ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОРІХОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ

  Бібліографічне посилання: Сас П.М. ОРІХОВСЬКИЙ Станіслав [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Orikhovskyj_S (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОРІХОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ

ОРІХОВСЬКИЙ Станіслав (Orzechowski Stanisław; 1513–1566) – письменник-публіцист, мислитель та історик. Н. в с. Оріховці, що належало до Перемишльської єпархії (Руське воєводство), у сім'ї окатоличеного укр. шляхтича Станіслава Оріховського і шляхтянки Ядвіги Баранецької – доньки правосл. священика. О. здобув ґрунтовну гуманістичну освіту: від 1526 навч. в Краківському ун-ті, пізніше здійснив тривалу освітню мандрівку до Німеччини та Італії. 1543 повернувся на Батьківщину, оселився в родовому маєтку і став катол. священиком. О. усвідомлював себе "політичним поляком", тобто повноправним громадянином шляхетської Польс. д-ви і станового шляхетського сусп-ва. Водночас його вирізняло рус. (укр.) етнокульт. самоусвідомлення, він називав себе Роксоланом, Русином, прихильно ставився до правосл. церк. традиції. Літературно-публіцистична діяльність О. дістала визнання в тогочасній Європі. Великої популярності набули його твори, в яких висвітлювалася тема згуртування християн. країн задля відсічі турец. агресії. Дві промови О. "Про турецьку загрозу" (1543, 1544) не раз перевидавалися в Римі, Базелі, Франкфурті. Його "Промову на похоронах польського короля Сигізмунда Ягеллона" було вміщено до антології "Промови славетних мужів", що побачила світ 1559 у Венеції (пізніше кілька разів перевидавалася у Венеції, Парижі, Кельні). Протягом 1547–48 О. був офіціалом та ген. вікарієм Перемишльської дієцезії. Усупереч целібату (догмату безшлюбності катол. духовенства) 1551 він одружився, що стало причиною гострого конфлікту з верхівкою Римо-катол. церкви. У низці своїх творів ("Промова в справі закону про целібат", "Супліка до найвищого понтифіка Юлія III про схвалення взятого шлюбу" та ін.) виступав проти целібату, ставив під сумнів доцільність підпорядкування світської влади духовній. У працях, написаних у 1560-х рр., – "Діалог, або розмова щодо екзекуції Польської Корони", "Квінкункс, тобто взірець устрою Польської держави", "Політія Польського королівства" та ін. – солідаризувався з окремими вимогами учасників політ. боротьби в Польщі за реформи в інтересах середньої шляхти; обстоював думку про необхідність унії Королівства Польського і Великого князівства Литовського. У цей період О. дедалі більше схилявся до контрреформаційних за своєю спрямованістю ідей. З позицій шляхетської ідеології О. розробив концепцію ідеального політ. устрою (т. зв. політія Королівства Польського), що базувалася, зокрема, на ідеях шляхетської правової д-ви, соціальної вищості шляхти, постулаті священицького верховенства щодо світської влади. Деякі істор. праці О. були надруковані після його смерті, у т. ч. 1611 – "Аннали" ("Хроніки польські: від смерті Сигізмунда I). Як тогочасний історик О. дотримувався ренесансних риторичних історіографічних канонів, проте не відійшов від засад середньовічного провіденціалізму.

Дж.: Українська література ХIV–ХVI ст. К., 1988; Українські гуманісти епохи Відродження, ч. I. К., 1995.

дата публікації: 2010 р.

Праці:
  1. Zycie Jana Tarnowskiego. В кн.: Zycia Slawnych Polakow, t. 4. Lipsk, 1837
  2. Kroniki Stanislawa Orzechowskiego. Sanok, 1858
  3. "Fidelis subditus" w redakcji 2-ej z r. 1548. Warszawa, 1908
  4. Wybor pism. Warszawa–Wrocław–Kraków, 1972
  5. Policyja Krуlestwa Polskiego na ksztalt Arystotelsowych polityk. Przemyśl, 1984
  6. Твори. К., 2004.
Література:
  1. Сумцов Н.Ф. Станислав Ориховский. "Киевская старина", 1888, ноябрь
  2. Голенищев-Кутузов И.Н. Гуманизм у восточных славян (Украина и Белоруссия). М., 1963
  3. Наливайко Д.С. Станіслав Оріховський як український латиномовний письменник Відродження. В кн.: Українська література ХVI–ХVIII ст. та інші слов'янські літератури. К., 1984
  4. Starnawski J. Dzieje wiedzy o literaturze polskiej (do końca wieku XVIII). Wrocław, 1984
  5. Наливайко Д.С. Українське літературне барокко в європейському контексті. В кн.: Українське літературне барокко. К., 1987
  6. Нічик В.М. та ін. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні (ХVI – початок ХVII ст.). К., 1990
  7. Сас П.М. Проблема людини в творчості українського письменника ХVI ст. С. Оріховського. В кн.: Україна і Польща в період феодалізму. К., 1991
  8. Encyklopedia Historii Polski: Dzieje polityczne, t. 2. Warszawa, 1995
  9. Наливайко Д.С. Станіслав Оріховський. В кн.: Історія України в особах: Литовсько-польська доба. К., 1997
  10. Вирський Д.С. Ст. Оріховський-Роксолан як історик та політичний мислитель. К.–Кременчук, 2001
  11. Kochler K. Stanicłav Orzechowski y dylemati humanizmu renesansowego. Kraków, 2004
  12. Множинська Р.В. Релігійно-філософські погляди Станіслава Оріховського. К., 2007
  13. Литвинов В.Д. Україна в пошуках своєї ідентичності. XVI – початок XVII століття: Історико-філософський нарис. К., 2008.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • ПРОВІДЕНЦІАЛІЗМ
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ

  • Пов'язані терміни:
  • АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО ГРАМОТА
  • ГЕРБУРТ ЯН-ЩАСНИЙ
  • ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО ПОЧАТКУ 20 СТ.
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
  • КМІТА ПЕТРО
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • МАНДРІВНІ ДРУКАРНІ
  • ПАЛЕОТИПИ
  • ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА
  • РЕФОРМАЦІЯ
  • РОКСОЛАНИ
  • РОТУНДУС АВГУСТИН
  • САРМАТИЗМ
  • ШЕЛІГА ЯН
  • ТАРНОВСЬКИЙ ЯН
  • ВІДРОДЖЕННЯ І УКРАЇНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)