ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОРДИНСЬКИЙ ВИХІД

  Бібліографічне посилання: Галенко О.І. ОРДИНСЬКИЙ ВИХІД [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ordynskyj_vykhid (останній перегляд: 17.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОРДИНСЬКИЙ ВИХІД

ОРДИНСЬКИЙ ВИХІД – рус. назва данини, яку в 13–15 ст. щорічно сплачували на користь ханів Золотої Орди землі, що зберігали внутр. самоуправління. О.в. складався із грошових і натуральних стягнень, а також рабів. Його розмір невідомий, але він узгоджувався між рус. князями та золотоординськими ханами. Зокрема, у Галицько-Волинському князівстві О.в. збирали Романовичі. Від ординського уряду збиранням О.в. початково відали улусні даруги (посадовці високого рангу, у компетенцію яких входив збір податків), але досить скоро значного поширення набула практика відкупів, що зосередилася в руках мусульман. Після розпаду Золотої Орди спадкоємцями О.в. стали крим. хани.

Термін "вихід" є калькою з араб. "харадж" (данина), яке походить від дієслова "хараджа" (виходити).

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Насонов А.Н. Монголы и Русь: История татарской политики на Руси. М.–Л., 1940
  2. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою. К., 1998
  3. Кузьмин А. "Со всякие деревни по полтине...": О размерах дани в Орду. "Родина", 2003, № 11.

Посилання:
  • ДАНИНА
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • РОМАНОВИЧІ
  • ВІДКУП
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)