ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОСКІЛКО ВОЛОДИМИР ПАНТЕЛЕЙМОНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Осташко Т.С. ОСКІЛКО Володимир Пантелеймонович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Oskilko_V (останній перегляд: 13.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОСКІЛКО ВОЛОДИМИР ПАНТЕЛЕЙМОНОВИЧ

ОСКІЛКО Володимир Пантелеймонович (16.07.1892–19.06.1926) – політ. і військ. діяч. Генерал-хорунжий Армії УНР. Н. в с. Городок (нині село Рівнен. р-ну Рівнен. обл.) в сім'ї вчителя. Закінчив учительську семінарію, працював учителем у поліському с. Жадені. Під час Першої світової війни – офіцер рос. армії. Після Лютневої революції 1917 – комісар Тимчасового уряду в м. Тула, член ради солдатських депутатів і голова укр. громади. Наприкінці 1917 повернувся в Україну. У Києві – командир українізованого ним полку "георгіївських кавалерів". Під час оборони міста від більшовиків – нач. оперативного відділу в штабі М.Ковенка. На поч. 1918 – рівненський повітовий комісар, за Української Держави – нач. охорони залізниць Козятинського р-ну. У листопаді 1918 виступив організатором протигетьманського повстання на Волині. За наказом Директорії Української Народної Республіки створив 40-тис. Пн. групу військ УНР, згодом був призначений командуючим Пн.-Зх. протибільшовицьким фронтом.

29 квітня 1919 при підтримці Української партії соціалістів-самостійників і Української народно-республіканської партії здійснив спробу держ. перевороту, заарештувавши в Рівному членів "лівого" кабінету Б.Мартоса. Після поразки заколоту виїхав до Польщі. Очолював укр. громаду в таборі для інтернованих і військовополонених Домб'є під Краковом. 1922 виїхав до Рівного. 1924–26 редагував орган Української народної партії "Дзвін", очолював Укр. сел. кооп. банк.

Автор низки публіцистичних статей і спогадів "Між двома силами" (1924).

Загинув у с. Городок за нез'ясованих обставин. За деякими даними, вбивство здійснили за наказом НКВС.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Володимир Оскілко в освітленні преси. "Дзвін", 1926, ч. 197
  2. Андрієвський В. На спомин про В.П. Оскілка. Там само, 1926, ч. 200
  3. Тинченко Ф. Друга жертва за українську державність. Там само, 1926, ч. 202.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ДОМБ'Є
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • КОВЕНКО МИХАЙЛО МИКИТОВИЧ
  • КРАКІВ
  • КИЇВ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МАРТОС БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПРОТИГЕТЬМАНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1918
  • РАДИ СОЛДАТСЬКИХ ДЕТУТАТІВ В УКРАЇНІ (1917)
  • РІВНЕ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПАРТІЯ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНО-РЕСПУБЛІКАНСЬКА ПАРТІЯ (УНРП) (1918-1919)
  • УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ САМОСТІЙНИКІВ-СОЦІАЛІСТІВ (УПСС)
  • ВОЛИНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • АНДРІЄВСЬКИЙ ОПАНАС МИХАЙЛОВИЧ
  • ДОМБ'Є
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ОТАМАНЩИНА
  • ПРОТИГЕТЬМАНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1918
  • РІВНЕ
  • ВІЙНИ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ПРОТИ УНР 1917-1918 РР.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)