ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОКУНЕВСЬКИЙ ТЕОФІЛ

  Бібліографічне посилання: Чорновол І.П. ОКУНЕВСЬКИЙ Теофіл [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Okunevskyj_T (останній перегляд: 19.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОКУНЕВСЬКИЙ ТЕОФІЛ

ОКУНЕВСЬКИЙ Теофіл (07.12. 1858–19.07.1937) – адвокат, посол на сейм (1889–1900, 1913–14) і до райхсрату (1897–1900), видатний парламентарій. Н. в с. Радівці (нині Румунія) в сім'ї греко-катол. священика. Закінчив юрид. ф-т Віденського ун-ту (1885), під час навчання належав до т-ва укр. студентів "Січ" у Відні. З 1885 – кандидат адвокатури у Станіславі (нині м. Івано-Франківськ), 1890 відкрив власну канцелярію у Городенці (нині райцентр Івано-Франк. обл.). З причини політ. суперечки в сеймі викликав на поєдинок 1889 польс. депутата Т.Розвадовського і переміг його. Довголітній голова філії "Просвіти" в Городенці. Член-засновник Русько-української радикальної партії, з 1899 – в Укр. національно-демократ. партії. Бургомістр Городенки з 1898, хоча намісництво не допускало його до урядування, принаймні, ще 1900. За Західноукраїнської Народної Республіки – комісар Городенківського пов. і дипломат. Видана М.Павликом "Переписка Михайла Драгоманова з доктором Теофілом Окуневським" (Львів, 1905) є одним з осн. джерел історії укр. нац. руху кінця 19 ст. 1919 вів переговори з угор. політиками про співпрацю, пізніше – з чехами в Празі про припинення українсько-польської війни 1919, а невдовзі – про українсько-чеський військ. союз проти поляків. Брав участь у Паризькій мирній конференції 1919–1920; під час аудієнції в міністра закордонних справ США йому було обіцяно вирішення проблеми Східної Галичини шляхом плебісциту. Після 1920 відійшов від політ. діяльності.

П. у Городенці.

дата публікації: 2010 р.

Праці:
  1. Автобіографія. В кн.: Календар для всіх на 1938 рік: Альманах "Нового часу". Львів, 1937.
Література:
  1. Баран З. Маловідомий епізод з історії українсько-угорських відносин. (Місія Теофіля Окуневського до Угорщини на початку 1919 року). "ЗНТШ" (Львів), 1997, т. 233
  2. Чорновол І. Дуелі у Львові: Теофіл Окуневський contra Томислав Розвадовський. В кн.: Львів: суспільство, місто, культура: Вісник Львівського університету: Серія історична: Спеціальний випуск, т. 3. Львів, 1999.

Посилання:
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1919–1920
  • ПАВЛИК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • РУСЬКО-УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ (РУРП)
  • СІЧ ВІДЕНСЬКА - ОРГ-ЦІЯ У ВІДНІ
  • СХІДНА ГАЛИЧИНА
  • УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА (1918-1919)
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • КОНСТИТУЦІЙНІ АКТИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ЛИННИЧЕНКО ПЛАТОН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЛЬВІВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • УСТИЯНОВИЧ КОРНИЛО МИКОЛАЙОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)