ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОЛЬГА

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ОЛЬГА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Olha (останній перегляд: 17.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОЛЬГА

ОЛЬГА (у хрещенні – Єлена; бл. 910 – 969) – дружина київ. кн. Ігоря, по загибелі якого (осінь 944) зійшла на київ. стіл. Імовірно, побралася з Ігорем бл. 930. Мала єдиного (за літописом) сина Святослава Ігоровича. Із діяльністю О. пов'язаний новий етап у розвитку давньорус. державності. Вона ліквідувала Древлянське племінне княжіння (945), що виявляло тенденції до самостійності, "уставила" інші рус. землі, упорядкувавши та унормувавши збирання данини й організувавши по всій країні князівські погости та стоянки – місця зберігання зібраної данини, осередки судочинства і центр. влади. У зовн. політиці О. продовжила традиційну лінію попередників на київ. столі, спрямовану на підтримання дружніх стосунків із Візантією, але, на відміну від них, віддавала перевагу мирним засобам дипломатії. 946 або 957 (частина дослідників припускає, що О. двічі ходила до Константинополя) вона відвідала столицю Візантії і встановила мирні відносини з візант. імп. Константином VII Багрянородним, який описав її візит у книзі "Про церемонії" (візант. двору). Наслідком візиту О. до Константинополя було поновлення русько-візант. угоди (текст не зберігся). Із того часу рус. військ. контингенти постійно перебували на службі візант. імператора. Під час відвідання Константинополя О. урочисто охрестилася в соборі св. Софії, прийнявши хрещення від імп. Константина VII Багрянородного і патріарха. Однак по поверненні до Києва О. не робила спроб запровадити християнство як держ. релігію Русі. Неможливість християнізації Давнорус. д-ви пояснюється сильною язичницькою опозицією на чолі з її сином Святославом Ігоровичем, про що у фольклорно-узагальненому дусі оповідає "Повість временних літ". Мабуть, будучи незадоволеною наслідками візиту до Константинополя, О. бл. 959 відправила посольство до короля Германії Оттона I, мета якого і наслідки залишилися невідомими науці. 964 вона передала владу Святославу Ігоровичу. По смерті була похована за християн. звичаєм. "Її горбочок і досі видно", – писав літописець. "Рівноапостольна" О. належить до найбільш поважаних святих Рус. церкви. Поклоніння їй як святій почалося в роки князювання Володимира Святославича (978–1015), коли її останки були перенесені до Десятинної церкви, хоча офіц. канонізація навряд чи відбулася.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Соловьев С.М. Великая княгиня Ольга. М., 1850
  2. Толочко П. Київська Русь. К., 1996
  3. Ричка В. Княгиня Ольга. К., 2004.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ДАНИНА
  • ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА
  • ІГОР, ІГОР СТАРИЙ
  • КАНОНІЗАЦІЯ
  • ХРИСТИЯНСТВО
  • КОНСТАНТИН VII БАГРЯНОРОДНИЙ
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬ
  • ПОГОСТ
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
  • СВЯТОСЛАВ ІГОРЕВИЧ
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • АДАЛЬБЕРТ МАГДЕБУРЗЬКИЙ
  • АГІОГРАФІЯ
  • АНФОЛОГІОН 1619
  • БОГРОВ ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ
  • ДЕРЖАВА ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ФЕНОМЕН
  • ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА
  • ДОБРИНЯ
  • ДРЕВЛЯН ПОВСТАННЯ
  • ДРЕВЛЯНИ
  • ДУХА СВЯТОГО ЦЕРКВА
  • ДИПЛОМАТІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
  • ІКОНОТВОРЧІСТЬ ТА УКРАЇНСЬКЕ ІКОНОМАЛЯРСТВО
  • ІОАНН СКІЛІЦА ТА ЙОГО ХРОНІКА
  • ІСКОРОСТЕНЬ
  • КАНОНІЗАЦІЯ
  • КАПШУЧЕНКО ПЕТРО САВИЧ
  • КАВАЛЕРІДЗЕ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • ХРЕЩЕННЯ РУСІ 987–989
  • КОНСТАНТИН VII БАГРЯНОРОДНИЙ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОРОСТЕНЬ, ІСКОРОСТЕНЬ
  • КИЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ІМПЕРАТОРСЬКОГО РОСІЙСЬКОГО ВОЄННО-ІСТОРИЧНОГО ТОВАРИСТВА
  • ЛЮБЕЧ
  • МАЛ
  • МАЛУША
  • МОНАРХІЯ
  • МОРДОВЕЦЬ ДАНИЛО ЛУКИЧ
  • МСТИСЛАВ
  • НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИСНИЙ ІЗВОД
  • ОСОБИСТІСТЬ В ІСТОРІЇ
  • ПАМ'ЯТЬ І ПОХВАЛА ІАКОВА МНІХА
  • ПОГОСТ
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
  • ПРЕТИЧ
  • РЮРИКОВИЧІ
  • РОДЕНЬ, РОДНЯ
  • СТАРОКИЇВСЬКА ГОРА
  • СВЕНЕЛЬД ВОЄВОДА
  • СВЯТОСЛАВ ІГОРЕВИЧ
  • ВАРЯГИ
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВОЛОДИМИРСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ
  • ВИШГОРОД (АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА)
  • ВИШГОРОД


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)