ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОСВІЧЕНИЙ АБСОЛЮТИЗМ

  Бібліографічне посилання: Дзюба О.М. ОСВІЧЕНИЙ АБСОЛЮТИЗМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Osvichenyj_absoliutyzm (останній перегляд: 16.06.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОСВІЧЕНИЙ АБСОЛЮТИЗМ

ОСВІЧЕНИЙ АБСОЛЮТИЗМ – політика низки європ. д-в, серед них Іспанії, Португалії, Швеції, Данії, "Священної Римської імперії германської нації", Пруссії, Російської імперії 2-ї пол. 18 ст., яка здійснювалася під впливом ідей Просвітництва (див. Просвітництва доба) й була спрямована на модернізацію суспільно-екон. життя шляхом реформ законодавства, судочинства, освіти. Характеризувалася лібералізацією у сфері торгівлі, промислів, секуляризацією церк. і монастирських маєтностей, звуженням станових привілеїв дворянства. У Рос. імперії хронологічно обмежується 1740–80-ми рр., до початку Французької революції кінця 18 століття (М.Дружинін), й мала свою специфіку. "Освіченим монархом", який дбає про благо всього народу, намагалася постати рос. імп. Катерина ІІ. Вона підтримувала особисті контакти з діячами епохи Просвітництва – Вольтером, Д.Дідро, М.Гріммом. Із приходом до влади (1762) Катерина II остаточно завершила формування абсолютистської монархії в Росії, розпочату рос. царем Петром І. Проводила політику централізації та уніфікації адміністративного управління. Були ліквідовані Гетьманщина та Запорозька Січ як автономні одиниці у складі Рос. імперії. Губернська реформа 1775 запровадила єдиний адміністративний устрій в імперії. Був реформований Правительствуючий Сенат, за яким залишилися лише суд. функції, зміцнювався бюрократичний апарат. Відповідно до концепції О.а., яку розвивали франц. просвітники (Вольтер, Д.Дідро, Ш.Монтеск'є), було запроваджено деякі реформи суд. системи, з'явилися станові суди, місц. органам влади надавалися певні функції самоврядування, які перебували в руках дворян. Започатковано освітню реформу (1786), за якою створювалися гол. нар. уч-ща в губернських містах та малі в повітових. Вони були розраховані на всі стани сусп-ва. Була проведена секуляризація церк. і монастирських маєтностей (1764; на території України – 1786). Для реформування законодавства імп. Катерина II 1767 скликала Комісію з укладання Нового Уложення (див. Комісія Законодавча 1767–1768), у діяльності якої брали участь депутати від усіх станів населення, за винятком кріпосних селян. У Наказі депутатам імп. Катерина II декларували популярні ідеї Просвітництва – природного права і сусп. блага, верховенства закону для всіх громадян. Проте, коли депутати висунули пропозиції перетворення монархії на конституційну, ліквідації кріпосництва, вільного розвитку торгівлі, ремесел, Катерина II припинила її діяльність (1768). Усе ж деякі заходи імператриці сприяли розвиткові ремесел і торгівлі. Так, Жалувана грамота містам 1785 регламентувала міське самоврядування, розширювала права вільного заняття ремеслами та торгівлею. Проте залишилася недоторканною соціально-екон. основа самодержавства – право власності дворянства на землю із супутнім йому кріпосним правом (дворяни мали право володіти землею із прикріпленими до її обробітку селянами). Жалувана грамота дворянству 1785 надавала останньому не лише підтвердження його прав і привілеїв, але й представництво на рівні місц. влади. У зовн. політиці Рос. імперія, разом із Пруссією та Австрією, для яких також характерна політика О.а., остаточно поділила на кінець 18 ст. Річ Посполиту, приєднавши до себе значну частину укр. земель, а крім того, ліквідувала Кримський ханат і захопила його землі (1783).

У культ. житті політика О.а. сприяла поширенню ідей Просвітництва, появі видань праць франц. учених-просвітників. Під егідою імп. Катерини II 1768 було створено "Собрание, старающееся о переводе иностранних книг", яке, по суті, очолював Г.Козицький. Він відбирав книги для перекладів, це були праці Ш.Монтеск'є, Д.Дідро, Вольтера, статті із франц. "Енциклопедії", твори антич. літератури, залучав до роботи своїх земляків, києво-могилянських вихованців. Серед них – М.Мотоніс, Г.Политика, І.Туманський, В.Крамаренков, Л.Січкарьов, В.Рубан, Я.Костенський, Я.Козельський. На поч. 1770-х рр. було перекладено і видано більш як 112 праць (173 т.). Розвивалося книгодрукування, з'явилося багато журналів як сатиричного, так і суспільно-політ. спрямування. Серед видавців також були вихідці з України: В.Рубан, П.Богданович, Г.Брайко, Ф.Туманський. "Санкт-Петербургский вестник" (1778–81) Г.Брайка мав стати пропагандистом ідей Просвітництва. Але публікація оди Г.Державіна "Властителям и судиям", де гостро критикувалася тиранія, призвела до закриття журналу. Поширення ідей Просвітництва сприяло розвиткові суспільно-політ. і правових вчень. Із критикою соціальної політики О.а. імп. Катерини II виступили М.Новіков, Я.Козельський, Д.Фонвізін та ін. Із початком Франц. революції кінця 18 ст. рос. імп. Катерина II повністю відмежувалася від ідей Просвітництва й зайняла активну позицію в антифранц. коаліції. Вважають, що ліберальні реформи рос. імп. Олександра І поч. 19 ст. йшли в руслі політики О.а. Катерини II, але суть їх зводилася лише до вдосконалення системи управління абсолютистською монархією.

Політика О.а. у "Священній Римській імперії германської нації", до якої відійшла внаслідок поділу Польщі (1772) Галичина, а 1775 – Буковина, у часи правління імп. Марії-Терезії (1765–80) та імп. Йосифа ІІ (1765–90) зосереджувалася на реформуванні управління, підтримці протекціонізму. Було секуляризовано церк. землі, проголошено свободу віросповідання, урівняно в правах католицьке і греко-католицьке духовенство, ліквідовано особисту залежність селянина від землевласника (1782). Запроваджено шкільну реформу, за якою передбачалося створення однокласних шкіл, навчання в яких велося рідною для учнів мовою. Для освіти греко-катол. духовенства у Відні 1774 відкрито духовну семінарію, 1784 відновлено Львів. ун-т, де почав діяти філософсько-богословський ф-т з укр. мовою викладання.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. Семенников В.П. Собрание, старающееся о переводе иностранных книг. СПб., 1913
  2. Дружинин Н.М. Просвещенный абсолютизм в России. В кн.: Абсолютизм в России. М., 1964
  3. Федосов И.А. Просвещенный абсолютизм в России. "Вопросы истории", 1970, № 9
  4. Мартынов И.Ф. Журналист, историк и дипломат XVIII века Григорий Леонтьевич Брайко. В кн.: ХVIII век, сб. 12. А.Н. Радищев и литература его времени. Л., 1977
  5. Троицкий С.М. Россия в ХVIII веке. М., 1982
  6. Грацианский П.С. Политическая и правовая мысль России второй половины ХVIII в. М., 1984
  7. Русская мысль в век Просвещения. М., 1991
  8. Монархия и народовластие в культуре Просвещения. М., 1995.

Посилання:
  • БУКОВИНА
  • ДРУЖИНІН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ГАЛИЧИНА
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГУБЕРНСЬКА РЕФОРМА 1775
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КОМІСІЯ ЗАКОНОДАВЧА 1767–1768
  • КОЗЕЛЬСЬКИЙ ЯКІВ ПАВЛОВИЧ
  • КОЗИЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ
  • МОТОНІС МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • ОЛЕКСАНДР І
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПОЛИТИКА (ПОЛЕТИКА) ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ПРОСВІТНИЦТВО
  • ПРОТЕКЦІОНІЗМ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РУБАН ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • САМОДЕРЖАВСТВО
  • СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ ГЕРМАНСЬКОЇ НАЦІЇ
  • ТУМАНСЬКИЙ ФЕДІР ОСИПОВИЧ
  • ВОЛЬТЕР
  • ЙОСИФ II
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
  • ЖАЛУВАНА ГРАМОТА ДВОРЯНСТВУ 1785
  • ЖАЛУВАНА ГРАМОТА МІСТАМ 1785

  • Пов'язані терміни:
  • АБСОЛЮТИЗМ
  • БІЛЯНСЬКИЙ ПЕТРО
  • БУДИТЕЛІ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ГАБСБУРГИ
  • ІСПАНІЯ, КОРОЛІВСТВО ІСПАНІЯ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ
  • ПРОСВІТНИЦТВО
  • РОСІЯ
  • ШЛЕЦЕР АВГУСТ-ЛЮДВІГ
  • ЙОСИФ II


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)