ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОСОБЛИВА НАРАДА

  Бібліографічне посилання: Крупина В.О. ОСОБЛИВА НАРАДА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Osoboe_Soveschanye (останній перегляд: 23.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОСОБЛИВА НАРАДА

ОСОБЛИВА НАРАДА, Особлива нарада при Головнокомандуючому Збройними силами на Півдні Росії (Особое совещание при Главнокомандующем Вооруженными силами на Юге России) – вищий орган цивільного управління Білого руху на пд. колиш. Російської імперії 1918–19. Створена в Єкатеринодарі (нині м. Краснодар) 31 (18) серпня 1918 як дорадчий орган при Верховному керівникові Добровольчої армії генералові від інфантерії М.Алексєєві для допомоги в законодавчих та адм. справах, організації й координації дій центр. і місц. влади на підконтрольних білогвард. арміям (див. Збройні сили Півдня Росії, Добровольча армія) територіях, залучення до управління фахівців та громад. діячів. Суміщала законодавчі й виконавчі функції. Голова – генерал від кавалерії А.Драгомиров (1918 – вересень 1919) та генерал-лейтенант О.Лукомський (вересень–грудень 1919). До складу О.н. входили начальники відділів (управлінь), особи "без портфеля". Як правило – це військові (генерали І.Романовський, О.Санніков, М.Тихмєнєв, віце-адмірал О.Герасимов та ін.), політики правих і ліберальних політ. поглядів (С.Маслов, В.Степанов, М.Чебишев, В.Челіщев, М.Федоров та ін.); разом бл. 20–25 осіб. Члени призначалися головнокомандувачем.

Структурно складалася з 11-ти відділів (держ. ладу, внутр. справ, фінансового, торгівлі й пром-сті, землеробства та ін.). Положенням від 15 (2) лютого 1919 відділи перетворено на управління і збільшено їх кількість; утворено відділи законів, пропаганди та канцелярію. Із серпня 1919 – у Ростові-на-Дону (нині місто в РФ). Перше засідання відбулося 11 жовтня (28 вересня) 1918 (усього – 121 засідання). Життя регулювала тимчасовими нормативно-правовими актами, спираючись на рос. дореволюційне і Тимчасового уряду законодавство.

Функціонувала у форматі "великих засідань" – для вирішення найважливіших питань держ. масштабу, розгляду законопроектів тощо; для вирішення екстрених питань збирались "малі засідання" (генерал-лейтенанти А.Денікін, О.Лукомський, генерал-майор І.Романовський; на розсуд А.Денікіна – управляючі тим чи ін. відділом). Паралельно О.н. функціонувало "Мале присутствіє" ("Малое присутствие") на чолі з М.Астровим, яке складалося із заступників начальників управлінь і розглядало другорядні питання.

У січні 1919 в Одесі в структурі О.н. утворено "Підготовчу з національних справ комісію" (голова – В.Шульгін; з квітня 1919 – у Єкатеринодарі на чолі з В.Степановим) у складі 10 відділів. У Малорос. відділі під кер-вом І.Линниченка працювали П.Богаєвський, С.Грушевський, Б.Ляпунов, А.Савенко та ін., які дотримувались антиукр. поглядів. Було розроблено проект адм. поділу України на Київ., Харків. та Новорос. (центр – м. Одеса) області, впровадження якого відкладалося до закінчення війни. Ліквідована 30 (17) грудня 1919 в Новоросійську (нині місто Краснодарського краю, РФ), склад і функції перейшли до новоствореного Уряду при Головнокомандуючому ЗС Півдня Росії (голова – генерал-лейтенант О.Лукомський) та Наради із законодавчих пропозицій. 21 травня 1920 Рада народних міністрів Української Народної Республіки скасувала чинність законодавства О.н. в Україні.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Билимович А.Д. Деление Южной России на области. Екатеринодар, 1919
  2. Грушевский С.Г. Краткий очерк политической истории Украинского движения. В кн.: Труды Подготовительной по национальным делам комиссии: Малорусский отдел, вып. 1: Сборник статей по малорусскому вопросу. Одесса, 1919
  3. Собрание узаконений и распоряжений правительства, издаваемое Особым совещанием при Главнокомандующем Вооруженными силами на Юге России. Ростов-на-Дону, 1919
  4. Деникин А.И. Поход на Москву ("Очерки русской смуты"). К., 1990
  5. Федюк В.П. Деникинская диктатура и ее крах. Ярославль, 1990
  6. Лукомский А. Воспоминания. Архив Русской революции, т. 6. М., 1991
  7. Журналы заседаний Особого совещания при Главнокомандующем Вооруженными силами на Юге России А.И. Деникине. Сентябрь 1918-го – декабрь 1919 года: Публикация. М., 2008.

Посилання:
  • АЛЕКСЄЄВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • БІЛИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • БОГАЄВСЬКИЙ ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • ДЕНІКІН АНТОН ІВАНОВИЧ
  • ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ
  • КРАСНОДАР
  • ЛУКОМСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ОДЕСА
  • РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (РНМ УНР)
  • САННІКОВ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ШУЛЬГИН ВАСИЛЬ ВІТАЛІЙОВИЧ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • ЗБРОЙНІ СИЛИ ПІВДНЯ РОСІЇ (ЗСПР)

  • Пов'язані терміни:
  • ТАРАНОВСЬКИЙ ФЕДІР ВАСИЛЬОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)