ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОСТЕРСЬКА БОЖНИЦЯ

  Бібліографічне посилання: Коренюк Ю.О. ОСТЕРСЬКА БОЖНИЦЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Osterska_bozhnytsia (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОСТЕРСЬКА БОЖНИЦЯ

ОСТЕРСЬКА БОЖНИЦЯ, Юр'єва божниця (літописна "божниця святого Михаїла") – частково збережений давньорус. храм у м. Остер, на городищі, яке є рештками літописного Городця Остерського. Вперше згадується в літописі при описі подій 1152, коли коаліція князів на чолі з київ. кн. Ізяславом Мстиславичем здобула Городець Остерський і примусила піти звідти ростово-суздальського кн. Юрія Долгорукого, який використовував це місто як опорний пункт для боротьби за Київ. При цьому в божниці св. Михаїла згорів дерев'яний верх. Свого часу поширеною була думка, що О.б. збудував кн. Юрій Долгорукий, звідси її назва "Юр'єва божниця". Сучасні дослідники вважають її побудову одночасною із заснуванням укріплення (1098), про що свідчить техніка мурування стін, в яких каміння чергується із плінфою, покладеною з утопленим рядом (техніка "opus mixtum", характерна для 11 ст.). Після монголо-татарської навали О.б. довго стояла порожньою, а в 17 ст. в ній почали правити службу. 1755, після пожежі, що ушкодила стіни церкви, її закрили, а незабаром вона завалилася й була частково розібрана. До наших днів дійшли вівтарна апсида і сх. стіна. У стіні існують невеликі утоплені ніші, що заміняють бічні апсиди, – характерна риса переяслав. храмів поч. 12 ст. Археол. дослідженнями з'ясовано, що це був невеликий храм шириною 10,5 м, довжиною разом із півколом апсиди 16 м. В апсиді збереглися фрески, які вважаються сучасними побудові церкви (рубіж 11–12 ст.). Розпис дуже ушкоджений, але його заг. іконографічну схему можна визначити: у консі – постать Богородиці-Оранти, обабіч неї – 2 архангели, у середньому регістрі – "Євхаристія", у нижньому регістрі – 4 постаті святителів. Збереглися також залишки орнаментів.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Константинович М. Развалины Юрьевой божницы в с. Старгородке. "Киевская старина", 1896, № 11
  2. Макаренко Н. Древнейший памятник искусства Переяславского княжества. В кн.: Сборник статей в честь графини Прасковьи Сергеевны Уваровой. М., 1916
  3. Його ж. Старгородська "божниця" та її малювання. В кн.: Чернігів і Північне Лівобережжя: Огляди, розвідки, матеріали. К., 1928
  4. Раппопорт П.А. Русская архитектура Х–ХIII вв. В кн.: Археология СРСР: Свод археологических источников. Л., 1982
  5. Коринный Н. Переяславская земля Х – первой половины ХIII века. К., 1992.

Посилання:
  • ГОРОДЕЦЬ ОСТЕРСЬКИЙ
  • ГОРОДИЩА, ДАВНІ ПОСЕЛЕННЯ
  • ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • КИЇВ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОЛГОРУКИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ФРЕСКА
  • ОСТЕР
  • ЮР'ЄВА БОЖНИЦЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)