Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. ОРІЛЬСЬКА ПАЛАНКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Orilska_palanka (останній перегляд: 21.02.2020)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОРІЛЬСЬКА ПАЛАНКА, Орельська паланка – адм.-тер. одиниця Вольностей Війська Запорозького низового (Нової Січі). Була розташов. на Лівобережжі між верхів'ями річок Оріль і Самара, на території нинішніх Новомосковського і Павлоградського р-нів Дніпроп. обл. Межувала з Гетьманщиною та Слобідською Україною (звідки йшов осн. потік переселенців, що викликало невдоволення імперської влади). Центром О.п. було селище Козирщина (на Орелі). Серед ін. населених пунктів паланки відомі села: Чаплинська Кам'янка, Гупалівка, Прядівка, Калантаївка, Пушкарівка та Байбаківка. О.п., поруч із Кодацькою паланкою, Протовчанською паланкою і Самарською паланкою, належала до "внутрішніх", найосвоєніших областей Вольностей Війська Запорозького низового. Її госп. спеціалізацією було землеробство. Активно втягувалась О.п. і в торг. відносини. Виділяли її серед ін. паланок також значні лісові масиви, охороні яких Кіш Запорозької Січі надавав великої уваги. Як приклад успішної колонізації, альтернативної імперським проектам, О.п. викликала значне роздратування і заздрість рос. чиновників.