ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОРДИНАЦІЯ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1638

  Бібліографічне посилання: Сас П.М. ОРДИНАЦІЯ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1638 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ordynatsiia_Vijska_1638 (останній перегляд: 19.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОРДИНАЦІЯ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1638

ОРДИНАЦІЯ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1638, Ординація реєстрового Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої – законодавчий акт варшавського вального сейму 1638, що радикально змінював політ. і правовий устрій, а також військово-орг. засади Війська Запорозького. В основу О.В.З. покладено пропозиції гетьмана великого коронного С.Конецпольського, які він адресував політ. центрові Речі Посполитої. Ці пропозиції повторювали обмеження і заборони, котрі польс. командування застосувало до козаків у грудні 1637 під Боровицею – після поразки повстання під проводом П.Бута, К.Скидана і Д.Гуні. Згідно з О.В.З. скасовувалися традиційні козац. права та привілеї, насамперед виборність старшини і козац. суд. Чисельність реєстрового війська обмежено 6 тис. осіб. Замість гетьмана у Війську Запороз. запроваджено посаду старшого комісара з резиденцією в Трахтемирові (на практиці перший комісар реєстровців Петро Коморовський отримав ставку в Корсуні; нині м. Корсунь-Шевченківський). Комісаром міг стати лише виходець із шляхти. За поданням великого гетьмана коронного і гетьмана польного коронного його призначав король на період від сейму до сейму. Комісар діставав повноваження військ. головнокомандувача, а також вищу суд. владу над реєстровцями. Його обов'язком було запобігання заколотам серед козаків, а також перекриття їм вільного доступу на Запорожжя. Комісар складав затверджену вальним сеймом присягу на вірність королю і Речі Посполитій. Комісарська влада у Війську Запороз. не була абсолютною. Він безпосередньо підпорядковувався великому гетьманові коронному. Судову і виконавчу владу над реєстровцями в певних межах мав також губернатор Кодака, який міг страчувати тих козаків, котрі самовільно йшли на Запорожжя. На посади полковників та осавулів могли претендувати тільки шляхтичі (першими військ. осавулами, що отримали призначення після ухвалення вальним сеймом О.В.З., стали вірні польсько-шляхетському режимові реєстровці Левко Бубновський та Ілляш Караїмович). Реєстрові полковники, як і старший комісар Війська Запороз., підпорядковувалися владі великого гетьмана коронного, у т. ч. підлягали йому дисциплінарно. За практикою, що усталилася після прийняття О.В.З., польс. король Владислав IV Ваза надавав шляхтичам посади реєстрових полковників із належними до них прибутками пожиттєво або тимчасово. Згідно з О.В.З. лише нижчий командний склад реєстровців – сотники і отамани – рекрутувався із козаків. Запроваджувався жорсткий режим військово-територіального прикріплення реєстрових козаків: вони позбавлялися права покидати місце служби без відповідної санкції великого гетьмана коронного; без виданого комісаром паспорта козаки під загрозою смертної кари не могли відходити на Запорожжя. Реєстровий полковник також зобов'язаний був виконувати свої функції, не покидаючи територію свого полку. Служба в реєстровому війську ставилася в пряму залежність від козац. землеволодіння: припинялася приписка до реєстру осіб, які не мали такого землеволодіння. З метою практичного виконання цього постулату створювалася спец. урядова комісія для проведення межування козац. земель. Причому О.В.З. підтверджувалися особливий (привілейований) статус козац. землеволодіння та засада особистої свободи козаків. Водночас представники козацтва дискримінувалися за станово-професійною ознакою: їм не дозволялося мешкати в укр. містах на татар. пограниччі (окрім Корсуня, Черкас та Чигирина) і мати в них нерухомість; під загрозою конфіскації майна заборонялися шлюби міщанок із козаками, а також перехід міщан у козаки. Згідно з прийнятим порядком змішаного станового судочинства суд. справи між козаками та міщанами розглядали спільно підстароста і реєстровий полковник. Для розгляду спірних справ щодо землеволодіння Трахтемирівського монастиря (у чому були зацікавлені козаки) створювалася спец. урядова комісія. У секретній частині О.В.З. йшлося про сформування загонів найманської гвардії (із драгунів та козаків) при комісарові та полковниках для придушення можливих заворушень серед реєстровців. Ці найманці могли розраховувати на платню, що була на порядок вищою порівняно з рядовими реєстровими козаками. На виконання положень О.В.З. у перших числах грудня 1638, під час проведення урядовою стороною комісії з козаками в урочищі Маслів Став, було сформовано (реорганізовано) 6 територіальних полків: Білоцерківський полк, Канівський полк, Корсунський полк, Переяславський полк, Черкаський полк і Чигиринський полк (більшість цих полків виникли принаймні в період після укладення Куруківської угоди 1625). Згідно з О.В.З. кожен полк почергово повинен був нести службу на Запорожжі, зокрема з тим, щоб придушувати там козац. "сваволю" і не допускати мор. походів запорожців проти Туреччини. Побудований на руїнах козац. демократії, політ. режим О.В.З. призвів до зростання соціальної напруги в козац. середовищі напередодні національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст.

Дж.: Okolski Sz. Dyaryusz transakcyi wojennej miedzy wojskiem koronnem i Zaporoskiem, w r. 1637, miesiaca Grudnia. Kontynuacya dyaryusza wojennego. Kraków, 1858; Konstytucye seymu walnego koronnego warszawskiego szescniedzilniego 1638. В кн.: Volumina legum, t. 3. Petersburg, 1859.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Грушевський М. Історія України-Руси, т. 8. К., 1995
  2. Encyklopedia Historii Polski: Dzieje polityczne, t. 2. Warszawa, 1995.

Посилання:
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
  • БУТ (ПАВЛЮК) ПАВЛО МИХНОВИЧ
  • ЧЕРКАСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧЕРКАСИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧИГИРИНСЬКИЙ ПОЛК
  • ДРАГУНИ
  • ГЕТЬМАН
  • ГЕТЬМАН ПОЛЬНИЙ КОРОННИЙ
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • ГУНЯ ДМИТРО ТИМОШЕВИЧ
  • КАНІВСЬКИЙ ПОЛК
  • КАРАЇМОВИЧ ІЛЛЯШ
  • КОДАК
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • КОРОЛЬ
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КОРСУНСЬКИЙ ПОЛК
  • КОЗАК, СЛОВО
  • КУРУКІВСЬКА УГОДА 1625
  • МАСЛІВ СТАВ
  • МІЩАНИ
  • ОСАВУЛ
  • ОТАМАН
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ПІДСТАРОСТА
  • РЕЄСТРОВІ КОЗАКИ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СОТНИК
  • ТРАХТЕМИРІВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ВЛАДИСЛАВ IV ВАЗА

  • Пов'язані терміни:
  • ГЕТЬМАН
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
  • МАСЛІВ СТАВ
  • МЕЖИГІРСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ЛІТОПИС
  • МИКИТИНСЬКА СІЧ
  • ОРДИНАЦІЇ
  • РЕЄСТРОВІ КОЗАКИ
  • ТРАХТЕМИРІВ, СЕЛО
  • ВИПИСНІ КОЗАКИ, ВИПИЩИКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)