ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОСАДЧУК БОГДАН ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. ОСАДЧУК Богдан Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Osadchuk_B (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОСАДЧУК БОГДАН ІВАНОВИЧ

ОСАДЧУК Богдан Іванович (псевдоніми – Alexander Korab, BEO, Berlińczyk, Ю.Чорноморський, ОК, Хомич та ін.; н. 01.08.1920) – історик, журналіст і публіцист. Професор (1966). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1985). Н. в м. Коломия в сім'ї вчителів. Наприкінці 1920-х рр. переїхав на Сандомирщину, куди перебрався його батько-вчитель як держ. службовець на вимогу польс. влади, що переселяла укр. освітян до Центр. Польщі, а на звільнені місця призначала польс. викладачів. Навч. у Держ. г-зії м. Піньчув (нині місто Свєнтокшиського воєводства, Польща), з якої був виключений 1938 за захист свого товариша-єврея від нападів місц. антисемітів. Відтак був змушений виїхати до Кракова й здобути середню освіту в тамтешньому філіалі укр. г-зії в Ярославі. Працював в Укр. допомоговому к-ті в м. Холм (1940) та як кореспондент із Холмщини (під псевдонімом Хомич) у газ. "Краківські вісті" (1940). Заочно навчався в Українському вільному університеті в Празі та Високій школі політ. наук у Подєбрадах (Чехія). Від листопада 1941 і донині мешкає в Берліні (Німеччина). Вивчав міжнар. право та сх. мови в Берлінському університеті (1941–45), а також студіював історію балканських країн і політ. науки у проф. А.Гаусгофера, сина родоначальника геополітики К.Гаусгофера. Разом з ін. укр. інтелектуалами (І.Лисяк-Рудницький, О.Пріцак, В.Рудко та ін.) належав до студентської орг-ції "Мазепинець", яка агітувала супроти вступу до укр. стрілец. д-зії СС "Галичина". У воєнні роки співробітничав із низкою періодичних видань, зокрема з "Волинню" (Рівне), "Краківськими вістями", "Українським вісником" (Берлін) та ін. Підтримував зв'язки з польс. підпіллям, відомими укр. діячами й інтелектуалами Ю.Косачем, Г.Которовичем, Б.Кравцевим, А.Луцівим, В.Петровим, М.Поршем, У.Самчуком, Ю.Шевельовим та ін., а також із колиш. гетьманом П.Скоропадським. Працював у празьких архівах для підготовки докторської дис. про історію політ. партій у Карпатській Україні, яку так і не закінчив. По війні працював у Польс. військ. місії (брит. зона окупації Берліна). Від 1947 як журналіст і публіцист співробітничав із багатьма періодичними виданнями, у т. ч. з такими, як "Die Neue Zeitung", "Die Zürcher Zeitung", "Der Tagesspiegel", "Віднова", "Сучасність", "Українські вісті" (Новий Ульм) та ін. Від 1956 – співробітник старої та впливової швейцарської газ. "Die Neue Zürcher Zeitung". Від 1955 – викладач у Високій школі політ. наук при Вільному ун-ті в Західному Берліні. Захистив докторську дис. на тему: "Національна політика Радянського Союзу від Леніна до Хрущова" в УВУ в Мюнхені (1965). Від 1966 – професор новітньої історії країн Сх. Європи при Вільному ун-ті в Зх. Берліні. 1972 габілітувався як доктор в Істор. ін-ті при Вільному ун-ті в Зх. Берліні. Викладав право та соціальні науки в УВУ (1983–85). Від 1985 – проректор УВУ. Заст. голови, в. о. президента Нім. асоціації україністів (2000).

1950 познайомився на Конгресі свободи к-ри з Є.Ґедройцом. Від 1950-х рр. підтримував тісні стосунки з польс. політ. еміграцією, зокрема активно співробітничав із польс. час. "Kultura", що видавався в Мезон-Ляфітт поблизу Парижа (Франція) за редакцією Є.Ґедройца. Учасник Міжнар. конгресів істориків у Відні (1965), Сан-Франциско (1975), Бухаресті (1980), Штутгарті (1985). Від поч. 1990-х рр. активно співробітничає з періодичною пресою в Україні, зокрема друкується в часописах "Високий замок", "День", "Критика", "Політика і культура", "Час–Time" та ін. Автор праць про становище СРСР та країн т. зв. нар. демократії у Сх. Європі, студій з історії українсько-польс. взаємин, численних публіцистичних статей і репортажів для нім., польс. і швейцарської преси та ін. Прихильник українсько-польс. примирення. У своїх публікаціях протягом більш ніж 60-ти років систематично висвітлював українсько-польс. взаємини, як із перспективи сучасних проблем, так і в широкій істор. ретроспективі. 1995 отримав нагороду польс. час. "Przegląd Wschodni" за видатні досягнення в царині східноєвроп. студій (1995).

Нагороджений орденом "За заслуги" 3-го ст. (1999), польс. орденом Білого Орла (2001), орденом Ярослава Мудрого 5-го ст. (2006) та ін. Відзначений Почесним дипломом Європ. колегіуму польс. і укр. ун-тів у Любліні (2005), почесним докторатом Донец. нац. ун-ту (2005), нагородою ім. Є.Ґєдройця газ. "Rzeczpospolitа" (2007).

Почесний громадянин м. Коломия (2001).

дата публікації: 2010 р.

Праці:
  1. Polonica w prasie ukraińskiej. "Kultura" (Paryś), 1952, nr. 6
  2. Antypolska ofensywa stalinizmu. Там само, 1957, nr. 3
  3. Co robiś? Там само, 1961, nr. 6
  4. Die Entwicklung der Kommunistischen Parteien Ostmitteleuropas. Hamburg, 1962
  5. Sowjetkommunismus-Dokumente. Berlin, 1968
  6. Pakt sowiecko-niemiecki. "Kultura" (Paryś), 1970, nr. 9
  7. Weisse Adler, Kreuz und Rote Fahne: Chronik der Krisen des kommunistischen Herrschaftssystems in Polen 1956–1982. Zürich, 1982
  8. Podróż do Kijowa. "Kultura" (Paryś), 1990, nr. 11
  9. Іван Багряний – політичний лідер, письменник, людина: Погляд з еміграції. "Час–Time", 1996, 15 листопада
  10. Україна в Європі: Європейський дім. "Універсум", 1997, № 5–6
  11. Ukraina bez Czornowiła. "Kultura" (Paryś), 1999, nr. 5
  12. Ukraina, Polska, świat: Wybór reportaży i artykułów. Lublin, 2000
  13. Давос відбувся без України. "Свобода" (Джерсі-Сіті), 2001, № 6, 9 лютого
  14. Україна, Польща, світ: Вибрані репортажі та статті. К., 2001
  15. Червоно-зелений Кабмін у Польщі: Посткомуністи сформували уряд на пару з Селянською партією. "Політика і культура", 2001, № 38–39
  16. Подорожні історії довкола євро: Між Берліном, Цюріхом і Римом з відхиленням до Сараєва і Чорногорії. Там само, 2002, № 1
  17. Галас варшавської путініани. Там само, 2002, № 3
  18. Куди піде Україна після виборів? – запитують західні оглядачі і роблять різні прогнози. Там само, 2002, № 13
  19. Львівська бомба підірвала польсько-українське партнерство, або Добра новина від польських лівих, котрі затято конкурують зі власним президентом. Там само, 2002, № 18
  20. "Символ невдалої трансформації": Наслідки львівського нещастя у західній політичній думці. Там само, 2002, № 28
  21. Вибори по-німецьки: Боротьба між Шредером та Штойбером. Там само, 2002, № 34
  22. Україна у Криниці: Аспект майбутньої європейської політики на Економічному форумі у Польщі. "Свобода" (Джерсі-Сіті), 2003, № 38, 19 вересня
  23. Прем'єром Росії буде Михайло Фрадков. "Високий замок" (Львів), 2004, № 41, 2 березня
  24. Ein ukrainischer Kosmopolit mit Berliner Adresse: Gespräche mit Bohdan Osadczuk (Alexander Korab). Osnabrück, 2004
  25. На що схожий смак українських помаранчів? "Критика", 2005, № 1–2
  26. Фрау канцлер: Закінчилася найдовша політична криза у повоєнній Німеччині. "День", 2005, № 219, 26 листопада
  27. Niepodległa Ukraina: Wybór szkiców, artykułów i rozmów (1991–2006). Sejny, 2006
  28. Пам'яті львівського візіонера [з нагоди смерті польського письменника Станіслава Лема]. "Критика", 2006, № 5
  29. Polska Ukraina. Lublin, 2007
  30. Розмови з Богданом Осадчуком. К., 2009.
Література:
  1. Ковальчик А.-С. Богдан Осадчук, східний європеєць. В кн.: Україна, Польща, світ: Вибрані репортажі та статті. К., 2001
  2. Штайден Г. фон. Професор Богдан Осадчук отримав найвищу нагороду Польщі. "Свобода" (Джерсі-Сіті), 2001, № 19, 11 травня
  3. Кульчицький С. Український патріот із берлінською адресою. "День", 2005, № 145, 12 серпня
  4. Абліцов В. Галактика "Україна": Українська діаспора: Видатні постаті. К., 2007
  5. Roszkowski W., Kofman J. Biographical dictionary of Central and Eastern Europe in the twentieth century. Armonk–London, 2008.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БЕРЛІНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ГАЛИЧИНА
  • ҐЕДРОЙЦ ЄЖИ
  • ГЕОПОЛІТИКА
  • КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
  • ХОЛМЩИНА
  • КОЛОМИЯ
  • КОСАЧ ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • КРАКІВ
  • КРАКІВСЬКІ ВІСТІ
  • КРАВЦІВ БОГДАН-ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • KULTURA
  • ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ ІВАН ПАВЛОВИЧ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • ПЕТРОВ ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • ПОРШ МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПРІЦАК ОМЕЛЯН ЙОСИПОВИЧ
  • PRZEGLĄD HISTORYCZNY
  • РІВНЕ
  • САМЧУК УЛАС ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ШЕВЕЛЬОВ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СУЧАСНІСТЬ, ЧАСОПИС
  • УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ, НІМЕЧЧИНА (1945-1960)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ПРАЗІ (У МЮНХЕНІ)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК (НІМЕЧЧИНА, 1936-1945)
  • ВІДЕНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • КРАКІВСЬКІ ВІСТІ
  • ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ ІВАН ПАВЛОВИЧ
  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНІСТІВ ТА МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ УКРАЇНІСТІВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)