ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ

  Бібліографічне посилання: Дзюба О.М. ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ostrozka_akademiia (останній перегляд: 16.06.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ

ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ – школа вищого типу, заснована кн. В.-К.Острозьким у м. Острог бл. 1576. На академію та шпиталь заповідала свої володіння і 6 тис. кіп грошей небога князя Гальшка (Єлизавета) Острозька (1579). Вперше згадана в Букварі, видрукуваному для потреб школи І.Федоровим в Острозі 1578. Кн. В.-К.Острозький зібрав освічених людей, запросив першодрукаря І.Федорова й розпочав просвітницьку діяльність. Навколо школи та друкарні утворився гурток письменників, перекладачів, редакторів, серед них: Г.Смотрицький – перший ректор академії, Т.Аннич, В.Суразький (Малюшицький), Гаврило Дорофейович, Д.Наливайко, польс. учений Ян Лятос, анонімні діячі Христофор Філалет і Клірик Острозький та ін. Їхня діяльність перетворила Острог в останній третині 16 ст. на провідний культ. і громад. осередок. Вони були авторами полемічних трактатів, віршів, передмов та післямов до острозьких видань, започаткували нові жанри в літературі, заклали основи укр. гуманістичної пед. думки, наголошували на важливості збереження в освіті та загалом к-рі власних традицій. Школа поєднувала елементи початкової освіти з середньою та вищою. Сучасники називали її академією, тримовним ліцеєм, греко-слов'ян. уч-щем. Хоча документальних свідчень про програму школи не збереглося, але опосередковані дані дають підставу вважати, що тут вивчали характерні для середньої школи того часу "сім вільних наук", першою серед яких була граматика грец., церковнослов'ян. та лат. мов. Далі опановували риторику, діалектику (логіку), арифметику, астрономію, музику. Про високий рівень муз. к-ри в Острозі говорить виникнення т. зв. острозького церк. наспіву. О.а. стала першою в Україні, де розпочався процес синтезу власної греко-слов'янської та західноєвропейської (латинської) культурних традицій. Цей процес продовжився в братських школах і завершився організацією Києво-Могилянської академії. Академія стала центром міжслов'ян. культ. взаємин і співробітництва. З Острогом підтримували контакти Віленське братство та братська школа, білоруські видавці Мамоничі, вони опублікували підготовлену в Острозі Граматику церковнослов'ян. мови (Вільно, 1586). Тут перебував білорус. шляхтич А.Римша, імовірно, викладач математики та астрології. Він видав в Острозі свій віршовий твір "Хронологія" (1581). З О.а. співпрацювали вчені греки, серед її вчителів і ректорів були Кирило Лукаріс, пізніше – александрійський та константиноп. патріарх, Никифор Кантакузен, протосинкел константиноп. патріарха, активний учасник Берестейського собору. Тут перебувало багато правосл. чернецтва з Балкан. В Острозі було здійснено низку перекладів богословських творів з грец. мови: Пчола (1599), полемічний твір проти єретиків Феодора Авукара (9 ст.), перекладений спудеями в 1611, а також пам'ятка візант. літератури 9 ст. "Тестамент цезаря Василія сину своєму Леву" (видано в збірнику "Лікарство на оспалий умисл чоловічий", 1607). Вихованцями академії стали такі відомі діячі, як гетьман реєстрового козацтва П.Конашевич-Сагайдачний, І.Княгиницький – чернець, засновник Скиту Манявського, Мелетій і Стефан Смотрицькі, Йоахим Єрлич та ін. Зі смертю князя В.-К.Острозького (1608) школа втратила свого благодійника, а відкриття в Острозі онукою князя А.-А.Ходкевич єзуїтського колегіуму (1624) прискорило занепад школи. Останні згадки про неї належать до 1640.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Харлампович К. Западнорусские православные школы XVI и начала XVII века, отношение их к инославным, религиозное обучение в них и заслуги в деле защиты православной веры и церкви. Казань, 1898
  2. Дзюба Е.Н. Просвещение на Украине и его роль в укреплении связей украинского народа с русским и белорусским: Вторая половина XVI – первая половина XVII вв. К., 1987
  3. Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. К., 1990
  4. Ісаєвич Я.Д. Україна давня і нова: народ, релігія, культура. Львів, 1996
  5. Острозька Академія: XVI–XVII ст.: Енциклопедичне видання. Острог, 2008.

Посилання:
  • БРАТСЬКІ ШКОЛИ
  • ФЕДОРОВ ІВАН
  • ГАВРИЛО ДОРОФЕЙОВИЧ
  • ГРОШІ
  • КЛІРИК ОСТРОЗЬКИЙ
  • КНЯГИНИЦЬКИЙ ІВАН
  • КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ ПЕТРО КОНОНОВИЧ
  • КОПА
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • КИРИЛО ЛУКАРІС
  • ЛЯТОС (ЛЯТОШ) ІВАН
  • МАМОНИЧІ, КУЗЬМА І ЛУКАШ
  • НАЛИВАЙКО ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ
  • ОСТРОГ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • РИМША АНДРІЙ
  • СІМ ВІЛЬНИХ НАУК (СІМ ВІЛЬНИХ МИСТЕЦТВ)
  • СКИТ МАНЯВСЬКИЙ
  • СМОТРИЦЬКИЙ ГЕРАСИМ ДАНИЛОВИЧ
  • СУРАЗЬКИЙ ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
  • БІБЛІОТЕКИ
  • БОРЕЦЬКИЙ ІОВ
  • ДЕРМАНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • ДУХОВНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
  • ЄРЛИЧ ЯКИМ
  • ГАВРИЛО ДОРОФЕЙОВИЧ
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
  • КНЯГИНИЦЬКИЙ ІВАН
  • КОПИНСЬКИЙ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ'Я ІСАЙЯ
  • КОВАЛЬСЬКИЙ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • КУРБСЬКИЙ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КУРОПАСЬ МИРОН СТЕПАНОВИЧ
  • КИПРІЯН
  • ЛІТОПИС ОСТРОЗЬКИЙ, ОСТРОЗЬКИЙ ЛІТОПИСЕЦЬ
  • ЛЯТОС (ЛЯТОШ) ІВАН
  • МАЛЮШИЦЬКІ
  • ОСТРОГ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ЯНУШ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПЛЕТЕНЕЦЬКИЙ ЄЛИСЕЙ
  • СІМ ВІЛЬНИХ НАУК (СІМ ВІЛЬНИХ МИСТЕЦТВ)
  • СМОТРИЦЬКІ ДРІБНОШЛЯХЕТСЬКИЙ РІД
  • СМОТРИЦЬКИЙ ГЕРАСИМ ДАНИЛОВИЧ
  • ВІДРОДЖЕННЯ І УКРАЇНА
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ
  • ЗАКОН БОЖИЙ
  • ЗВІД ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)