Бібліографічне посилання: Вербиленко Г.А. ОТИНІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Otyniia_smt (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОТИНІЯ – с-ще міськ. типу Коломийського р-ну Івано-Франківської області. Розташов. на р. Опришина (прит. Баб'янки, бас. Дністра). Залізнична станція.

Відома з 1610 під назвою Балабанівка (із серед. 17 ст. вживалася сучасна назва). 1648 була опорним пунктом повстанських загонів С.Височана. 1703 на О. напали опришки на чолі з І.Пискливим. 1753 отримала магдебурзьке право. 1817 було відкрито школу (наприкінці 1830-х рр. одним з її вчителів був історик С.Баронч).

Із серед. 19 ст. набули розвитку ремесла й торгівля, введені в дію машинобудівний і лісопильний з-ди.

Із 1919 – у складі Польщі. 1939 О. у складі Західної України приєднана до УРСР. С-ще міськ. типу від 1940.

Окупована гітлерівцями від 1 липня 1941 до 25 липня 1944, входила до складу Генеральної губернії.

Нині в О. діють підпр-ва лісової, меблевої, харчової пром-сті, професійно-тех. уч-ще.

Пам'ятка арх-ри: костьол Матері Божої Небовзятої (1905–18, архіт. Т.Тальовський).