ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ОВІДІОПОЛЬ

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. Овідіополь [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ovidiopol (останній перегляд: 15.10.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОВІДІОПОЛЬ

ОВІДІОПОЛЬ – с-ще міськ. типу Одеської області, райцентр. Розташов. на лівому березі Дністровського лиману, за 40 км від Одеси. Населення 11,8 тис. осіб (2005).

Із 1-ї пол. 17 ст. (згадки у джерелах під 1637, 1757, 1764/65) на місці О. існувало турецько-татар. поселення Гаджи-Дере (у рос. документах Аджидер), яке належало до Акерманського санджаку (входив до Очаківсько-Сілістрійського ейялету). У серед. 18 ст. це був великий населений пункт із пристанню, через яку велася торгівля збіжжям. 1769, під час російсько-турецької війни 1768–1774, Аджидер захопили і спалили запороз. козаки під проводом П.Калнишевського. 1789 відновлене поселення захопили рос. війська; за Ясським мирним договором 1791 воно відійшло до Російської імперії.

Наприкінці 1792 в Аджидері почалося спорудження гавані з фортецею, яка мала протистояти османському Акерманові (нині м. Білгород-Дністровський), розташованому на протилежному березі лиману. Місце для фортеці обирав О.Суворов, споруджувалася вона інженер-капітаном Рестером за проектами Ф.Деволана. Офіц. закладення першого каменя у фортецю відбулося 15 червня 1793. У рос. і рад. історіографії цю дату вважали днем заснування О. Рос. імп. Катерина ІІ своїм указом 1795 перейменувала Аджидер в О. на честь рим. поета Публія Овідія Назона – тоді гадали, що саме в цій місцевості він перебував на засланні. Біля фортеці швидко росло поселення, мешканці якого були переважно українцями й молдованами.

Із часу свого "другого заснування" О. вважався містом. 1795 він входив до Тираспольського округу Вознесенського намісництва, а наступного року – до Новоросійської губернії, від 1806 до 1919 – Херсонської губернії. Із 1827 входив до Одес. пов. 1897 тут проживали 4074 мешканці. У місті діяли 2 цегельні з-ди, один паровий і 17 вітряних млинів, кузня тощо.

Із листопада 1917 О. був у складі Української Народної Республіки. Рад. владу вперше було встановлено в січні 1918. У березні–листопаді в місті перебували австро-угор. війська. Їх змінили війська Антанти, які висадилися в пд. портах. Протистояння частин більшовиків із військами Директорії УНР, денікінцями тривало до весни 1920.

1920–22 – у складі Одеської губернії. 1924–30 – райцентр Одеської округи. За даними 1920, із 6399 осіб населення 5706 були зайняті в сільс. госп-ві.

Із 1932 – у складі Одес. обл., із 1939 – райцентр, 1962 район скасовано, 1966 – поновлено.

Румун. окупація тривала в О. з 15 жовтня 1941 до 13 квітня 1944. Місто входило до складу Трансністрії. Під час окупації в місті діяло партизан. антифашист. підпілля.

Із 1970 – с-ще міськ. типу.

Зареєстровано бл. 1 тис. юрид. та фіз. осіб, які займаються підприємницькою діяльністю.

Інтернет-сайти міста: http://www.ovidiopol.info; http://www.ovidiopol.com.

дата публікації: 2010 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР: Одеська область. К., 1969
  2. Ройченко А.А. Місто над лиманом. Овідіополь, 1993
  3. Сапожніков І. та ін. Край Овідія: Археологія та історія Овідіопольського району. Одеса, 2005
  4. Середа О. Населені пункти Північно-Західного Причорномор'я за османськими джерелами: Проблема датування та історичного розвитку. В кн.: Чорноморська минувшина: Записки Відділу історії козацтва на півдні України, вип. 4. Одеса, 2009
  5. Його ж. Силистренско-Очаковският еялет през XVIII – нач. на XIX в. София, 2009
  6. Його ж. Проблема в датуванні заснування селища Овідіополь (Аджидере). Web: http://gaidamaky.pp.net.ua/news/2009-06-17-442.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНТАНТА
  • БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ДЕВОЛАН
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • КАЛНИШЕВСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ОЧАКІВСЬКО-СІЛІСТРІЙСЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • ОДЕСА
  • ОДЕСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ОДЕСЬКА ОКРУГА
  • ОВІДІЙ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
  • СУВОРОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ТРАНСНІСТРІЯ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • ВОЗНЕСЕНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ЯССЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1792 (1791)

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕВОЛАН
  • ОЧАКІВСЬКО-СІЛІСТРІЙСЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ОДЕСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • ВОЗНЕСЕНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)