ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОЛЕГ

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ОЛЕГ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Oleh (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОЛЕГ

ОЛЕГ (р. н. невід. – п. 912 (за "Повістю временних літ") або 922 (за Новгородським першим літописом молодшого ізводу)) – напівлегендарна постать давньорус. історії. Київ. князь з 882 і до смерті. Належав, імовірно, до загону варязьких найманців, привезених Рюриком "з-за моря", тобто зі Скандинавії. 882 захопив Київ, убивши, згідно з літописом, законних князів Аскольда і Діра, й узурпував їхню владу. О. правив від імені сина Рюрика Ігоря, але фактично був повновладним государем. За його часів Північна Русь була приєднана до Південної, що стало вирішальним кроком на шляху до створення державності сх. слов'ян. О. проголосив Київ своєю столицею ("матір'ю руських городів"). О. послідовно і наполегливо проводив політику інкорпорації слов'ян. і неслов'ян. племінних утворень Сх. Європи до складу Давньорус. д-ви, що народжувалася.

О. проводив цілеспрямовану й активну зовн. політику. 907 він організував грандіозний похід на Константинополь, обложив місто і домігся від візант. імп. Лева VI Мудрого контрибуції та вигідних умов миру, що надавав великі пільги рус. купцям і дипломатам. Цей мир підтвердили 2 письмові угоди: попередня 907 і основна 911. Обставини загибелі О. залишаються неясними. "Повість временних літ" наводить легенду про смерть О. від власного коня. Новгородський перший літопис молодшого ізводу коротко повідомляє, що О. помер "за морем". Більшість істориків гадає, що за Чорним морем: можливо, князь здійснив ще один, невдалий, похід на Візантію і був забитий. На можливість такого походу натякає згаданий вище літопис. Однак хозарські і арабські джерела глухо свідчать, що 912 чи 913 О. вчинив похід до Каспійського моря, до кордонів Персидського царства. Згідно з ал-Масуді руси на 500 ладдях піднялися Доном, перетягли човни волоком до Волги, спустилися до її гирла і попливли вздовж зх. берега Каспійського моря. Араб. письменники зазначають, що тоді руси зазнали нищівної поразки й були майже всі перебиті. Мабуть, за Каспієм склав свою голову й О., прозваний у літописі Віщим, тобто чаклуном, волхвом.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Халанский М.Г. К истории поэтических сказаний об Олеге Вещем. "Журнал Министерства народного просвещения", 1902, ч. 342, № 8; 1903, ч. 350, № 11
  2. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества ХII–ХIII вв. М., 1982.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АСКОЛЬД
  • ДІР
  • ІГОР, ІГОР СТАРИЙ
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬ
  • КИЇВ
  • МАСУДІ
  • НОВГОРОДСЬКИЙ ПЕРШИЙ ЛІТОПИС
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
  • РЮРИК
  • ВІЗАНТІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • АСКОЛЬДОВА МОГИЛА
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧУДЬ
  • ДІР
  • ДОГОВОРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ З ВІЗАНТІЄЮ
  • ДРЕВЛЯНИ
  • ДУЛІБИ
  • ДУУМВІРАТИ НА РУСІ
  • ДИПЛОМАТІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
  • ІГОР, ІГОР СТАРИЙ
  • ХОРВАТИ
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛІТРА
  • ЛЮБЕЧ
  • МАКРОЕТНІЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • МЕРЯ
  • МОНАРХІЯ
  • ПАЛЕОГРАФІЯ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПОХОДИ РУСІ НА ВІЗАНТІЮ
  • РАДИМИЧІ
  • РЮРИК
  • РЮРИКОВИЧІ
  • РУСЬКА ЗЕМЛЯ
  • СІВЕРЯНИ
  • СЛОВЕНИ, СЛОВЕНЕ, СЛОВЕНИ ІЛЬМЕНСЬКІ
  • ТИВЕРЦІ
  • УЛИЧІ
  • ВАРЯГИ
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВОЛХВИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)