ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ

  Бібліографічне посилання: Самойлов Ф. ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Odeskyj_teatr (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ, Одеський державний академічний театр опери і балету – один з найстаріших і найбільший в Україні театрів опери і балету. Створений 1926 як укр. оперний театр на базі Одес. рос. опери, заснованої 1809. Спочатку в Одес. опері йшли драматичні та оперні вистави; крім рос. і укр., виступали італ. і франц. трупи; ставили опери "Семираміда", "Турок в Італії" Дж.Россіні, "Чужоземка", "Капулетті і Монтеккі" В.Белліні, "Таємний шлюб" Д.Чімарози, балети. 1873 будинок театру (споруджений 1804–09 за проектом архіт. Тома де Томона) згорів, новий було споруджено 1884–87 за проектом австрійс. архітекторів Ф.Фельнера та Г.Гельмера. Робочі креслення виконувалися під кер-вом місц. архітекторів О.Бернардацці, Ф.Гонсіоровського, Ю.Дмитренка. Згідно з обумовленою вимогою архітектори передбачили максимально можливу на той час безпеку на випадок пожежі: будівля мала 23 окремих виходи для глядачів та службовців театру.

Архітектура будівлі демонструє характерний для свого часу історизм у дусі "віденського ренесансу" з елементами "віденського бароко". Архіт. декор доповнюється скульптурним. Розкішний аттик двоповерхового портика увінчаний запряженою 4-ма пантерами квадригою музи трагедії Мельпомени, яка в лівій руці тримає факел, що символізує невгасиме світло мист-ва. При вході в приміщення на п'єдесталі пластично втілені сцени з трагедії Евріпіда "Іполіт" та комедії Арістофана "Птахи". З боків, на карнизах балкона, розташовані ще 2 скульптурні групи: з правого боку – муза танцю Терпсіхора навчає юне створіння своєму мист-ву; зліва – кентавр Хірон дає урок гри на лірі Аполлону. По обидва боки центр. портика, у верхній частині балконного ярусу напівколом розміщені в нішах бюсти О.Грибоєдова, О.Пушкіна, М.Гоголя, М.Глинки, які представляють різні види мист-ва: драму, поезію, комедію та музику. Усі інтер'єри театру відзначаються розкішшю і великою кількістю прикрас, позолотою, орнаментацією, яскравою колористикою. Плафон прикрашений золоченим багетом з 4-ма картинами, що зображають сцени з творів В.Шекспіра.

У дорад. час в театрі виступали як диригенти П.Чайковський, А.Рубінштейн, М.Римський-Корсаков, А.Аренський, О.Глазунов, Е.Направник; співаки – Ф.Шаляпін, С.Крушельницька, Л.Собінов, А.Нежданова, М.Фігнер; танцюристки А.Павлова, А.Дункан, К.Гельцер; гастролювали зарубіжні митці – Д.Ансельмі, Е.Карузо, М.Баттістіні, Т.Руффо. У драм. виставах грали М.Щепкін, П.Мочалов, М.Кропивницький, М.Заньковецька, М.Садовський, П.Саксаганський, В.Коміссаржевська, М.Єрмолова, а також Т.Сальвіні, Є.Россі, С.Бернар, Е.Дузе та ін. Велику роль в історії театру й пропаганді вітчизн. музики відіграв муз. керівник театру (1894–1937), диригент Й.Прибик – автор 9-ти одноактних опер за творами А.Чехова, деякі з них були поставлені в театрі.

1942–44 колектив працював у Красноярську, де був об'єднаний із Дніпроп. театром опери та балету. В ці роки були поставлені: "Кров народу" І.Дзержинського, "В бурю" Т.Хреннікова. 28 травня 1944 театр відновив свої спектаклі в Одесі.

Серед вистав театру: класичні опери – "Запорожець за Дунаєм" С.Гулака–Артемовського (1936, 1954), "Князь Ігор" О.Бородіна (1946), "Садко" М.Римського-Корсакова, (1955), "Катерина" М.Аркаса (1958), "Макбет" (1959, уперше укр. мовою) і "Дон Карлос" (1962) Дж.Верді, "Тарас Бульба" М.В.Лисенка (1971); твори рад. композиторів: опери "Розлом" В.Фемеліді (1929), "Кармелюк" B.Kocтенка (1930), "Захар Беркут" ("Золотий обруч", 1930) і "Щорс" (1938) Б.Лятошинського, "Сотник" М.Вериківського (1939), "Трагедійна ніч" (1935), "Богдан Хмельницький" (1951), "Назар Стодоля" (1960) К.Данькевича, "Сім'я Тараса" Д.Кабалевського (1952); балети "Лілея" К.Данькевича (1946, 1954), "Спартак" А.Хачатуряна (1962), "Лісова пісня" М.Скорульського (1963), "Отелло" О.Мачаваріані (1964) та ін. У 1980-ті рр. здійснено постановки нових балетів: "Маскарад" А.Хачатуряна (1982), "Війна й мир" В.Овчиннікова (1988), опери-балету "Вій" В.Губенка (1984). У театрі працювали: диригенти С.Столерман, М.Покровський та ін.; режисери В.Лосський, В.Манзій, М.Боголюбов, М.Стефанович та ін.; співаки Б.Руденко, І.Паторжинський, Г.Поліванова, Р.Сергієнко, І.Михайличенко, Є.Іванов, З.Лисак, Н.Гребенюк, М.Гришко, В.Нещеретний, Н.Шакун та ін.

Артисти театру беруть участь та перемагають у міжнар. конкурсах. Серед них – солісти опери Р.Зінкевич, В.Митюшкін, С.Трифонов, Н.Шевченко, артисти балету Ю.Трандасир, О.Рожевич та ін. Нині штат театру налічує бл. 500 осіб, у його репертуарі – 35 опер і балетів.

За роки незалежності України спектаклі театру відвідали понад 2 млн глядачів. Відновлені в репертуарі театру опери П.Чайковського "Євгеній Онєгін" та "Орлеанська діва", М.Римського-Корсакова "Моцарт та Сальєрі", Дж.Верді "Отелло" і "Ріголетто", Ш.Гуно "Фауст" й ін. Зросло міжнар. визнання театру. Його колективом гідно було представлено укр. мист-во за кордоном. Успішно пройшли гастролі у Великій Британії, Італії, Іспанії, Греції, Лівані, Німеччині, Швейцарії, Фінляндії, Канаді, виступи в США, Японії, ін. країнах.

Щорічно з 1998 в театрі проводиться Міжнар. фестиваль оперного мист-ва "Золота корона", на якому виступають солісти з театру La Scala (Італія), Швейцарії, США, Австрії, Польщі, Хорватії, Румунії, Росії, Молдови.

1900 зафіксовано осадку на 18 см сх. частин будівлі театру, заг. вага якої становить 520 тис. т. Відтоді періодично проводилися зміцнювальні роботи. 1956 під фундамент театру було докачано понад 20 т рідкого скла. 1998 розпорядженням КМ України затверджено техніко-екон. обґрунтування інвестицій у комплексну реконструкцію і реставрацію театру. В Одесі було створено доброчинний фонд "Чорноморська перлина", через який одесити, гості, діаспора мали можливість допомогти у відбудові гордості міста. Роботи тривали до 2002. При відкритті оновленого театру в спец. металевій капсулі з посланням одеситам наступних поколінь були зазначені імена меценатів, спонсорів, усіх тих, хто брав активну участь у його відродженні.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Розен Л., Шумакова Л. Одесский театр оперы и балета. Одесса, 1964
  2. Деревянко Б.Ф. Одесский театр оперы и балета: Фотоочерк. Одесса, 1984
  3. Максименко B.C. Храм и вечный Музей искусства. Одесса, 2001
  4. Волощук И. и др. Возрождаем театр-сказку. Одесса, 2003.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АРКАС МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • БЕРНАРДАЦЦІ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ
  • ЧАЙКОВСЬКИЙ ПЕТРО ІЛЛІЧ
  • ЧЕХОВ АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ДАНЬКЕВИЧ КОСТЯНТИН ФЕДОРОВИЧ
  • ГЛИНКА МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ГОГОЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГРИШКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ СЕМЕН СТЕПАНОВИЧ
  • КОСТЕНКО ВАЛЕНТИН ГРИГОРОВИЧ
  • КРОПИВНИЦЬКИЙ МАРКО ЛУКИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА СОЛОМІЯ АМВРОСІЇВНА
  • ЛЯТОШИНСЬКИЙ БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • НЕЖДАНОВА АНТОНІНА
  • ПАТОРЖИНСЬКИЙ ІВАН СЕРГІЙОВИЧ
  • ПУШКІН ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • РУДЕНКО БЕЛЛА АНДРІЇВНА
  • САДОВСЬКИЙ МИКОЛА КАРПОВИЧ
  • САКСАГАНСЬКИЙ ПАНАС КАРПОВИЧ
  • ЩЕПКІН МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ
  • ШАЛЯПІН ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • СКОРУЛЬСЬКИЙ МИХАЙЛО АДАМОВИЧ
  • ВЕРИКІВСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ЗАНЬКОВЕЦЬКА МАРІЯ КОСТЯНТИНІВНА

  • Пов'язані терміни:
  • ІТАЛІЙСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ТЕАТР ОДЕСИ
  • ОДЕСА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)