ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОРЛИК ПИЛИП

  Бібліографічне посилання: Чухліб Т.В. ОРЛИК Пилип [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Orlyk_P (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОРЛИК ПИЛИП

ОРЛИК Пилип Степанович (21 (11).10.1672–05.06(26.05). 1742) – гетьман Війська Запорозького та Правобережної України (1710 –14), гетьман України в еміграції (1714–42). Н. в с. Косута (нині Вілейський р-н, Мінської обл., Білорусь) в шляхетській родині чесько-литовсько-польс. походження. Навч. в єзуїтській Віленській академії, 1694 закінчив Київ. колегіум. 1698–1700 працював писарем у канцелярії митрополита Київського, Галицького та всієї Малої Росії Варлаама Ясинського. З 1700 по 1706 перебував на посаді старшого військ. канцеляриста, а згодом – управляючого справами Генеральної військової канцелярії. 1707 О. став генеральним писарем в уряді гетьмана І.Мазепи. Підтримував І.Мазепу в його намаганні створити спілку за участю Польщі (Станіслава Лещинського) та Швеції для унезалежнення України від влади рос. царя Петра I. Після поразки шведсько-укр. військ у Полтавській битві 1709 і смерті І.Мазепи О. був обраний на козац. раді у Бендерах (Молдова) гетьманом Війська Запорозького (16 (5) квітня 1710). Тоді ж між ним і козацькою старшиною було укладено угоду під назвою "Пакти і Конституції законів, вольностей Війська Запорозького" 1710. Протягом наступних 4-х років намагався з допомогою військ. походів та дипломатичних заходів поширити свою владу на Правобережну Україну та Лівобережну Україну. На посаді гетьмана уклав союзні договори зі Швецією (1710), Османською імперією та Кримським ханатом (1711, 1712). Дипломатичні заходи О. сприяли тому, що Османська імперія оголосила війну Рос. д-ві. За Прутським трактатом (22 (12) липня 1711) між цими державами рос. цар Петро I мав вивести свою армію із Правобережжя, яке переходило під владу укр. гетьмана О. Однак на перешкоді цьому стала позиція Речі Посполитої. 1714 О. переїхав до Швеції, 1720 – Австрії, а згодом – Чехії. З 1734 жив у Салоніках (Греція), потім – у Молдові. Перебуваючи в політ. еміграції, О. шукав підтримки у таких д-в, як Австрія, Англія (з 1717 – Велика Британія), Папська д-ва, Голландія, Данія, Польща, Пруссія, Франція та ін., з метою відновлення своєї влади над Українською козацькою державою.

О. був добре освіченою людиною, знав польс., рос., лат., франц., італ., швед., нім., болг., сербську мови. Він – автор багатьох поезій, а також книг "Алкід російський" (1695) та "Гіппомен Сарматський" (1698), присвячених І.Мазепі й І.Обидовському. О. також відомий як автор політ. маніфестів та "Щоденника подорожнього" (1720–32). Мав дружину, 3-х синів і 5-х доньок.

П. у м. Ясси (нині місто в Румунії).

Його старший син Григорій Орлик став держ. та військ. діячем Франції.

дата публікації: 2010 р.

Праці:
  1. Alcides Rossiyski triumfalnym lawrem ukoronowany Jasnie Wielmozny Jegomosc Pan Ian Mazepa hetman wojsk […]. Wilno, 1695
  2. Hippomenes Sarmacki […] zalecony wielmozny Jegomsc pan Ian z Obidowa Obidowski [...]. Kijow, 1698
  3. Діарій гетьмана Пилипа Орлика. Передмова Я. Токажевського-Карашевича. "Праці Українського наукового інституту у Варшаві", т. XVII: Історія. Зошит 3. Варшава. 1936
  4. Орлик Пилип. Конституція, маніфести та літературна спадщина. Вибрані твори. К., 2006
  5. The Diariusz podrozne of Pylyp Orlyk. Harvard Library of Early Ukrainian Literature (Гарвардська бібліотека давнього українського письменства), texts vol. V, VI, VII / Ed. With an introd. by Omelyan Pritsak, Orest Subtelny. Harvard U. P., 1988–1990 (факсимільне видання).
Література:
  1. Єнсен А. Орлик у Швеції. "ЗНТШ", т. 92. Львів, 1908
  2. Колесса Ф. Матеріали до історії козаччини з 1709–1721 рр., зібрані в Шведськім державнім архіві в Стокгольмі. "Діло", ч. 33–40 (23 лютого). Львів, 1910
  3. Різниченко В. Пилип Орлик (гетьман-емігрант). Його життя й діяльність. К., 1918
  4. Борщак І. "Orlikiana" (Опис невиданих матеріалів про гетьмана Орлика, його родину і оточення. "Хліборобська Україна", Зб. VII–VIII. 1923
  5. Варшавська збірка про Орлика. "Записки чина святого Василія Великого", т. VI. Львів, 1935
  6. Він же. Пилип Орлик і Франція. Львів, 1924
  7. Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742): Огляд його політичної діяльності. Варшава, 1938
  8. Gierowski J.-A. Orlik Filip. В кн.: Polski Słownik Biograficzny, t. 24. Warszawa, 1979
  9. Subtelny O. The Mazepists. Ukrainian Separatism in the Early Eighteenth Century. New York, 1981
  10. Артамонов В. Россия и Речь Посполитая после Полтавской битвы (1709–1714). М., 1990
  11. Пріцак О. Один чи два договори П. Oрлика з Туреччиною. "Український археографічний щорічник", вип. 1. К., 1992
  12. Ярова Г. Герб П. Орлика. "Неопалима купина", № 1, 1993
  13. Бадяк В., Рогович М. Державно-правові погляди П. Орлика і європейські політичні теорії XVII–XVIII ст. "Державність", № 1–2, 1994
  14. Мельник Л. Гетьманщина першої чверті XVIII ст. К., 1997
  15. Haggman B. Den svenske befriaren av Ukraina – Ivan Mazepa, Filip Orliks och Kosta Hordijenkos hopp och forvantningar 1708–1718. В кн.: Karolinska forbundets arsbok. Stockholm, 1997
  16. Кресін О. Політико-правова спадщина української політичної еміграції першої половини XVIII ст. К., 2001
  17. Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. К., 2004
  18. Бовуа Д. "Щоденник" П. Орлика: від міражу вигнанця до українського міфу. "Український археографічний щорічник", вип. 8/9. К., 2004
  19. Пилип Орлик – гетьман і автор першої конституції України. Мінськ, 2006
  20. Чухліб Т. Пилип Орлик. К., 2008
  21. Його ж. Про вшанування пам'яті П. Орлика в сучасній Білорусі. В кн.: Батуринські читання 2007. Ніжин, 2007
  22. Його ж. Козаки і Монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648–1721 рр. К., 2009
  23. Трофимук О. Пилип Орлик: гетьман в еміграції, бароковий поет, автор першої Конституції. Львів, 2008
  24. Україна – Швеція: на перехрестях історії (XVII–XVIII ст.). К., 2008
  25. Соболь В. Доба І. Мазепи в діаріуші Пилипа Орлика. В кн.: Іван Мазепа та його доба: історія, культура, національна пам'ять. К., 2008.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПИСАР
  • ГЕНЕРАЛЬНА ВІЙСЬКОВА КАНЦЕЛЯРІЯ
  • КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ОБИДОВСЬКИЙ ІВАН ПАВЛОВИЧ
  • ОРЛИК ГРИГОРІЙ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПАКТИ ТА КОНСТИТУЦІЇ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1710
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПОЛТАВСЬКА БИТВА 1709
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • ПРУТСЬКИЙ ТРАКТАТ 1711
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СТАНІСЛАВ-БОГУСЛАВ ЛЕЩИНСЬКИЙ
  • УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА
  • ЯСИНСЬКИЙ ВАРЛААМ

  • Пов'язані терміни:
  • АГМЕД ІІІ
  • АРХІВ КОША ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ
  • БАВАРІЯ
  • БЕНДЕРСЬКА КОНСТИТУЦІЯ 1710 Р.
  • БІБЛІОТЕКИ
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • БУТОВИЧІ
  • ЧАЛИЙ САВА
  • ЧЕХІЯ, ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ЧЕРКАСЬКИЙ ПОЛК
  • ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ
  • ФРАНЦІЯ, ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГАВРОНСЬКИЙ-РАВІТА
  • ГЕНЕРАЛЬНА ВІЙСЬКОВА КАНЦЕЛЯРІЯ
  • ГЕРЦИКИ
  • ГОЛОВНІ ПУНКТИ ДЛЯ ПЕРЕГОВОРІВ ПРО ДОГОВІР З ХАНОМ ТА КРИМСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ 1710
  • ГОРДІЄНКО КОСТЬ
  • ГОРЛЕНКО ДМИТРО ЛАЗАРЕВИЧ
  • КАЛАБАЛИК
  • КАМ'ЯНСЬКА СІЧ
  • КАРЛ XII
  • КАЙРСЬКИЙ ДОГОВІР 1711
  • ХОТИНСЬКЕ НАХІЄ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОРСУНСЬКИЙ ПОЛК
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • ЛОМИКОВСЬКИЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛИСЯНКА
  • МАКСИМОВИЧІ
  • МАНІФЕСТ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ УРЯДІВ 1712
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МАЗЕПИНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ
  • МЕМУАРИСТИКА
  • МИРОВИЧІ
  • НАХИМОВСЬКИЙ ФЕДІР
  • НОВИЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ ІЛЛІЧ
  • ОЛЕШКІВСЬКА СІЧ
  • ОРЛИК ГРИГОРІЙ
  • ПАКТИ ТА КОНСТИТУЦІЇ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1710
  • ПЕТРО ІІІ ФЕДОРОВИЧ
  • РІЗНИЧЕНКО (РІЗНИКОВ) ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1710–1711
  • САМУСЬ (САМІЙЛО ІВАНОВИЧ)
  • ШВЕЦІЯ, КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ
  • СТАНІСЛАВ-БОГУСЛАВ ЛЕЩИНСЬКИЙ
  • ТАРАЩА , МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТИГІНА, МІСТО
  • ВІЛЬНИЙ НАРОД
  • ВОЙНАРОВСЬКИЙ АНДРІЙ
  • ВОЛЬТЕР
  • ВИВІД ПРАВ УКРАЇНИ 1712
  • ЗАМЛИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
  • ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)