ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОЛЕСЬКИЙ ЗАМОК

  Бібліографічне посилання: Бондаренко Р.І. ОЛЕСЬКИЙ ЗАМОК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Oleskyj_zamok (останній перегляд: 26.06.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОЛЕСЬКИЙ ЗАМОК

ОЛЕСЬКИЙ ЗАМОК – комплексна пам'ятка арх-ри та історії 14–18 ст., розташов. в смт Олесько. Один із найдавніших в Україні замків, імовірно, побудований одним із синів галицько-волинського кн. Юрія Львовича на плато пагорба, який височить серед заплави р. Ліберція. Початково це було овальне в плані (27х57 м) муроване з каменю укріплення з мурами заввишки 7–8 м, що повторювало природну форму вершини пагорба.

Уперше згадується в істор. джерелах під 1327, коли ним володів галицько-волин. кн. Юрій II Болеслав. На той час О.з. уже був міцною фортецею. Знаходячись на межі Великого князівства Литовського і Королівства Польського, був зруйнований 1442, 1453, 1512, 1519 і переходив від одного господаря до іншого. У 14 ст. спочатку він належав кн. Любарту, потім – кн. Олександру Коріятовичу. 1375 угор. намісник Галичини кн. Володислав Опольський передав замок галицькому катол. єпископу. 1432 О.з. здобув король польс. і верховний кн. литов. Владислав II Ягайло і передав його Янові із Сієни, нащадки якого стали називатися Олеськими. Вони володіли замком до поч. 16 ст. 1511 володіння було поділено між 2-ма доньками Петра Олеського – Галиною та Ядвігою, а власне – між Каменецькими та Гербуртами.

У 1-й пол. 17 ст. О.з. став фактично магнатською резиденцією львів. каштеляна і рус. воєводи Яна Даниловича з роду Гербуртів, в якого на службі в Олесько був М.Хмельницький – батько Б.Хмельницького. У цей час О.з. відбудовували в традиціях італ. Відродження. Зведено надбрамну башту, каплицю, кіль-ка корпусів помешкань; викопано й облаштовано колодязь завглибшки бл. 42 м. Замковий двір прикрасили відкриті аркади, а входи в корпуси – білокам'яні портали ренесансної стилістики. Так численними перебудовами еліпсоподібний у плані замок був перетворений на ренесансний палацовий комплекс. Тут виховувалася донька Івана Даниловича Софія, яка вийшла заміж за краківського каштеляна Якова Собеського і в О.з. 1629 народила сина – майбутнього короля Польщі Яна ІІІ Собеського. Оскільки резиденцією Собеських була Жовква, О.з. став занепадати. 1682 Ян III Собеський став власником О.з., сплативши борги Конецпольських, які володіли ним із 1647. При Янові III Собеському 1683–87 занедбаний замок відремонтували. На надбрамній башті та житлових корпусах влаштували високі барокові дахи.

У наступні роки О.з. знову переходив у власність до різних господарів. Кожен із них ремонтував, перебудовував або прикрашав замок на свій смак. Після землетрусу 1838 О.з. занепав і в кінці 19 ст. перетворився на руїни. 1892 польс. громад. к-т опіки над пам'ятками викупив замок і реставрував його з відновленням вигляду споруд на поч. 18 ст. Саме тоді зі сх. та пн. боків замку середньовічний оборонний мур був зміцнений могутніми контрфорсами. Роботи з відновлення інтер'єрів тривали до Першої світової війни, яка знову перетворила замок на руїну. Часткову реставрацію проведено 1930. Остаточне відновлення у формах 17–18 ст. здійснено за проектом Є.Пламеницької у дві черги: 1963–66 та 1970–75. Конструктивна частина проекту розроблена А.Галимською. Реставрація провадилася також за участю архітекторів І.Могитича, І.Старосельського, О.Шуляр. У сформо-ваному вигляді об'ємів споруд О.з. переважають риси палацової арх-ри Ренесансу й бароко. Композиційним акцентом комплексу є триярусна надбрамна башта, яку прикрашає білокам'яна різьблена плита зі старовинними шляхетськими гербами "Сас", "Топур", "Гербурт" і "Корчак". У трикутному фронтоні порталу дверей до зх. крила житлових корпусів замку вміщений різьблений герб Яна Даниловича.

Із 1975 в замку відкрито філію Львівської галереї мистецтв – музей "Олеський замок". На його базі рішенням Львів. облви-конкому (19 січня 1989) створено держ. музей-заповідник "Олеський замок". В інтер'єрах замку експонуються твори середньовічного мист-ва (понад 500 одиниць). На території довкола будівель замку відтворено парк 17–18 ст., водойми, паркові споруди.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Історія українського мис-тецтва, т. 2. К., 1967
  2. Возницкий Б.Г. К истории замка: Комплекс Олесского замка – архитектурно-художествен-ный музей-заповедник. В кн.: Олесский замок. Львов, 1981
  3. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, т. 3. К., 1985
  4. Polak Т. Zamki na Kresach. Warszawa, 1997
  5. Пам'ятки архітектури та містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. К., 2000
  6. Замки та фортеці: Альбом (Архітектурні перлини України). К., 2007.

Посилання:
  • БАРОКО
  • ГАЛИЧИНА
  • ГЕРБ
  • КАШТЕЛЯН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МИХАЙЛО
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • ЛЬВІВСЬКА ГАЛЕРЕЯ МИСТЕЦТВ
  • ЛЮБАРТ, ЛЮБАРТ-ДМИТРО ГЕДИМІНОВИЧ
  • ОЛЕСЬКО
  • ОПОЛЬСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • СОБЕСЬКИЙ ЯКІВ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІДРОДЖЕННЯ, РЕНЕСАНС
  • ВОЄВОДА
  • ЯГАЙЛО, ВЕЛ. КНЯЗЬ ЛИТОВ.
  • ЯН ІІІ СОБЄСЬКИЙ
  • ЮРІЙ II, ЮРІЙ-БОЛЕСЛАВ ТРОЙДЕНОВИЧ
  • ЮРІЙ ЛЬВОВИЧ
  • ЖОВКВА

  • Пов'язані терміни:
  • ЛЬВІВСЬКА ГАЛЕРЕЯ МИСТЕЦТВ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МЮНЦ ЖАН-АНРІ
  • ОЛЕСЬКО
  • ПІДГІРЦІ
  • УНІВСЬКА СВЯТО-УСПЕНСЬКА ЛАВРА
  • ВОЗНИЦЬКИЙ БОРИС ГРИГОРОВИЧ
  • ЯН ІІІ СОБЄСЬКИЙ
  • ЖОВКВА, ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)