Бібліографічне посилання: Пастушенко Т.В., Поляков В.Є. ОКТЯБРСЬКИЙ Пилип Сергійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Oktiabrskyj_P (останній перегляд: 24.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОКТЯБРСЬКИЙ (до 1922 – Іванов) Пилип Сергійович (23(11).10. 1899–08.07.1969) – рад. воєначальник, адмірал (1944). Герой Рад. Союзу (1958). Н. в с. Лукшино (нині село Старицького
р-ну Тверської обл., РФ). 1915 переїхав до м. Шліссельбург, потім – до м. Петроград (нині м. Санкт-Петербург), працював кочегаром, помічником машиніста на комерційних суднах оз. Ладога, річок Свир і Нева.

Під час громадян. війни 1918–22 в Росії воював на боці більшовиків матросом на кораблях Балт. флоту, Пн. військ. флотилії. Член РКП(б) з 1919. Після закінчення курсів при Петрогр. комуніст. ун-ті (1922) працював у мор. відділі політ. управління РСЧА, у політ. відділі Робітничо-сел. Червоного флоту. Далі проходив службу на Балтійському, Тихоокеанському і Чорноморському флотах, командував торпедним катером, групою, дивізіоном, загоном і бригадою торпедних катерів. 1928 закінчив паралельні класи при Вищому військово-мор. уч-щі ім. М.Фрунзе. Репресії в армії та на флоті
1930-х рр. прискорили кар'єрне зростання О. 1938 командував Амурською військ. флотилією, брав участь у боях на оз. Хасан. З 1939 – командувач Чорномор. флоту.

У Великій вітчизн. війні Рад. Союзу 1941–45 Чорномор. флот, очолюваний О., брав участь в обороні Одеси і Севастополя, забезпечував мор. перевезення бойової техніки й особового складу в обложені міста. Під кер-вом О. була здійснена вдала евакуація людей, техніки та підпр-в з Одеси. Брав участь у підготовці й проведенні Керченсько-Феодосійської десантної операції 1941–1942.

1941–42 віце-адмірал О. одночасно був командуючим Севастопольським оборонним районом. Рішення Військ. ради Чорномор. флоту про перебазування флоту із Севастополя до Туапсе (нині місто Краснодарського краю, РФ) значно ослабило сили оборони Севастополя, а також позиції рад. ВМС на Чорному морі. Після особистого прохання О. про евакуацію із Севастопольського оборонного району відповідальних працівників та командирів на Кавказ і отримання такого дозволу від наркома ВМФ СРСР М.Кузнєцова, у ніч на 1 липня 1942 віце-адмірал О. залишив Севастополь на транспортному літаку. За помилки в здійсненні висадки десантів в р-ні Новоросійська біля Південної Озерейки та Станички (Кавказ. фронт, лютий 1943) О. зняли з посади.

Із червня 1943 – командуючий Амурською військ. флотилією, а з березня 1944 – командуючий Чорномор. флотом, керував операціями з визволення Кавказу та Криму.

1948–51 – 1-й заст. головнокомандуючого ВМС СРСР, 1951–52 – у відставці через хворобу. 1952–53 – нач. Управління науково-випробувальними полігонами. 1957–60 – нач. Чорномор. вищого військово-мор. уч-ща ім. П.Нахімова (Севастополь).

З 1960 адмірал О. – військ. інспектор-радник Групи ген. інспекторів Мін-ва СРСР. Почесний громадянин м. Севастополь.

Нагороджений 3-ма орденами Леніна, 3-ма орденами Червоного Прапора, ін орденами і медалями.

П. у м. Севастополь, похований на місц. кладовищі Комунарів.