пром. розвитку, скорочення портових операцій завдали О. значної шкоди. Негативно позначилося на розвиткові міста згортання нової економічної політики, ліквідація реліг. громад і руйнування храмів, репресії проти інтелігенції. Але О. зберегла за собою роль значного пром., адм. і культ. центру – упродовж 1919–25 – губернського, 1925–30 – окружного, із 1932 – обласного. У міжвоєнні роки стали до ладу нові з-ди – нафтопереробний, асфальтобе-тонний, меблева ф-ка, електростанція. Швидкими темпами розвивалися Чорномор. пароплавство, торг. флот. 1939 в місті жило вже понад 600 тис. осіб. В О. працювали 20 НДІ, у 17-ти вузах навчалося понад 20 тис. студентів. Виходили 3 обласні газети – "Чорноморська комуна" (до 1929 – "Известия"), "Большевистское знамя" (із 1938), "Молодая гвардия" (із 1924). Із 1919 працювала Одеська кіностудія художніх фільмів.

Під час Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941–45 О. стала потужним центром опору загарбникам, відтягнувши на себе 300-тис. армію противника й зірвавши гітлерівські плани "блискавичної війни". Запеклі бої на одес. напрямку тривали з 5 серпня по 16 жовтня 1941. Із 13 серпня місто було блоковане із суходолу. Невисокі бойові якості румун. армії та панування рад. ВМС на морі дали змогу Чорноморському флотові вдало провести евакуацію військ для посилення 52-ї окремої армії, яка захищала Крим (див. також Одеська оборонна операція 1941). 22 грудня 1942 було запроваджено медаль "За оборону Одеси", а 1965 подвиг захисників міста був увічнений присвоєнням О. звання "місто-герой".

Під час румун. окупації (із 17 жовтня 1941 по 10 квітня 1944) О. – центр губернаторства Трансністрія. У місті та на його околицях діяли 5 партизан. загонів і 45 підпільних патріотичних груп. Партизан. підрозділи разом із військами Третього Українського фронту, що вели наступ, перешкодили здійсненню запланованої окупантами акції цілковитого зруйнування й затоплення О. (див. також Одеська наступальна операція 1944).

У повоєнні роки О. перетворилася на великий індустріальний центр із розвинутою багатогалузевою пром-стю, на базі якого сформовано Одеський пром. вузол. Провідне місце посідає машинобудівна, металообробна, хімічна, нафтопереробна, деревообробна, легка і харчова пром-сть. О. – центр транспортних комунікацій, Одес. мор. торг. порт із нафтогаванню є найбільшим портом України. Буд-во портових міст-супутників Іллічівськ і Южне поклало початок перетворенню О. на мегаполіс, що інтегрує великі екон., фінансові, інформаційні ресурси.

Пд. наук. центр НАН України, створений 1971, об'єднує НДІ: селекційно-генетичний, виноградарства і виноробства, відділення Пд. НДІ мор. рибного госп-ва та океанографії. 1985 на березі Хаджибейського лиману створено першу в світі станцію міжнар. мор. супутникового зв'язку – одну з ланок системи "Інмарсат", яка об'єднує 40 країн світу. 1988 почала працювати паромна переправа Іллічівськ–Варна.

У місті діють НДІ очних хвороб і тканинної терапії ім. В.Філатова, НДІ стоматології, Укр. н.-д. протичумний ін-т, Фізикохімічний ін-т НАН України, інженерно-технологічний ін-т "Біотехніка", 11 вищих навч. закладів, 10 театрів, 15 музеїв (у т. ч. Одеський історико-краєнавчий музей і Одеський літературний музей), 60 друкованих ЗМІ, кіностудія, бл. 20 телевізійних каналів, 20 радіостанцій, Палац спорту, Школа олімпійського резерву та ін.

О. – популярний кліматич-ний і бальнеологічний курорт із цілющими грязями, мінераль-ними джерелами, упорядкованими пляжами, дельфінарієм. Працює НДІ курортології.

1998 О. першою серед міст країн Співдружності Незалежних Держав отримала "Прапор Честі Ради Європи". Цю нагороду вручають містам, що "поширюють європейську ідеологію". В О. 24 міста-побратими і 15 міст-партнерів.

В О. жили та працювали вчені – І.Мечников, Д.Менделєєв, І.Сеченов, М.Пирогов, В.Філатов; архітектори – О.Бернардацці, Ф.Боффо, Л.Влодек, Ф.Гонсіоровський, Г.Торічеллі, Ф.Фраполлі, композитори – П.Ніщинський, П.Сокальський, М.Аркас, К.Данькевич, художник К.Костанді; актори – В.Холодна, М.Водяной, В.Самойлов. (Про видатних письменників, пов'язаних із містом, див. Одеський літературний музей.)

В Одесі народилися: актор естради Ю.Березин (1919–2004), балетмейстер П.Вірський, учений у галузі ракетно-косміч. техніки В.Глушко, композитор К.Данькевич, космонавт Г.Добровольський, кінорежисер М.Донськой (1901–81), архіт. Б.Іофан (1891–1976), кінодокументаліст Р.Кармен (1906–78), художник К.Костанді (1852–1921), поет і політ. діяч Ю.Липа, рад. полководець маршал Р.Малиновський, музи-кант Д.Ойстрах, брит. розвідник С.Рейлі (1873–1925), художник Ф.Рубо, актор В.Самойлов (1924–99); історик М.Слабченко, правозахисник Н.Строката (Караванська; 1926–98), актор естради Л.Утьосов, авіатор і спортсмен С.Уточкін, композитори О.Фельцман (н. 1921), В.Фемеліді (1905–31), оперна співачка Є.Чавдар (1925–89).

Архіт. пам'ятки: палац Наришкіна (1805–10), міська лікарня (1806–21), Свято-Троїцька (Грец.) церква (1808), палац Потоцького (1810, 1828), комплекс забудови Примор. бульвару (1820 –40), палац Воронцова (1826–34), Стара біржа (1827–29), палац Шидловського (1830), Потьомкінські (Примор.) сходи (1837–42), Англ. клуб (1841; нині Мор. музей), будівля Археол. музею (1882–83), будівля Одеського національного академічного театру опери та балету (1884–87), палац Толстих (1830, 1896–97; нині Будинок учених), Нова біржа (1894–99; нині філармонія), комплекс "Пасаж" (1898–99). Підземні лабіринти під О. та її околицями (Одеські катакомби) мають заг. довжину понад 2 тис. км.

Пам'ятники: А.-Е.Рішельє, Й. де Рібасу, кн. М.Воронцову, О.Пушкіну, морякам-підводникам, Л.Утьосову, рос. імп. Катерині II, жертвам голокосту, жертвам Чорнобильської катастрофи 1986 та ін.

Офіц. інтернет-сайт міста: http://www.odessa.ua.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Скальковский А. Первое тридцатилетие истории города Одессы: 1793–1823. Одесса, 1837
  2. Мурзакевич Н.Н. Одесская старина. Одесса, 1865
  3. Бернштейн С. Одесса: Исторический и торгово-экономический очерк. Одесса, 1881
  4. Надлер В.К. Одесса в первые годы ее существования. Одесса, 1893
  5. Дерибас Л.М. Из прошлого Одессы: Сборник статей. Одесса, 1894
  6. Лернер О.М. Одесская старина: Исторические очерки по данным из архива бывшего новороссийского генерал-губернатора. Одесса, 1902
  7. Провідник по місту Одеса на 1933 рік. Одеса, 1933
  8. Одесса: Очерк истории города-героя. Одесса, 1957
  9. Боровой С.Я. та ін. З приводу замітки про заснування Одеси. "УІЖ" 1966, № 9
  10. ІМіС УРСР: Одеська область. К., 1969
  11. Тимофеенко В.И. Одесса: Архитектурно-исторический очерк. К., 1983
  12. Андриевский Н.Ю. Одесса: Путеводитель-справочник. Одесса, 1984
  13. Атлас Д.Г. Старая Одесса, ее друзья и недруги. Одесса, 1992
  14. Одесса: Город – агломерация – портово-промышленный комплекс. Одесса, 1994
  15. Герлігі П. Одеса: Історія міста, 1794–1914. К., 1999
  16. Гончарук Т.Г. та ін. Хаджибей-Одеса та українське козацтво (1475–1797 роки). Одеса, 1999
  17. Станко В.Н. Історія Одеси. Одеса, 2002
  18. Воронцов М.С. Записки губернатора: Мемуары. Одесса, 2003
  19. Південний Захід: Одесика: Історико-краєзнавчий науковий альманах. Одеса, 2006–07
  20. Романюк В., Черняков И. Что было на месте Одессы? К., 2008
  21. Тимофієнко В.І. та ін. Історико-містобудівні дослідження Одеси. К., 2008.

Посилання:
  • АНАРХІЗМ
  • АНТАНТА
  • АРКАС МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • АРРІАН ФЛАВІЙ
  • БАЛТА
  • БАНКИ
  • БЕЛЛІНО-ФЕНДЕРІХ
  • БЕРНАРДАЦЦІ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ
  • БІЛЬШОВИКИ
  • БОФФО ФРАНЧЕСКО
  • БУНД
  • ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ЧОРНА СОТНЯ
  • ЧОРНЕ МОРЕ (ПОНТ ЕВКСИНСЬКИЙ)
  • ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА 1986
  • ЧОРНОМОРСЬКИЙ ФЛОТ
  • ДАНЬКЕВИЧ КОСТЯНТИН ФЕДОРОВИЧ
  • ДЕКАБРИСТІВ РУХ В УКРАЇНІ
  • ДЕВОЛАН
  • ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ ГЕОРГІЙ ТИМОФІЙОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ФІЛАТОВ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
  • ФІЛІКІ ЕТЕРІЯ
  • ГАЙДАМАКИ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГЛУШКО ВАЛЕНТИН ПЕТРОВИЧ
  • ГОЛОКОСТ
  • ГРАДОНАЧАЛЬСТВО
  • ГРОМАДА, ЗБІРНИК
  • КАТАКОМБНА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • ХАДЖИ-ҐЕРЕЙ
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХОЛОДНА ВІРА ВАСИЛІВНА
  • КІРОВОГРАД
  • КОСТАНДІ КИРІАК КОСТЯНТИНОВИЧ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • КРОПИВНИЦЬКИЙ МАРКО ЛУКИЧ
  • КИЇВ
  • ЛАНЖЕРОН ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ
  • ЛИПА ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЛИСТОПАДОВА РЕВОЛЮЦІЯ В НІМЕЧЧИНІ 1918
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МАГІСТРАТ
  • МАЛИНОВСЬКИЙ РОДІОН ЯКОВИЧ
  • МАНІФЕСТ 17 ЖОВТНЯ 1905, НАЙВИЩИЙ МАНІФЕСТ (ВЫСОЧАЙШИЙ МАНИФЕСТ)
  • МЕЧНИКОВ ІЛЛЯ ІЛЛІЧ
  • МІСТО-ГЕРОЙ
  • МОСКВА
  • НІЩИНСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА
  • НОВОРОСІЙСЬКИЙ КРАЙ, НОВОРОСІЯ
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ОДЕСЬКА КІНОСТУДІЯ ХУДОЖНІХ ФІЛЬМІВ
  • ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ МАКСИМА ГОРЬКОГО
  • ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ОДЕСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ 1941
  • ОДЕСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • ОДЕСЬКА ТОВАРНА БІРЖА
  • ОДЕСЬКЕ БОЛГАРСЬКЕ НАСТОЯТЕЛЬСТВО
  • ОДЕСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • ОДЕСЬКЕ ТОВАРИСТВО ІСТОРІЇ ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ
  • ОДЕСЬКІ КАТАКОМБИ
  • ОДЕСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ
  • ОДЕСЬКИЙ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • ОДЕСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ
  • ОДЕСЬКИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КЕРОВНИЧИЙ КОМІТЕТ
  • ОДЕСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ОДЕССКИЙ ВЕСТНИК
  • ОЙСТРАХ ДАВИД ФЕДОРОВИЧ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПІВДЕННОРОСІЙСЬКИЙ СОЮЗ РОБІТНИКІВ
  • ПОНТ ЕВКСИНСЬКИЙ
  • ПОТЬОМКІН ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ПРОФЕСІЙНІ СПІЛКИ В УКРАЇНІ
  • ПУШКІН ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ПИРОГОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • РАДИ РОБІТНИЧИХ ДЕПУТАТІВ (1905)
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • РІБАС ЙОСИФ-ПАСКУАЛЬ-ДОМІНІК-ХОСЕ ДЕ
  • РІШЕЛЬЄ АРМАН-ЕММАНУЕЛЬ-СОФІЯ-СЕПТІМАНІ ДЕ ВІНЬЄРО ДЮ ПЛЕССІ, ГРАФ ДЕ ШИНОН, ГЕРЦОГ ДЕ РІШЕЛЬЄ
  • РІШЕЛЬЄВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (БІЛЬШОВИКІВ)
  • РОСІЙСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПАРОПЛАВСТВА І ТОРГІВЛІ (РТПIТ, РОПІТ)
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1787–1792
  • РУМУНСЬКИЙ ФРОНТ
  • САКСАГАНСЬКИЙ ПАНАС КАРПОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЕЧЕНОВ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • СЛАБЧЕНКО МИХАЙЛО ЄЛИСЕЙОВИЧ
  • СОКАЛЬСЬКИЙ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • СПІВДРУЖНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ (СНД)
  • СТАРИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • СУВОРОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ТРАНСНІСТРІЯ
  • ТРЕТІЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • УКРАЇНІЗАЦІЯ В АРМІЇ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УТОЧКІН С. І.
  • УТЬОСОВ ЛЕОНІД ЙОСИПОВИЧ
  • ВАРШАВА
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІРСЬКИЙ ПАВЛО ПАВЛОВИЧ
  • ВОЛХОВСЬКИЙ ФЕЛІКС ВАДИМОВИЧ
  • ВОРОНЦОВ МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ
  • ЯМНА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ЯССЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1792 (1791)
  • ЗАСЛАВСЬКИЙ ЄВГЕН ОСИПОВИЧ
  • ЖЕЛЯБОВ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • АБДУЛ-ГАМІД І
  • АБВЕР
  • АЙНАЛОВ ДМИТРО ВЛАСОВИЧ
  • АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ (АПНУ)
  • АХМАТОВА (ГОРЕНКО) АННА АНДРІЇВНА
  • АХШАРУМОВ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • АКСАКОВ ІВАН СЕРГІЙОВИЧ
  • АЛЧЕВСЬКИЙ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • АНАРХО-КОМУНІСТИ
  • АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • АНТАНТА
  • АНТАНТИ ВІЙСЬКОВА ПРИСУТНІСТЬ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ
  • АНТОНЕСКУ (ANTONESCU) ЙОН
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • АНТИСЕМІТИЗМ В УКРАЇНІ
  • АРАБАЖИН КОСТЯНТИН ІВАНОВИЧ
  • АРКАС МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • АРХЕОЛОГІЧНІ З'ЇЗДИ
  • АРХЕОЛОГІЯ
  • АРХІВ КОША ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ
  • АРХИВ КНЯЗЯ ВОРОНЦОВА
  • АРМІЯ ГАЛЛЕРА
  • АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • АРСЕНЬЄВ КОСТЯНТИН ІВАНОВИЧ
  • АШЕНБРЕННЕР МИХАЙЛО ЮЛІЙОВИЧ
  • АШИК АНТОН БАЛТАЗАРОВИЧ
  • АСОЦІАЦІЯ РЕВОЛЮЦІЙНОГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ
  • АВЕРЧЕНКО АРКАДІЙ ТИМОФІЙОВИЧ
  • АЗОВСЬКЕ ТОРГОВЕ ПАРОПЛАВСТВО
  • БАБЕЛЬ ІСААК ЕММАНУЇЛОВИЧ
  • БАЧИНСЬКИЙ ОМЕЛЯН
  • БАГГЕ ДЖОН ПІКТОН
  • БАХМУТСЬКИЙ СОЛЯНИЙ СИНДИКАТ
  • БАЛЬМЕН ЯКІВ ПЕТРОВИЧ ДЕ
  • БАЛЬЗАК ОНОРЕ ДЕ
  • БАРДАХ ЮЛІУШ
  • БАРВІНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БАШЕНЦІ
  • БЕГМА ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ
  • БЕЛЛІНО-ФЕНДЕРІХ
  • БЕРНАРДАЦЦІ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ
  • БЕРНШТЕЙН СЕРГІЙ НАТАНОВИЧ
  • БЕССАРАБІЯ
  • БЕТАНКУР ОГЮСТЕН
  • БІЛЬШОВИЗАЦІЯ РАД
  • БІРЖА ПАРЦІ, БІРЖА РОБОЧОЇ СИЛИ
  • БІРЖОВІ КОМІТЕТИ
  • БІЦІЛЛІ ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • БЛАВАТСЬКА ОЛЕНА ПЕТРІВНА
  • БЛЮМКІН ЯКІВ ГРИГОРОВИЧ
  • БОБРИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БОФФО ФРАНЧЕСКО
  • БОГАТСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ВСЕВОЛОДОВИЧ
  • БОГАЄВСЬКИЙ ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • БОЙОВІ ДІЇ РАДЯНСЬКИХ ПАРТИЗАНІВ УКРАЇНИ 1941-1944
  • БОЛФОСОВ (ВАЛЕР) МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • БОЛГАРИ В УКРАЇНІ
  • БОЛТЕНКО МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • БОРОВОЙ САУЛ ЯКОВИЧ
  • БОРОВИК ДМИТРО
  • БОРЗЕНКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БОЖІЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • БРАТЕРСТВО ТАРАСІВЦІВ
  • БРЕДОВ МИКОЛА ЕМІЛІЙОВИЧ
  • БРОДСЬКІ
  • БРОНЄВОЙ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ
  • БРУН ПИЛИП КАРЛОВИЧ
  • БРЮЛЛОВ КАРЛ ПАВЛОВИЧ
  • БУБЕЛА ПЕТРО
  • БУБНОВ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • БУКОВЕЦЬКИЙ ЄВГЕН ЙОСИПОВИЧ
  • БУЛГАРІ МИКОЛА ЯКОВИЧ
  • БУЛГАРІ ЯКІВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • БУРСАК ФЕДІР ЯКОВИЧ
  • БУЦИНСЬКИЙ ДМИТРО ТИМОФІЙОВИЧ
  • ЧЕХОВ АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ЧОРНА ГВАРДІЯ
  • ЧОРНОМОРСЬКО-ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО
  • ЧУХЛІБ ТАРАС ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЧИКАЛЕНКО ЛЕВ ЄВГЕНОВИЧ
  • ЧИКАЛЕНКО ЄВГЕН ХАРЛАМПОВИЧ
  • ДАЛЕКОСХІДНІ ПОСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ
  • ДАЛЬСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • ДАНЬКЕВИЧ КОСТЯНТИН ФЕДОРОВИЧ
  • ДЕКАБРИСТІВ КОНСТИТУЦІЙНІ ПРОЕКТИ
  • ДЕМОГРАФІЧНІ ВТРАТИ УКРАЇНИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 20 СТ.
  • ДЕМУЦЬКИЙ ПОРФИРІЙ ДАНИЛОВИЧ
  • ДЕРЖАВНА ВАРТА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 1918
  • Д'ЕСПЕРЕ ФРАНШЕ ЛУЇ
  • ДЕВОЛАН
  • ДЕЙЧ ЛЕВ ГРИГОРОВИЧ
  • ДЕЙЧ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (ДНУ)
  • ДОБРОБУТ
  • ДОБРОКЛОНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ПАВЛОВИЧ
  • ДОБРОЛЮБСЬКИЙ КОСТЯНТИН ПАВЛОВИЧ
  • ДОБРОВІЛЬНИЙ ФЛОТ
  • ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ ГЕОРГІЙ ТИМОФІЙОВИЧ
  • ДОГОВІР МІЖ КОМАНДУВАННЯМ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ ТА КОМАНДУВАННЯМ ДОБРОВОЛЬЧОЇ АРМІЇ 1919
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ЯКОВИЧ
  • ДРУГИЙ ЗИМОВИЙ ПОХІД АРМІЇ УНР 1921
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ДУБНОВ СЕМЕН
  • ДУХОВНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
  • ДУНАЄВСЬКИЙ ІСАК ОСИПОВИЧ
  • ДУНАЙСЬКА ВІЙСЬКОВА ФЛОТИЛІЯ
  • ДУНАЙСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО
  • ДУРОВ СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ДВАНАДЦЯТА АРМІЯ
  • ДИСИДЕНТСЬКІ (ОПОЗИЦІЙНІ) РУХИ 1960–1980-Х РОКІВ В УКРАЇНІ
  • ДИТЯЧІ ТА ПІДЛІТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ СКАУТІВ І ПІОНЕРІВ В УКРАЇНІ
  • ДЗАНОТТІ-Б'ЯНКО
  • ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВНИЙ ФОНД УСРР/УРСР (ЄДАФ УСРР/УРСР)
  • ЄДИСАНСЬКА ОРДА
  • ЕКСТЕР ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСАНДРІВНА
  • ЕНГЕЛЬС (ENGELS) ФРІДРІХ
  • ЕРБІНЬЇ МІШЕЛЬ ДЕ
  • ЕСТОНЦІ В УКРАЇНІ
  • ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ УРЯДІВ УРСР І СРСР НА ТЕРИТОРІЇ УРСР В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ СРСР 1941–1945
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄВРЕЙСЬКА КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ, ЄВКОММОЛ
  • ЄВРОПЕЙСЬКО-АЗІАТСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ КОРИДОР
  • ФАЛЬЦ-ФЕЙНИ
  • ФІЛАТЕЛІЯ
  • ФІЛАТОВ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
  • ФІОЛЬ ШВАЙПОЛЬТ
  • ФРАНЦІЯ, ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГАДЗІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ
  • ГАКСТГАУЗЕН (HAХTHAUSEN) АВГУСТ ЛЮДВІГ МАРІЯ ФРАЙГЕР
  • ГАНЕВИЧ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГАРКУША (МИКОЛАЄНКО) СЕМЕН ІВАНОВИЧ
  • ГАРИБАЛЬДІ ДЖУЗЕППЕ
  • ГАШОМЕР ГАЦОЇР
  • ГАЗЕТА
  • ГЕЙДЕН ЛОГИН ПЕТРОВИЧ
  • ГЕККЕР НАУМ ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • ГЕРЦЕН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ГЕРУЦЬКИЙ ЄВДОКИМ
  • ГЕСТЕ ВІЛЬЯМС
  • ГІЛЕЛЬС ЕМІЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ГЛАДКИЙ ЙОСИП МИХАЙЛОВИЧ
  • ГЛУШКО ВАЛЕНТИН ПЕТРОВИЧ
  • ГЛУШКО ЮРІЙ
  • ГЛУШКОВ ІВАН ЙОНОВИЧ
  • ГЛИБЧЕНКО ВАДИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ГНЄДИЧ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ГОЛЬДЕЛЬМАН СОЛОМОН ІЗРАЇЛЕВИЧ
  • ГОПНЕР СЕРАФИМА ІЛЛІВНА
  • ГОРДІЄНКО КОСТЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ГОРОЖАНИН ВАЛЕРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ГРАБОВСЬКИЙ МІХАЛ
  • ГРАДОНАЧАЛЬСТВО
  • ГРЕЦІЯ, ГРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГРЕЦЬКА АНТИРАДЯНСЬКА КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНА ПОВСТАНСЬКА ШПИГУНСЬКА ПІДПІЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ 1937–1938
  • ГРЕКОВ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ГРЕКИ В УКРАЇНІ
  • ГРЕЙГ ОЛЕКСІЙ САМУЇЛОВИЧ
  • ГРОМАДИ
  • ГРОМАШЕВСЬКИЙ ЛЕВ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГРОШОВИЙ ОБІГ В УКРАЇНІ 1917–1920
  • ГРУПА КЮНСБЕРГА
  • ГРУШЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ГРУЗІЯ (САКАРТВЕЛО)
  • ГРИБОВСЬКИЙ АНДРІЯН МУСІЙОВИЧ
  • ГРИГОР'ЄВ НИКИФОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГРИГОР'ЄВА ПОВСТАННЯ 1919
  • ГРИГОРОВИЧ ВІКТОР ІВАНОВИЧ
  • ГУБЕРНСЬКІ ЖАНДАРМСЬКІ УПРАВЛІННЯ
  • ГУДОВИЧ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГУЛАК МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ГУЛИЙ-ГУЛЕНКО АНДРІЙ
  • ГУСЕЛЬНИКОВА ТАМАРА ВАЛЕНТИНІВНА
  • ІЧНЯ
  • ІГНАТ САМУЇЛ ЙОСИПОВИЧ
  • ІКОННИКОВ ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ
  • ІЛЬФ ІЛЛЯ
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • ІНОЗЕМНИЙ КАПІТАЛ В УКРАЇНІ В 18 – НА ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ (ІНО)
  • ІНСТИТУТИ ШЛЯХЕТНИХ ДІВЧАТ
  • ІНСТИТУТИ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ
  • ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ
  • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛИ
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ I
  • ІСКРІВСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ
  • ІСЛАМ
  • ІСПАНІЯ, КОРОЛІВСТВО ІСПАНІЯ
  • ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ІМПЕРАТОРСЬКОМУ НОВОРОСІЙСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ В 19 СТОЛІТТІ
  • ІСТОРИЧНІ НАУКОВІ ТОВАРИСТВА
  • ІСТОРІЯ НАУКИ
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
  • ІСТОРІОГРАФІЯ, ЯК ТЕРМІН
  • ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ РЕГІОН
  • ІСТПРОФИ
  • ІТАЛІЙСЬКІ ГРОМАДИ В УКРАЇНІ 19–20 СТОЛІТЬ
  • ІТАЛІЙСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ТЕАТР ОДЕСИ
  • ІУДАЇЗМ В УКРАЇНІ
  • ІУДЕОХРИСТИЯНИ В УКРАЇНІ
  • ІВИЧЕВИЧІ, БРАТИ ГНАТ ТА ІВАН
  • ІЗМАЇЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КАКУРІН МИКОЛА ЄВГЕНОВИЧ
  • КАЛІШЕВСЬКИЙ ЮХИМ АВРАМОВИЧ
  • КАПЛЕР ОЛЕКСІЙ ЯКОВИЧ
  • КАПУСТЯНСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КАРТВЕЛІШВІЛІ ЛАВРЕНТІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • КАРИШКОВСЬКИЙ ПЕТРО ЙОСИПОВИЧ
  • КАСТЕЛЬНО ГАБРІЕЛЬ
  • КАТАЄВ ВАЛЕНТИН ПЕТРОВИЧ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХЕРСОНСЬКІ ЄПАРХІАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
  • ХЛОПОМАНСТВО, НАРОДНИЦЬКО-КУЛЬТ. ТЕЧІЯ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІСАКОВИЧ
  • ХОЛМСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ (ХІІІ СТ.)
  • ХОЛОДНА ВІРА ВАСИЛІВНА
  • КІРОВОГРАД
  • КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КІРСТОВЩИНА, ОДНА З ТЕЧІЙ ПРОФСПІЛКОВОГО РУХУ В УКРАЇНІ 1919
  • КЛАРК ЕДВАРД-ДАНІЕЛЬ
  • КЛАСИЦИЗМ
  • КЛЕПАТСЬКИЙ ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ
  • КЛУБИ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ В УРСР У 1960-Х РР.
  • КЛИМЕНКО ІВАН ЄВДОКИМОВИЧ
  • КЛИМОВИЧ ПЕТРО ТИТОВИЧ
  • КНИГОЗНАВСТВО ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ КНИГИ В УКРАЇНІ
  • КОЧУБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОДИМА
  • КОЛЬ ЙОГАН-ГЕОРГ
  • КОЛАКОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ АНТОНОВИЧ
  • КОЛЧАК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОЛЕССА ЛЮБКА ОЛЕКСАНДРІВНА
  • КОЛОНІЗАЦІЯ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ
  • КОМАРОВ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • КОМІСІЯ ВУАН ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ІСТОРІЇ ЗАХІДНОРУСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА
  • КОМІТЕТ ОХОРОНИ РЕСПУБЛІКИ
  • КОН ФЕЛІКС ЯНОВИЧ
  • КОНАРСЬКИЙ ШИМОН
  • КОНДАКОВ НИКОДИМ ПАВЛОВИЧ
  • КОНДРАТЕНКО РОМАН СИДОРОВИЧ
  • КОНІ АНАТОЛІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КОНОНЕНКО МУСІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • КОНРАД ДЖОЗЕФ
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • КОНСТАНТИНОВ ЙОСИП (ОСИП) ІЛЛІЧ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КООПЕРАТИВНИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • КОПЕРЖИНСЬКИЙ КОСТЯНТИН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОРЧАК-ЧЕПУРКІВСЬКИЙ ЮРІЙ ОВКСЕНТІЙОВИЧ
  • КОРНІЄНКО ВАСИЛЬ ОНИСИМОВИЧ
  • КОРНІЛОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КОРНЮШИН ФЕДІР ДАНИЛОВИЧ
  • КОРОЛЬОВ СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ
  • КОШКА ПЕТРО МАРКОВИЧ
  • КОСТАНДІ КИРІАК КОСТЯНТИНОВИЧ
  • КОСТЕНЕЦЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КОСТЕНКО ВАЛЕНТИН ГРИГОРОВИЧ
  • КОТОВ ВІКТОР НИКИФОРОВИЧ
  • КОТОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • КОЦЮБИНСЬКИЙ ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КОВАЛЕВСЬКА МАРІЯ ПАВЛІВНА
  • КРАЙОВИЙ КОМІТЕТ ПО ОХОРОНІ РЕВОЛЮЦІЇ В УКРАЇНІ
  • КРАСНОКУТСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
  • КРАВЧЕНКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КРИВЧЕНЯ ОЛЕКСІЙ ПИЛИПОВИЧ
  • КРИЖАНОВСЬКИЙ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ
  • КРОПИВНИЦЬКИЙ МАРКО ЛУКИЧ
  • КРОВЛЯ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ ТАРАСІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА СОЛОМІЯ АМВРОСІЇВНА
  • КСАНТОС ЕМАНУЇЛ
  • КУДРЯ ДАНИЛО ЄВМЕНОВИЧ
  • КУЇНДЖІ АРХИП ІВАНОВИЧ
  • КУК ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • КУЛЬБАКИН СТЕПАН МИХАЙЛОВИЧ
  • КУЛЬЧИЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ ВЛАДИСЛАВОВИЧ
  • КУЛІШ МИКОЛА ГУРОВИЧ
  • КУЛЬЖЕНКО СТЕФАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • КУМАНІ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • КУМАНІ МИКОЛА ПЕТРОВИЧ
  • КУПЕРНИК ЛЕВ АБРАМОВИЧ
  • КУПЕЦТВО
  • КУПРІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • КУТУЗОВ МИХАЙЛО ІЛАРІОНОВИЧ
  • КИЇВСЬКЕ ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИЇВСЬКИЙ КОНТРАКТОВИЙ ЯРМАРОК
  • КИР'ЯКОВИ
  • КИТАЙЦІ В УКРАЇНІ
  • ЛАГОДОВСЬКА ОЛЕНА ФЕДОРІВНА
  • ЛАНГАНС МАРТИН РУДОЛЬФОВИЧ
  • ЛАНГЕМАК ГЕОРГІЙ ЕРІХОВИЧ
  • ЛАНЖЕРОН ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ
  • ЛАПЧИНСЬКИЙ ГЕОРГІЙ (ЮРІЙ) ФЕДОРОВИЧ
  • ЛАШКОВ ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ
  • ЛАСКАРЄВ ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ
  • ЛАВРОВСЬКИЙ ПЕТРО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЛАЗАРЄВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛЕБЕДИНЦЕВИ
  • ЛЕБІДЬ-ЮРЧИК ХАРИТОН МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛЕНІНА ОРДЕН
  • ЛЕНІНСЬКА КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ УКРАЇНИ
  • ЛЕНІНСЬКІ ПРЕМІЇ ТА ПРЕМІЇ ІМЕНІ ЛЕНІНА
  • ЛЕОНТОВИЧ ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • ЛЕЩЕНКО ПЕТРО КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЛЄСКОВ МИКОЛА СЕМЕНОВИЧ
  • ЛЕТОПИСЬ ИСТОРИКО-ФИЛОЛОГИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА ПРИ ИМПЕРАТОРСКОМ НОВОРОССИЙСКОМ УНИВЕРСИТЕТЕ
  • ЛЕВАНДОВСЬКИЙ ВЯЧЕСЛАВ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
  • ЛЕВИТСЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛЕВИТСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ФАВСТОВИЧ
  • ЛЕВШИН ОЛЕКСІЙ ІРАКЛІЄВИЧ
  • ЛЕЖЕ ЛУЇ-ПОЛЬ-МАРІЯ
  • ЛИННИЧЕНКО ІВАН АНДРІЙОВИЧ
  • ЛИНОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР АЛЬБЕРТОВИЧ
  • ЛИПА ІВАН ЛЬВОВИЧ
  • ЛИПА ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЛИПКОВСЬКА ЛІДІЯ ЯКІВНА
  • ЛИПСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІПОЛИТОВИЧ
  • ЛІСТ (LIST) ФЕРЕНЦ
  • ЛІТЕРАТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХІДНЯ УКРАЇНА, СПІЛКА РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПИСЬМЕННИКІВ ЗАХІДНЯ УКРАЇНА, ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО У КИЄВІ
  • ЛИТОВЦІ В УКРАЇНІ
  • ЛІВШИЦЬ БЕНЕДИКТ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЛІВШИЦЬ (ЛІФШИЦЬ) ЯКІВ АБРАМОВИЧ
  • ЛИЗОГУБ ДМИТРО АНДРІЙОВИЧ
  • ЛОБАНОВСЬКИЙ ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛОПАТИНСЬКА ФІЛОМЕНА МИКОЛАЇВНА
  • ЛУКАШЕВИЧ ПЛАТОН ЯКИМОВИЧ
  • ЛУКОМСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛУНАЧАРСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛУЦЕНКО ІВАН МИТРОФАНОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЯБУРБ (LABOURBE) ЖАННА-МАРІ
  • ЛЯПУНОВ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛИСЕНКО ТРОХИМ ДЕНИСОВИЧ
  • ЛЮШКОВ ГЕНРІХ САМІЙЛОВИЧ
  • ЛЮТЕРАНСТВО
  • МАЧТЕТ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МАДЗІНІ (MAZZINI) ДЖУЗЕППЕ
  • МАКАРЕВИЧ АННА МОЙСЕЇВНА
  • МАКСИМІВ МИКОЛА ЛАВРЕНТІЙОВИЧ
  • МАЛИНОВСЬКИЙ РОДІОН ЯКОВИЧ
  • МАЛИНОВИЙ КЛИН
  • МАНІФЕСТ 17 ЖОВТНЯ 1905, НАЙВИЩИЙ МАНІФЕСТ (ВЫСОЧАЙШИЙ МАНИФЕСТ)
  • МАРАЗЛІ ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • МАРГОЛІН АРНОЛЬД ДАВИДОВИЧ
  • МАРИНЕСКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • МАРКОВИЧ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАРКОВИЧІ (МАРКЕВИЧІ)
  • МАРМОН (MARMONT) ОГЮСТ-ФРЕДЕРІК-ЛУЇ
  • МАРТОС ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • МАСОНСТВО, ФРАНКМАСОНСТВО
  • МАЯКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • МАЙСТРЕНКО ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАЗЛАХ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • МЕЧНИКОВ ІЛЛЯ ІЛЛІЧ
  • МЕДІЄВІСТИКА
  • МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
  • МЄШКОВСЬКИЙ (МИШКІВСЬКИЙ) ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
  • МЯКОТИН ВЕНЕДИКТ
  • МЯСОЄДОВ ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • МЯСОЄДОВ ІВАН ГРИГОРОВИЧ
  • МІНСЬК
  • МІНУСНИКИ
  • МІСЬКА РЕФОРМА 1870
  • МІСЬКА УПРАВА
  • МІСТО
  • МІСТО-ГЕРОЙ
  • МІЦКЕВИЧ АДАМ
  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНІСТІВ ТА МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ УКРАЇНІСТІВ
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ
  • МОБІЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ 20 СТ.
  • МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • МОЛДОВА
  • МОЛОДА ЄВРОПА
  • МОЛОДЦОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МОНОПОЛІЇ КАПІТАЛІСТИЧНІ В УКРАЇНІ
  • МУРАВЙОВ МИКИТА МИХАЙЛОВИЧ
  • МУРСЬКИЙ ВОЛОДИМИР
  • МУРЗАКЕВИЧ МИКОЛА НИКИФОРОВИЧ
  • МУСОРГСЬКИЙ МОДЕСТ ПЕТРОВИЧ
  • МУЗЕЙ ОДЕСЬКОГО ТОВАРИСТВА ІСТОРІЇ ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ
  • МУЗИЧНЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ М.ЛЕОНТОВИЧА
  • МИКЛАШЕВСЬКИЙ (МІКЛАШЕВСЬКИЙ) ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • МИКОЛА І, МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • МИКОЛАЇВСЬКИЙ ПІВДЕННОРОСІЙСЬКИЙ РОБІТНИЧИЙ СОЮЗ
  • МИНАКОВ ЄГОР ІВАНОВИЧ
  • МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ТА РСФРР 1918
  • МИРОВИЙ СУД
  • МИТНА СИСТЕМА
  • НАДЛЕР ВАСИЛЬ КАРЛОВИЧ
  • НАГРУДНІ ЗНАКИ
  • НАХІМОВ ПАВЛО
  • НАНСЕН ФРІТЬОФ
  • НАРОДНА ВОЛЯ
  • НАРОДНЕ ОПОЛЧЕННЯ
  • НАРОДНИЙ КОМІСАРІАТ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УСРР
  • НАРОДНИКИ
  • НАРОДОЛЮБЦІ
  • НАШІ ДНІ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНОЗНАВЦІВ
  • НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНЕ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО В УСРР/УРСР 1924–1940
  • НАУКОВІ НАПРЯМИ, ШКОЛИ, ТЕЧІЇ, ГУРТКИ
  • НАВЧАЛЬНІ ОКРУГИ
  • НАВРОЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР
  • НЕКРАСОВ ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • НЕМЕШАЄВ КЛАВДІЙ
  • НЕНЮКОВ ДМИТРО ВСЕВОЛОДОВИЧ
  • НЕСТЕРОВ ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • НЕСТУРХ ФЕДІР ПАВЛОВИЧ
  • НЕЖДАНОВА АНТОНІНА
  • НІКОВСЬКИЙ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • НІМЦІ В УКРАЇНІ
  • НІЩИНСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • НОВА ІСТОРІЯ
  • НОВАКІВСЬКИЙ ОЛЕКСА ХАРЛАМПІЙОВИЧ
  • НОВОУКРАЇНКА
  • НИКОН
  • НИКИФОРОВА МАРУСЯ
  • ОБОЛОНСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ОЧАКІВ
  • ОЧАКІВСЬКО-СІЛІСТРІЙСЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ МАКСИМА ГОРЬКОГО
  • ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ОДЕСЬКА ОКРУГА
  • ОДЕСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ 1941
  • ОДЕСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • ОДЕСЬКА ТОВАРНА БІРЖА
  • ОДЕСЬКЕ АРХЕОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • ОДЕСЬКЕ ТОВАРИСТВО ІСТОРІЇ ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ
  • ОДЕСЬКІ КАТАКОМБИ
  • ОДЕСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ
  • ОДЕСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ
  • ОДЕСЬКИЙ МУЗЕЙ СТЕПОВА УКРАЇНА
  • ОДЕСЬКИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КЕРОВНИЧИЙ КОМІТЕТ
  • ОДЕСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ОДЕССКИЕ НОВОСТИ
  • ОДЕССКИЙ ВЕСТНИК
  • ОДИНЦОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ОГЛОБЛИН ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ОЙСТРАХ ДАВИД ФЕДОРОВИЧ
  • ОХМАТДИТ
  • ОХОРОННІ ВІДДІЛЕННЯ
  • ОКРУГА
  • ОКТЯБРСЬКИЙ ПИЛИП СЕРГІЙОВИЧ
  • ОЛЕКСАНДР І
  • ОЛЕКСАНДР ІІ
  • ОЛЕКСАНДРІЯ
  • ОЛЕША ЮРІЙ
  • ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ОНІЛОВА НІНА АНДРІЇВНА
  • ОРДЖОНІКІДЗЕ ГРИГОРІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ОРЛАЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ
  • ОРЛОВ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • ОСОБЛИВА НАРАДА
  • ОСТЕЛЕЦЬКИЙ ПАВЛО ПАВЛОВИЧ
  • ОСТЕН-САКЕН ДМИТРО ЄРОФІЙОВИЧ
  • ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ
  • ОСВІТА ЖІНОЧА В УКРАЇНІ
  • ОСВІТНІ ТОВАРИСТВА В УКРАЇНІ
  • ОВІДІОПОЛЬ
  • ОВСЯНИКО-КУЛИКОВСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПАНКРАТОВА ГАННА МИХАЙЛІВНА
  • ПАСПОРТИЗАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ
  • ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ
  • ПАУСТОВСЬКИЙ КОСТЯНТИН ГЕОРГІЙОВИЧ
  • ПАВЛІЧЕНКО ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА
  • ПАВЛЮК МИКОЛА ПАНТЕЛЕЙМОНОВИЧ
  • ПЕРША ВІЙНА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ ПРОТИ УНР 1917–1918
  • ПЕТРОВ ВІКТОР ПЛАТОНОВИЧ
  • ПЕТРОВ ЄВГЕН
  • ПЕТРУНЬ ФЕДІР ЄВСТАФІЙОВИЧ
  • ПІДДУБНИЙ ІВАН МАКСИМОВИЧ
  • ПІДПІЛЛЯ АНТИФАШИСТСЬКЕ
  • ПІДПІЛЛЯ НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ В УКРАЇНІ
  • ПІДПРИЄМНИЦТВО В УКРАЇНІ
  • ПІСКОРСЬКИЙ ВОЛОДИМИР КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПІВДЕННІ БУНТАРІ, КИЇВСЬКІ БУНТАРІ
  • ПІВДЕННОРОСІЙСЬКИЙ СОЮЗ РОБІТНИКІВ
  • П'ЯТИДЕСЯТНИЦТВО
  • ПОХІДНІ ГРУПИ ОУН
  • ПОЛЬ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПОЛІТИЧНІ В'ЯЗНІ
  • ПОЛЬСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ
  • ПОЛЬСЬКІ КОРПУСИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПОНОМАРЕНКО ЄВГЕН ПОРФИРОВИЧ
  • ПОРТО-ФРАНКО
  • ПОСТУПУ ТЕОРІЇ
  • ПОТОЦЬКА СОФІЯ СТАНІСЛАВІВНА
  • ПОТЬОМКІН, ПОВСТАННЯ НА БРОНЕНОСЦІ 1905
  • ПОТОЦЬКА СОФІЯ КОСТЯНТИНІВНА
  • ПРЕСНЯКОВ ОЛЕКСАНДР ЄВГЕНОВИЧ
  • ПРОФЕСІЙНІ СПІЛКИ В УКРАЇНІ
  • ПРИДНІСТРОВСЬКА МОЛДАВСЬКА РЕСПУБЛІКА (ПМР; ПРИДНІСТРОВ'Я)
  • ПРИКОРДОННА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • ПУШКІН ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ПИРОГОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • РАБСТВО В УКРАЇНІ
  • РАХМАНІНОВ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • РАКОВСЬКИЙ ХРИСТИЯН ГЕОРГІЙОВИЧ
  • РЕЙНБОТ ВІКТОР ЄВГЕНОВИЧ
  • РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • РІБАС ЙОСИФ-ПАСКУАЛЬ-ДОМІНІК-ХОСЕ ДЕ
  • РЄПІН ІЛЛЯ ЮХИМОВИЧ
  • РЄПНІНА ВАРВАРА МИКОЛАЇВНА
  • РІХТЕР СВЯТОСЛАВ ТЕОФІЛОВИЧ
  • РІШЕЛЬЄ АРМАН-ЕММАНУЕЛЬ-СОФІЯ-СЕПТІМАНІ ДЕ ВІНЬЄРО ДЮ ПЛЕССІ, ГРАФ ДЕ ШИНОН, ГЕРЦОГ ДЕ РІШЕЛЬЄ
  • РІШЕЛЬЄВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
  • РОГОЗА ОЛЕКСАНДР ФРАНЦЕВИЧ
  • РОЄНКО ВІКТОР КАЛЕНИКОВИЧ
  • РОЙ ЮРІЙ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1787–1791
  • РОСІЙСЬКЕ БІБЛІЙНЕ ТОВАРИСТВО
  • РОСІЙСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПАРОПЛАВСТВА І ТОРГІВЛІ (РТПIТ, РОПІТ)
  • РОСІЙСЬКОГО ТЕХНІЧНОГО ТОВАРИСТВА ВІДДІЛЕННЯ В УКРАЇНІ
  • РОЗАНОВ ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ
  • РОЗВАДОВСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • РУБІНШТЕЙН МИКОЛА ЛЕОНІДОВИЧ
  • РУКОПИСНА КНИГА
  • РУМЧЕРОД
  • РУМУНІЯ
  • РУМУНІЗАЦІЯ
  • РУСОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • РЖЕПЕЦЬКИЙ АНТОН КАРЛОВИЧ
  • САМОЙЛОВИЧ ДАНИЛО САМІЙЛОВИЧ
  • САННІКОВ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • САВЧЕНКО-БІЛЬСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЩЕПКІН МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ
  • ЩЕПКІН ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЩЕРБИНА ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ
  • СЕЧЕНОВ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • СЕМЧИШИН ТИМІШ
  • СЕМИКІНА ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА
  • СЕРАФІМОВ СЕРАФИМ АНТОНІЙОВИЧ
  • СЕРЕДНІ ВІКИ ПЕРІОД
  • ШАЛЯПІН ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • ШЕЛУХИН СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ
  • ШМІДТ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ
  • ШОНІН ГЕОРГІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • ШТЕРН ЕРНСТ ФОН
  • ШУЛЬГИН ЯКІВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ШВАРЦ ІСАК ІЗРАЇЛЬОВИЧ
  • ШВЕЙЦАРІЯ
  • СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ
  • СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА КООПЕРАЦІЯ
  • СКАДОВСЬК
  • СКАЛЬКОВСЬКИЙ АПОЛЛОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СХОДОЗНАВСТВО, ОРІЄНТАЛІСТИКА
  • СКРИПНИК МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • СЛАБЧЕНКО МИХАЙЛО ЄЛИСЕЙОВИЧ
  • СЛАБЧЕНКО ТАРАС МИХАЙЛОВИЧ
  • СЛИВИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • СМИРНОВ МИХАЙЛО ПАВЛОВИЧ
  • СОБАЧКО-ШОСТАК ГАННА ФЕОДОСІЇВНА
  • СОФІЇВКА, НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНДРОЛОГІЧНИЙ ПАРК
  • СОЮЗ РУССКОГО НАРОДА
  • СОКАЛЬСЬКИЙ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • СОКОЛОВ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • СОЛОВЦОВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • СПОЖИВЧА КООПЕРАЦІЯ УКРАЇНИ
  • СТАНКО ВОЛОДИМИР НИКИФОРОВИЧ
  • СТАРИЦЬКА МАРІЯ МИХАЙЛІВНА
  • СТАШЕВСЬКИЙ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ
  • СТЕМПКОВСЬКИЙ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • СТРАЖЕСКО МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • СТУРДЗА ОЛЕКСАНДР СКАРЛАТОВИЧ
  • СУЧАСНИК, КЛУБ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ
  • СУДОПЛАТОВ ПАВЛО АНАТОЛІЙОВИЧ
  • СУДОВО-АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА 1889
  • СИМИРЕНКО ФЕДІР СТЕПАНОВИЧ
  • СИМИРЕНКО ЛЕВКО ПЛАТОНОВИЧ
  • СИМИРЕНКИ
  • ТАНЮК ЛЕСЬ
  • ТАРЛЕ ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ
  • ТАРНАВСЬКИЙ МИРОН ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ТЕОЛОГІЯ
  • ТЕРЕЩЕНКИ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ІПОЛІТ
  • ТЮТЮННИК ЮРІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • ТОРРІЧЕЛЛІ ДЖОРДЖО
  • ТОТЛЕБЕН ЕДУАРД ІВАНОВИЧ
  • ТОВАРИСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПІВДЕННОЇ РОСІЇ
  • ТОВАРИСТВО ПІВДЕННОРОСІЙСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ (ХІХ-ХХ СТ.)
  • ТРАНСНІСТРІЯ
  • ТРОЦЬКИЙ ЛЕВ ДАВИДОВИЧ
  • ТРИФІЛЬЄВ ЄВГЕН ПАРФЕНОВИЧ
  • ЦЕНЗУРА В УКРАЇНІ
  • ЦІЛИННИХ ЗЕМЕЛЬ ОСВОЄННЯ
  • ЦИГАНИ В УКРАЇНІ
  • ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ТИРАСПОЛЬ
  • УБОРЕВИЧ ІЄРОНІМ ПЕТРОВИЧ
  • УЛУС, УДІЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ В ПОСТМОНГОЛ
  • УМАНЬ, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • УМАНСЬКО-БОТОШАНСЬКА ОПЕРАЦІЯ (1944)
  • УРБАНІСТИКА ІСТОРИЧНА
  • УСАТОВСЬКА КУЛЬТУРА
  • УШАКОВ ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ
  • УШИНСЬКИЙ КОСТЯНТИН ДМИТРОВИЧ
  • УСПЕНСЬКИЙ ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • УТЬОСОВ ЛЕОНІД ЙОСИПОВИЧ
  • УЖВІЙ НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА
  • ВАЙНШТЕЙНИ
  • ВАННУТЕЛЛІ ВІНЧЕНЦО
  • ВАРНЕКЕ БОРИС ВАСИЛЬОВИЧ
  • ВАРИНСЬКИЙ ЛЮДВИК СЕВЕРИНОВИЧ
  • ВАСИЛЬЄВ-ЮЖИН МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
  • ВАСИЛЬКО ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • ВЕНЕЛІН ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ВЕНГРЖИНОВСЬКИЙ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ВЕНЯВСЬКИЙ ГЕНРИК
  • ВЕРБИЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ
  • ВЕРХОВНА АВТОНОМНА РОСІЙСЬКО-РУМУНСЬКА КОЛЕГІЯ
  • ВІЙСЬКО ГРЕКО-АЛБАНСЬКЕ
  • ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • ВІЛІНСЬКИЙ ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ
  • ВІЛЬНА РОСІЙСЬКА ДРУКАРНЯ
  • ВІППЕР РОБЕРТ
  • ВІРСЬКИЙ ПАВЛО ПАВЛОВИЧ
  • ВІТАШЕВСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ВІТТЕНБЕРГ СОЛОМОН ЯКОВИЧ
  • ВЛАДИМИРОВ МИРОН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ВЛАДИМИРСЬКИЙ ЛЕВ АНАТОЛІЙОВИЧ
  • ВОЛХОВСЬКИЙ ФЕЛІКС ВАДИМОВИЧ
  • ВОЛОШЕНКО ІНОКЕНТІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ВОРОБЙОВ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
  • ВОРОНЦОВ МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ
  • ВОРОНЦОВА (У ДІВОЦТВІ БРАНИЦЬКА) ЄЛИЗАВЕТА
  • ВОРОПАЙ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • ВОРОВСЬКИЙ ВАЦЛАВ ВАЦЛАВОВИЧ
  • ВОВК (ВОЛКОВ) ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ
  • ВОЗНЕСЕНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ МАРКСИСТСЬКО-ЛЕНІНСЬКИХ ІНСТИТУТІВ (ВУАМЛІН)
  • ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ФОТОКІНОУПРАВЛІННЯ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОМІТЕТ СПРИЯННЯ ВЧЕНИМ (ВУКСВ)
  • ВИЛКОВЕ
  • ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ
  • ВИШИНСЬКИЙ АНДРІЙ ЯНУАРОВИЧ
  • ВИСТАВКИ ПРОМИСЛОВІ ТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ 19 - ПОЧ. 20 СТ.
  • ЯХНЕНКО КІНДРАТ МИХАЙЛОВИЧ
  • ЯГИЧ ВАТРОСЛАВ
  • ЯХНЕНКИ
  • ЯКІР ЙОНА ЕММАНУЇЛОВИЧ
  • ЯЛОВИЙ МИХАЙЛО ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ЯНІВ ТРИФОН
  • ЯНУШЕВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЮХИМОВИЧ
  • ЮЖНЫЙ СБОРНИК
  • ЗАБОЛОТНИЙ ДАНИЛО КИРИЛОВИЧ
  • ЗАГАЛЬНА ІСТОРІЯ, ЯК ТЕРМІН
  • ЗАГАЛЬНОРОСІЙСЬКІ СТУДЕНТСЬКІ З'ЇЗДИ
  • ЗАГАЛЬНИЙ СТРАЙК НА ПІВДНІ РОСІЇ 1903
  • ЗАГАРОВ ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ
  • ЗАГУЛ ДМИТРО ЮРІЙОВИЧ
  • ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПРО КАРНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПЕРЕВИЩЕННЯ ГРАНИЧНИХ ЦІН І ЗА СПЕКУЛЯЦІЮ 1918
  • ЗАЛІЗНИЧНЕ БУДІВНИЦТВО В УКРАЇНІ 19 – ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • ЗАЛІЗНИЦІ, ЗАЛІЗНИЧНІ ШЛЯХИ НА УКРАЇНСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ В 19–20 СТ.
  • ЗАНЧЕВСЬКИЙ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • ЗАНЬКОВЕЦЬКА МАРІЯ КОСТЯНТИНІВНА
  • ЗАПИСКИ ИМПЕРАТОРСКОГО НОВОРОССИЙСКОГО УНИВЕРСИТЕТА
  • ЗАПИСКИ ОДЕССКОГО АРХЕОЛОГИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА
  • ЗАПИСКИ ОДЕССКОГО ОБЩЕСТВА ИСТОРИИ И ДРЕВНОСТЕЙ
  • ЗАПОРІЖЖЯ
  • ЗАСЛАВСЬКИЙ ЄВГЕН ОСИПОВИЧ
  • ЗАТИРКЕВИЧ–КАРПИНСЬКА ГАННА ПЕТРІВНА
  • ЗБОРОВСЬКИЙ ІПОЛИТ ЧЕСЛАВОВИЧ
  • ЗЕЛІНСЬКИЙ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ 1876–1879
  • ЗЕМЛЯЧКА РОЗАЛІЯ САМІЙЛІВНА
  • ЗЕМСЬКИЙ ДІЛЬНИЧНИЙ НАЧАЛЬНИК
  • ЖАБОТИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР (ЗЕЄВ) ЄВГЕНОВИЧ
  • ЖАНДАРМЕРІЯ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
  • ЖДАХА АМВРОСІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ЖЕБУНЬОВИ
  • ЖЕЛЯБОВ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917
  • ЖУКОВ ГАВРИЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЖУРАВСЬКИЙ ДМИТРО ПЕТРОВИЧ
  • ЗМІЄНКО ВСЕВОЛОД ЮХИМОВИЧ
  • ЗОГРАФ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЗОЛОТАРЬОВ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ
  • ЗУБАТОВЩИНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)