ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ

  Бібліографічне посилання: Зленко А.М. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Orhanizatsiia_Obiednanykh_1 (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ (United Nations Organization, United Nations) – найбільша міжурядова орг-ція з підтримання миру й безпеки, розвитку міжнар. співробітництва на глобальному рівні. Була створена 1945 з ініціативи провідних д-в антигітлерівської коаліції (СРСР, США, Китай, Велика Британія, Франція). Днем заснування орг-ції, який щорічно відзначається у світі як День ООН, є 24 жовтня 1945. Відтоді набув чинності конституційний документ орг-ції – Статут ООН, підписаний 26 червня 1945 на Сан-Франциській конференції 1945. Країнами-засновниками ООН вважається 51 д-ва. Серед них – Україна, запрошення делегації якої на Сан-Франциську конференцію 1945 було результатом міжнар. визнання внеску укр. народу в перемогу в Другій світовій війні. Делегація УРСР однією з перших підписала Статут ООН, зробивши внесок у його розробку. Її керівник – нарком закордонних справ УРСР Д.Мануїльський – був головою першого к-ту конференції, в якому були ухвалені ключові преамбула та 1-ша глава щодо цілей і принципів орг-ції. Укр. делегація була співавтором положень, які стосуються заг. поваги і дотримання прав людини незалежно від расової належності, статі, релігії, а також сприяння міжнар. співробітництву в розв'язанні екон. і соціальних проблем.

Згідно зі Статутом ООН серед цілей діяльності ООН є підтримання міжнар. миру і безпеки, розвиток дружніх відносин між націями на основі дотримання принципу рівноправності та самовизначення народів, налагодження міжнар. співробітництва у вирішенні проблем екон., соціального, культ. і гуманітарного характеру, сприяння в забезпеченні прав людини та осн. свобод, а також перетворення ООН на центр узгодження зусиль націй щодо досягнення спільних цілей. З метою реалізації цих цілей члени ООН зобов'язані діяти відповідно до принципів суверенної рівності, сумлінного виконання взятих на себе за Статутом ООН зобов'язань, розв'язання міжнар. конфліктів мирними засобами та без загрози миру в усьому світі, відмови в міжнар. відносинах від загрози сили або її застосування проти територіальної недоторканності чи політ. незалежності будь-якої д-ви, готовності надання всілякої допомоги ООН у всіх її діях, які вживаються на основі Статуту ООН.

На 2010 членами ООН є 192 д-ви. Членства в ООН може набути будь-яка д-ва, яка візьме на себе зобов'язання відповідно до Статуту ООН. Статус члена ООН надається на основі рекомендації Ради Безпеки ООН та рішення ГА ООН. У практиці ООН існує статус спостерігача, який надається на прохання д-в, що не є членами ООН, або визвол. рухам. Станом на 2010 статус спостерігача в ООН має Ватикан. Статусом спостерігача користується Палестинська автономія.

Гол. органами ООН є ГА ООН, Рада Безпеки ООН, Економічна і соціальна рада ООН, Рада ООН з опіки, Міжнар. суд ООН та Секретаріат ООН. Ці органи разом зі спеціалізованими установами і кількома програмами та фондами утворюють т. зв. систему ООН. Штаб-квартира ООН розташов. в Нью-Йорку (США). Існують відділення Секретаріату ООН у Женеві (Швейцарія), Відні (Австрія), Найробі (Кенія). Представництва ООН функціонують у багатьох країнах світу, у т. ч. в Україні з 1992.Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй є гол. органом ООН, який об'єднує всіх її членів. Вона уповноважена розглядати та давати рекомендації з питань, що стосуються міжнар. безпеки та миру, соціально-екон. розвитку, захисту прав людини, розвитку міжнар. права. Цей орган визначає політику ООН й напрями її діяльності, затверджує бюджет, обирає непостійних членів Ради Безпеки ООН, призначає Ген. секретаря ООН, обирає суддів Міжнар. суду, організовує конференції тощо. Рішення ГА ООН мають рекомендаційний характер і не є юридично зобов'язувальними для членів ООН. Регулярні сесії ГА ООН відбуваються щорічно. Протягом року можуть скликатися також надзвичайні та спеціальні сесії ГА ООН.Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй є органом ООН, на який, за Статутом ООН, покладена гол. відповідальність за підтримання міжнар. миру і безпеки. Це єдиний орган ООН, рішення якого є обов'язковими для виконання її членами. Рада Безпеки ООН уповноважена застосовувати заходи мирного або примусового характеру з метою врегулювання кризових ситуацій чи конфліктів, які несуть загрозу міжнар. миру та безпеці. Членами Ради Безпеки ООН є 15 країн, у т. ч. 5 постійних (Велика Британія, Китайс. Нар. Республіка, РФ, США, Франція) та 10 непостійних, які обираються терміном на 2 роки за принципами геогр. представництва. При ухваленні рішень шляхом голосування постійні члени Ради Безпеки ООН мають право вето. Рада Безпеки ООН працює на регулярній основі.

Економічна і соціальна рада ООН (ЕКОСОР) відповідає за діяльність ООН в екон. і соціальній сферах та виконує завдання, покладені на неї у зв'язку з реалізацією рекомендацій ГА ООН. Рада координує діяльність спеціалізованих установ ООН та її допоміжних органів. Вона складається з 54 членів, які обираються на три роки на основі геогр. представництва. ЕКОСОР проводить свої засідання двічі на рік у Нью-Йорку та Женеві.

З моменту створення Рада ООН з опіки була уповноважена сприяти жителям несамоврядних територій, що перебували під контролем управляючих д-в, в їх прагненнях до самовизначення або незалежності. Унаслідок процесів деколонізації 1960-х рр. кількість несамоврядних територій під опікою ООН почала скорочуватися. З 1 листопада 1994, з моменту отримання незалежності Палау – останньої з 11-ти несамоврядних територій під опікою ООН, діяльність Ради ООН з опіки, яка виконала свій мандат, призупинена.

Міжнар. суд є гол. юрид. органом ООН, уповноваженим врегульовувати відповідно до норм міжнар. права юрид. спори, які виникли між д-вами, що подали їх на розгляд цього суду. Суд також має право надавати дорадчі послуги й консультативні оцінки з юрид. питань, переданих до нього уповноваженими міжнар. орг-ціями та установами. Суд здійснює свої функції на основі власного статуту, який є невід'ємною складовою Статуту ООН. Суд складається з 15 членів, які обираються членами ООН та ін. державами-учасницями його статуту на 9-річний термін. Штаб-квартира суду знаходиться в Гаазі (Нідерланди).

У жовтні 1992 Рада Безпеки ООН створила комісію експертів з розслідування інформації про порушення Женевських конвенцій та ін. норм міжнар. права на території колиш. Югославії. Комісія визнала за необхідне негайно створити спец. суд. орган для покарання воєнних злочинців. У травні 1993 був створений Міжнар. трибунал по колиш. Югославії. Повна назва: "Міжнародний трибунал для судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, які були здійснені на території колишньої Югославії з 1991 року". Резолюція про створення трибуналу була прийнята одноголосно. Він також знаходиться в Гаазі.

Секретаріат ООН (бл. 9 тис. осіб) відповідає за виконання поточної роботи, спрямованої на реалізацію програм та рішень, ухвалених головними і допоміжними органами ООН. Він проводить дослідження, готує переговори, забезпечує проведення конференцій, інформує міжнар. громадськість про діяльність ООН, у здійсненні якої бере безпосередню участь.

Секретаріат очолює Ген. секретар ООН, який є найвищою адм. посадовою особою ООН. Він обирається ГА ООН за рекомендацією Ради Безпеки ООН на 5-річний термін. Від 1 січня 2007 цю посаду обіймає представник Пд. Кореї Пан Гімун, який є 8-м Ген. секретарем ООН.

Офіційними мовами ООН є англійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька. Робочими мовами ООН є англійська і французька.

Як одна із засновниць ООН Україна бере участь у діяльності Орг-ції з першого року її існування. До 1991 Україна мала в ООН власне представництво на рівні незалежної країни. Проте де-факто діяльність УРСР в ООН була обмежена. Незважаючи на це, протягом понад чотирьох десятиліть трибуна ООН залишається чи не єдиним впливовим міжнар. засобом, завдяки якому світ. громадськість дізнавалася про Україну, її самобутність та нац. автентичність. Фактор багаторічного членства України в ООН позитивно вплинув на процес прискорення міжнар. визнання її незалежності 1991.

З моменту проголошення Україною незалежності розпочався якісно новий період її діяльності в ООН; Україна демонструє відданість цілям і принципам Статуту ООН, роблячи внесок в усі сфери її діяльності, у т. ч. в підтримання міжнар. миру та безпеки, роззброєння, екон. і соціальний розвиток, захист прав людини, зміцнення міжнар. права тощо.

Діяльність України в ООН перебуває в полі постійної уваги кер-ва д-ви. Регулярними є участь делегацій України в різноманітних форумах ООН. Так, делегації України на чолі з президентами Л.Кравчуком, Л.Кучмою, В.Ющенком брали участь у Спец. урочистому засіданні ГА ООН на найвищому рівні з нагоди 50-ї річниці заснування ООН (1995), у роботі 46-ї (1991), 49-ї (1994) та 52-ї (1997) регулярних сесій ГА ООН, 19-ї спец. сесії ГА ООН з питань екології (1998), у Саміті Тисячоліття ООН (2000). Укр. делегація була ініціатором проведення в червні 2001 Спец. сесії ГА ООН з питання ВІЛ/СНІДу.

7 вересня 2000 за ініціативою України відбулося засідання Ради Безпеки ООН на рівні глав д-в та урядів (Саміт РБ ООН) з питання "Забезпечення ефективної ролі Ради Безпеки в підтриманні міжнародного миру та безпеки, особливо в Африці". Це засідання Ради Безпеки ООН на найвищому рівні, скликане вдруге за всю історію ООН, мало позитивний вплив на відновлення й зміцнення авторитету Ради Безпеки ООН, а також надало потужного імпульсу зусиллям, спрямованим на зміцнення принципів Статуту ООН, гол. засад системи колективної безпеки та реформування політики ООН у галузі миротворчих операцій.

З ініціативи української делегації, підтриманої 36 країнами, ГА ООН прийняла 10 листопада 2003 "Спільну заяву з нагоди 70-ї річниці голодомору – Великого голоду 1932–1933 рр. на Україні".

За час свого членства в ООН Україна тричі обиралася непостійним членом Ради Безпеки ООН (1948–49, 1984–85, 2000–01), п'ять разів – членом Економічної і соціальної ради ООН (останній раз – 2002–05). Представники України не раз обиралися на керівні посади гол. к-тів сесій ГА ООН.

1997 Міністра закордонних справ України Г.Удовенка було обрано на посаду Голови 52-ї сесії ГА ООН – найвищу керівну посаду в ООН. Зазначена сесія ГА ООН увійшла в історію як "сесія реформ", оскільки ухвалила всеохоплюючу програму реформування орг-ції.

Україна є членом бл. 20-ти допоміжних органів спеціалізованих установ, постійно діючих та тимчасових структур системи ООН, зокрема, К-ту з програми і координації, Спец. к-ту з операцій із підтримання миру, К-ту з використання косміч. простору в мирних цілях тощо. У травні 2006 Україна була обрана до новоствореної Ради ООН із прав людини.

Україна надає виняткового значення діяльності ООН із підтримання міжнар. миру та безпеки, розглядаючи участь у цій діяльності як важливий чинник своєї зовн. політики. Починаючи з липня 1992, Україна виступає як значний контрибутор військ. контингентів та персоналу до операцій ООН із підтримання миру. За майже 18 років участі країни в миротворчій діяльності ООН 28 тис. військовослужбовців її Збройних Сил, працівників органів внутр. справ та цивільного персоналу взяли участь у 20-ти миротворчих операціях і місіях ООН.

Географія участі України в миротворчих операціях та місіях ООН охоплює Анголу, Афганістан, Боснію і Герцеговину, Гватемалу, Грузію, Демократ. Республіку Конго, Ефіопію, Еритрею, Косово (Союзна Республіка Югославія), Ліван, Македонію, Мозамбік, Південноафр. Республіку, Сх. Тимор, Сьєрра-Леоне, Таджикистан, Хорватію.

Послідовно відстоюючи курс на зміцнення ролі ООН у світі, Україна докладає активних зусиль із метою підвищення ефективності її діяльності, виступає з ініціативами, спрямованими на розв'язання глобальних проблем людства під егідою ООН. У рамках міжнар. зусиль в ООН Україна бере активну участь у процесі впровадження політики сталого розвитку з метою комплексного вирішення завдань охорони довкілля, для екон. зростання на глобальному і національному рівнях.

Завдяки своїй активній позиції Україна отримує значну тех., консультативну та фінансову допомогу з боку спеціалізованих установ і програм системи ООН, зокрема: Програми розвитку ООН, Глобального екологічного фонду, Міжнародного агентства з питань атомної енергії, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Міжнародної організації праці, Організації Об'єднаних Націй із пром. розвитку тощо. Значні обсяги зовн. допомоги Україна отримала для вирішення комплексу завдань, пов'язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи 1986 та облаштуванням колиш. депортованих народів, у т. ч. кримських татар.

Осн. джерелами фінансового забезпечення діяльності ООН є обов'язкові внески держав-членів, розміри яких визначаються відповідно до шкали внесків до регулярного бюджету та на фінансування операцій із підтримання миру. Ставка внеску України до бюджету ООН дорівнює 0,087 % у 2010.

Україна залишається прихильником посилення і підвищення ефективності ООН. Сьогодні особливої актуальності набула потреба в реформуванні ООН, яка пов'язана з фундаментальними змінами, що відбулися у світі від часу її заснування. Всеосяжна реформа спрямовується на забезпечення її реагування на весь спектр викликів і можливостей у галузях безпеки, розвитку й дотримання прав людини. Цей процес передбачає активізацію ГА ООН, зміцнення ЕКОСОР та Секретаріату ООН. Актуальним питанням для міжнар. спільноти є реформа Ради Безпеки ООН, перетворення її на більш представницький і збалансований за складом орган. Україна виступає за закріплення додаткового місця непостійного члена Ради Безпеки за Східноєвроп. регіональною групою. Позиція України відома за формулою "2+8", яка передбачає розширення складу Ради з 15 до 25 місць, два з яких мали б належати Німеччині та Японії (як постійним членам, але без права вето), а вісім підлягали б ротації серед 32 найважливіших країн за регіональними групами: 4 місця відходило б країнам Азії та Африки, 2 – д-вам Лат. Америки і Карибського басейну, по одному – Західній та Східній Європі. Нинішнє членство України в ООН ґрунтується на нових реаліях, в основі яких – пошук прийнятних моделей розвитку орг-ції шляхом реформування й адаптації до сучасних проблем глобального розвитку.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. United Nations, Divided World: The UN's Roles in International Relations. Oxford, 1994
  2. Charter of the United Nations and the Statute of the International Court of Justice. New York, 1995
  3. "The Ukrainian Quarterly", 1995, vol. L 1, November 4
  4. Шреплер Х.Л. Международные организации: Справочник. М., 1995
  5. Декларация тысячелетия ООН, Генеральная Ассамблея, Резолюция от 8 сентября 2000 года А(55)2. Б/м, б/р
  6. United Nations Handbook. Wellington, 2001
  7. In Larger Freedom: Decision at the UN / 7 Foreign Affairs – May / June, 2005, vol. 84, N 3
  8. Итоговый документ Всемирного саммита 2005 года. ООН, Генеральная Ассамблея, Резолюция от 24 октября 2005. A(RES(60)I. Б/м, б/р
  9. Віднянський С.В., Мартинов А.Ю. Україна в Організації Об'єднаних Націй: 60 років участі у розв'язанні найважливіших міжнародних проблем. К., 2006
  10. Гулдинг М. ООН: Лидерство, реформы и миротворчество. "Московский центр Карнеги: Рабочие материалы", 2007, № 2
  11. Kennedy P. The Parliament of the Past, Present and Future of the United Nations, N 4. Б/м, 2006
  12. The Oxford Handbook on the United Nations. Oxford, 2007
  13. Зленко А. Зовнішньополітична стратегія і дипломатія України: Підручник. К., 2008.

Посилання:
  • АНТИГІТЛЕРІВСЬКА КОАЛІЦІЯ У ІІ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
  • ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА 1986
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
  • КРАВЧУК ЛЕОНІД МАКАРОВИЧ
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КУЧМА ЛЕОНІД ДАНИЛОВИЧ
  • МАНУЇЛЬСЬКИЙ ДМИТРО ЗАХАРОВИЧ
  • МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ (МОП)
  • МІЖНАРОДНЕ АГЕНТСТВО З АТОМНОЇ ЕНЕРГІЇ
  • ПАЛЕСТИНСЬКА АВТОНОМІЯ
  • РАДА БЕЗПЕКИ ООН
  • РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ
  • САН-ФРАНЦИСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1945
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • УДОВЕНКО ГЕНАДІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • ВАТИКАН
  • ВОЄННІ ЗЛОЧИНЦІ
  • ЮЩЕНКО ВІКТОР АНДРІЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕХІЯ, ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ДЕКЛАРАЦІЯ ДВАДЦЯТИ ШЕСТИ ДЕРЖАВ 1942
  • ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ПРИНЦИПИ І ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ ВІДНОСИН 1990
  • ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ОСНОВИ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ РСР І УГОРСЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ 1991
  • ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ПРИНЦИПИ СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ РСР І УГОРСЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ПРАВ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШОСТЕЙ 1991
  • ДЕМОГРАФІЯ ІСТОРИЧНА
  • ДОГОВІР ПРО ДРУЖБУ, СПІВРОБІТНИЦТВО І ПАРТНЕРСТВО МІЖ УКРАЇНОЮ І РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ 1997
  • ДОГОВОРИ МІЖНАРОДНІ УКРАЇНИ 1992–2004
  • ДИПЛОМАТИЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • ДИПЛОМАТИЧНА СЛУЖБА УРСР
  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА РАДА ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ (ЕКОСОР)
  • ЄВРОПЕЙСЬКА ЕКОНОМІЧНА КОМІСІЯ (ЄЕК)
  • ЄГИПЕТ
  • ЄРУСАЛИМ
  • ЕСТОНІЯ, ЕСТОНСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ФРАНЦІЯ, ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
  • ГРЕЦІЯ, ГРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГРОМИКО АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ГУУАМ
  • ІНДІЯ, РЕСПУБЛІКА ІНДІЯ
  • ІНДОНЕЗІЯ, РЕСПУБЛІКА ІНДОНЕЗІЯ
  • ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМЕНІ В.М. КОРЕЦЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • ІНТЕРВЕНЦІЯ
  • ІОАНН ПАВЛО ІІ
  • ІРАК, РЕСПУБЛІКА ІРАК
  • ІРАН, ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА ІРАН
  • ІРКЛІЇВСЬКИЙ ПОЛК
  • ІРЛАНДІЯ, РЕСПУБЛІКА ІРЛАНДІЯ
  • ІСЛАНДІЯ, РЕСПУБЛІКА ІСЛАНДІЯ
  • ІСПАНІЯ, КОРОЛІВСТВО ІСПАНІЯ
  • ІТАЛІЯ, ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ІЗРАЇЛЬ, ДЕРЖАВА ІЗРАЇЛЬ
  • КАЗАХСТАН, РЕСПУБЛІКА КАЗАХСТАН
  • ХОРВАТІЯ, РЕСПУБЛІКА ХОРВАТІЯ
  • ХВОРОСТЯНИЙ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ
  • КОНКВЕСТ РОБЕРТ
  • КОНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ В СРСР 1944, РОЗШИРЕННЯ ПРАВ СОЮЗНИХ РЕСПУБЛІК СРСР
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ 1990–1996
  • КОРЕЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КРИМСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1945, ЯЛТИНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1945
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КИТАЙ
  • ЛАТВІЯ , ЛАТВІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЛЕМКІН РАФАЕЛ
  • ЛІГА НАЦІЙ
  • ЛІВІЯ, СОЦІАЛІСТИЧНА НАРОДНА ЛІВІЙСЬКА АРАБСЬКА ДЖАМАХІРІЯ
  • МАКЕДОНІЯ, РЕСПУБЛІКА МАКЕДОНІЯ
  • МАНУЇЛЬСЬКИЙ ДМИТРО ЗАХАРОВИЧ
  • МАРТИНЕНКО ВОЛОДИМИР НИКИФОРОВИЧ
  • МЕЇР (МЕЄРСОН) ГОЛДА
  • МЕКСИКА, МЕКСИКАНСЬКІ СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ
  • МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УРСР
  • МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ У СПРАВАХ БІЖЕНЦІВ
  • МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ (МОП)
  • МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖІНОЧА ГРОМАДА
  • МІЖНАРОДНЕ АГЕНТСТВО З АТОМНОЇ ЕНЕРГІЇ
  • МІЖНАРОДНІ КОНФЕРЕНЦІЇ КРУГЛОГО СТОЛУ АРХІВІВ (МККСА)
  • МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
  • МІЖНАРОДНІ ПАКТИ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ.
  • МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ
  • МІЖНАРОДНИЙ ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ПРОЕКТ (МЧП)
  • МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД (МВФ)
  • МОЛОТОВ (СКРЯБІН) В'ЯЧЕСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • НАРОДНИЙ КОМІСАРІАТ ОБОРОНИ УРСР
  • НІМЕЧЧИНА
  • НЮРНБЕРЗЬКИЙ ПРОЦЕС 1945–1946
  • НОРВЕГІЯ
  • НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
  • ООН
  • ОРГАНІЗАЦІЯ ЧОРНОМОРСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА (ОЧЕС)
  • ПАЛЕСТИНСЬКА АВТОНОМІЯ
  • ПАРАГВАЙ
  • ПАРТНЕРСТВО ЗАРАДИ МИРУ
  • ПАРИЗЬКІ МИРНІ ДОГОВОРИ 1947
  • ПЕТРОВСЬКИЙ МИКОЛА НЕОНОВИЧ
  • ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНИЙ АЛЬЯНС
  • ПОЛЬЩА
  • ПОРТУГАЛІЯ
  • РАДА БЕЗПЕКИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ (РБ ООН)
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • РЕПАТРІАЦІЯ
  • РОСІЯ
  • РУМУНІЯ
  • РУЗВЕЛЬТ ФРАНКЛІН ДЕЛАНО
  • СЕРБІЯ
  • ШУМУК ДАНИЛО ЛАВРЕНТІЙОВИЧ
  • ШВЕЙЦАРІЯ
  • СЛОВАЧЧИНА
  • СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • СВІТОВА ФЕДЕРАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ (СФУЖО)
  • СВІТОВИЙ КОНГРЕС УКРАЇНЦІВ
  • СИРІЯ, СИРІЙСЬКА АРАБСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ТАДЖИКИСТАН, РЕСПУБЛІКА ТАДЖИКИСТАН
  • ЦИГАНИ В УКРАЇНІ
  • ТУРЕЧЧИНА
  • ТУРКМЕНІСТАН, РЕСПУБЛІКА ТУРКМЕНІСТАН
  • УДОВЕНКО ГЕНАДІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • ВСЕСВІТНЯ ФЕДЕРАЦІЯ ПОРІДНЕНИХ МІСТ
  • ВСЕСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ (ВОІВ)
  • ВСЕСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я (ВОЗ)
  • ЙОРДАНІЯ
  • ЮНЕСКО, ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ І КУЛЬТУРИ
  • ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
  • ЗБРОЙНІ СИЛИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ (ЗС ООН)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)