ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОГІЄВСЬКІ

  Бібліографічне посилання: Томазов В.В. ОГІЄВСЬКІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ohiievski_rid (останній перегляд: 18.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОГІЄВСЬКІ

ОГІЄВСЬКІ – козацько-старшинський, згодом – дворянський рід, який, згідно з родовою легендою, походить від роду Огіїв-Тишкевичів. Родозасновник укр. гілки Степан Огій (1-ша пол. 17 ст.) переселився із Житомирщини до Гетьманщини. Молодший із його синів – Іван Степанович Огій – був знатним козаком кролевецьким (1693), а онуки посідали уряд кролевецького сотництва: Кіндратій Іванович Огієнко (р. н. невід. – п. до 1699) – у 1680, а Павло Іванович Огієнко (Огієвич; р. н. невід. – п. 1726) – у 1720–22. Кролевецькими сотниками були також Григорій Павлович О. (бл. 1705 – 1772) – у 1741–64, 1765–67 та його син Максим Григорович (бл. 1734 – до 1783) – у 1764 і 1767. Ін. представники роду посідали уряди значкових товаришів, військових товаришів і бунчукових товаришів. До цього роду належав Дмитро Максимович (бл. 1760 – р. с. невід.), д-р медицини Геттінгенського ун-ту (1785), перекладач (Вольтер. Рассуждение о воинском искусстве. СПб., 1780); Михайло Дмитрович (1859 – р. с. невід.), генерал-майор (1909), військ. слідчий Одеського військового округу (1901–08), військ. суддя Іркутського воєнно-окружного суду (1908–14), за часів гетьмана П.Скоропадського – в укр. армії (1918); Василь Дмитрович (1861–1921), учений-лісознавець, один з основоположників цієї науки в Російській імперії, професор та зав. кафедри лісових культур Петерб. лісного ін-ту (1910–18) та Київ. с.-г. ін-ту (1918–21); Афанасія Дмитрівна (1865 – бл. 1943), педагог-русист, начальниця Кролевецької жін. г-зії (1907–18); Володимир Васильович (1890–1979), учений у галузі радіотехніки, засновник вітчизн. радіотех. наук. школи, професор (1930), зав. кафедр радіотехніки (1930–40) та теор. основ радіотехніки (1940–41, 1944–73), декан ф-ту радіотехніки (1930–34, 1941–44, 1962) Київ. політех. ін-ту, під його кер-вом збудовано першу в Україні (Київ) радіомовну станцію (1924); Василь Васильович (1892–1983), учений-лісознавець, д-р с.-г. наук (1945), професор (1946), зав. кафедр лісових культур Поволзького лісотех. ін-ту (1943–47) та Ленінгр. лісотех. академії (1947–71); Анатолій Володимирович (1899–1952), учений-гідролог, д-р тех. наук (1936), професор (1937), зав. відділу гідрології (1933–41) і заст. директора (1933–41) Ін-ту водного госп-ва АН УСРР/ УРСР, зав. кафедри гідрології Київ. інженерно-меліоративного ін-ту (1934–41), директор Київ. н.-д. обсерваторії (1943–46), автор підручників для вузів; Ія Володимирівна (н. 1925), мистецтвознавець, фахівець у галузі укр. образотворчого мист-ва 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст., канд. мистецтвознавства (1975), викладач у Київ. худож. ін-ті (1956–66) та наук. співробітник Ін-ту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН УРСР (1966–82).

Рід внесений до 1-ї, 2-ї та 3-ї частин Родовідної книги Черніг. губ.

Існують також однойменні роди зовсім ін. походження, напр. рід Огієвських-Охотських, з якого походить черніг. протоієрей Петро Миколайович Огієвський-Охотський (бл. 1814 – після 1888), етнограф, поет і байкар.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Лазаревський А.М. Описание старой Малороссии, т. 2: Полк Нежинский. К., 1893
  2. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 3. К., 1912
  3. Козлов О. Родовід Огієвських. В кн.: Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Біла Церква, 2000.

Посилання:
  • БУНЧУКОВІ ТОВАРИШІ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КИЇВ
  • ОДЕСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • ВІЙСЬКОВІ ТОВАРИШІ
  • ЗНАЧКОВІ ТОВАРИШІ

  • Пов'язані терміни:
  • КРОЛЕВЕЦЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)