ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОРЖИЦЯ

  Бібліографічне посилання: Бажан О.Г. ОРЖИЦЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Orzhytsia_smt (останній перегляд: 17.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОРЖИЦЯ

ОРЖИЦЯ – с-ще міськ. типу Полтавської області, райцентр. Населення 4170 осіб (1990).

Відома з 1640-х рр., входила до володінь І.Вишневецького. З 1648 О. – сотенне містечко Кропивнянського полку. З утратою статусу сотенного містечка 1658 включена до Горошинської сотні Лубенського полку. 1781–96 – у складі Хорольського пов. Київського намісництва, 1796–1802 – Малоросійської губернії, а з 1802 – Лубенського пов. Полтавської губернії.

1968 О. зараховано до категорії с-щ міськ. типу.

В О. діють комбікормовий з-д, торфопідприємство.

Уродженцем О. є укр. кобзар і лірник Архип Никоненко (р. н. невід. – 1855).

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР: Полтавська область. К., 1967.

Посилання:
  • КРОПИВНЯНСЬКИЙ ПОЛК, КРОПИВЕНСЬКИЙ ПОЛК
  • КИЇВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ЛУБЕНСЬКИЙ ПОЛК
  • МАЛОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)