ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАЛАНКА

  Бібліографічне посилання: Панашенко В.В. ПАЛАНКА [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Palanka (останній перегляд: 17.02.2019)
ПАЛАНКА

ПАЛАНКА – адм.-тер. одиниця Вольностей Війська Запорозького низового часів Нової Січі. Усього існувало 8 паланок. На правому березі Дніпра було 3 паланки. Інгульська паланка (або Перевізненська паланка) займала землі вздовж лівого берега р. Інгулець (прит. Дніпра). Адм.-тер. центр – чи т. зв. Перевізна (на правому березі Дніпра нижче гирла Інгульця), чи с. Кам'янка (при впадінні р. Кам'янка в Дніпро). На її території існували поселення та зимівники: Кваково, Білі Криниці, Давидів Брід, Блакитна, Шестерня, Пономарьова, Кривий Ріг, Мелове, Золота Балка, Осокорівка, Тернівка, Ракова та ін. Кодацька паланка знаходилася між Дніпром, р. Базавлук і верхів'ям Інгульця – з одного боку, та р. Тясьмин, а з 1752 – новосербським порубіжжям – з другого. Адм.-тер. центр – м. Новий Кодак. Відомі села й зимівники цієї П.: Старий Кодак, Волоські Хутори, Половиця, Микитине, Кічкас, Біленьке, Тарасівка, Медовець, хутір Грязного, Кемлинівка, Набоківка, Тарамське, Карнаухівка, Тритузне, Романково, Бородаївка, Мишурин Ріг, Комісарівка, Лихівка і Томаківка. Бугогардівська паланка охоплювала землі між лівим берегом р. Пд. Буг і правим р. Інгулець, з одного боку, та р. Дніпро і новосербською границею, з другого. Адміністративно-територіальний центр – м. Гард. В її межах існували зимівники: у Соколах, Вербовому, Балецькому, Мигії, Корабельному, Вовковому, Харсютиному і Громоклії.

На лівому березі Дніпра було 5 паланок. Протовчанська паланка (із 1768) займала територію вздовж річок Протовча й Оріль з адм.-тер. центром у поселенні Личкове. Ін. поселення: Терещипине, Котівка, Чернетчина, Петриківка, Китай-Город, Могилів, Кильчень, Голубівка, Курилівка, Плеса, Чорноухівка, Василькове,Грузинівка, Полковнича, Судіївка, Сердюківка, Шугліївка (Шульговка), Климівка, Семенчинівка, Балабанівка, Галушківка, Одарівка, Цеглувата, Сирківка і Лебединці. Були й хутори над Царичанкою і Маячками, в урочищах Щурове і Бабенка. Орільська паланка (із 1768) знаходилася між річками Оріль і Самара з адм.-тер. центром у м. Козирщина. На її території поселення: Чаплинська Кам'янка, Гупалівка, Прядівка, Калантаївка, Пушкарівка і Байбаківка (приєднана 1770 від Протовчанської П.). Самарська паланка пролягала вздовж обох берегів р. Самара вверх від лівого берега Дніпра. Адм.-тер. центр – м. Самара (інакше – Новоселиця, Новоселівка). Поселення в межах цієї П.: Чаплі, Піщана Самара, Переметівка, Кам'янка, Сокольський редут, Бригадирівка, Ревівка, Богдаківка, Адамівка, Пишнівка, Військове, Чернече та ін. Кальміуська паланка охоплювалаземлі між річками Вовча та Кальміус й Азовським морем. Адм.-тер. центром було поселення біля гирла Кальміуса на місці давнього городища Домаха, де 1779 засновано м. Маріуполь. На території цієї П. відомі 2 поселення – Ясинувате й Макарове, а також 28 зимівників: у Лозовому байраку, на Терсі, Широкому, Кам'янці, у балках Холодна, Суха, Залізна, Крутилка, Довга, Морозова, Крута, Зайцева над морем, Кленова, Світовата, байраку Кам'яний, ярах Поповий, Чернухин, Шовковий, Глибокий, Государев, Холодов при Сіверському Дінці і Луганчик, Залізний також при Сіверському Дінці, Хороший на Лугані, урочищах Боброве, Підгоринь, на річках Дубова, Берда та на Білосарайському лимані. Прогноїнська паланка (із 1735) була поблизу гирла Дніпра напроти урочища Прогноїв. Адм.-тер. центр – Прогноїнськ. Тут перебувала передова козац. сторожа, яка стежила за пересуванням татар в Криму і турків у Очакові, а також охороняла посольства, купців, солепромисловців по дорозі на Очаків, Прогной і Крим. Наприкінці існування Нової Січі з'явилися ще дві паланки – Барвінківська й Личківська, але існували вони недовго. В адм.-тер. центрах паланок постійно перебували невеликий гарнізон (гард), резиденція начальника гарду та паланкова старшина – полковник, осавул, писар, підосавул, які командували окремими козац. загонами в мирний і воєнний час. Кожна П. мала свій значок, прапор і печатку, а кожний полковник одержував свій пернач. Існували паланки до 1775, коли царський уряд знищив Нову Січ.


Література:
  1. Слабченко М. Паланкова організація Запорозьких Вольностей. В кн.: Праці комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права, вип. 6. К., 1929
  2. Голобуцький В.О. Запорізька Січ в останні роки свого існування. 1734–1775. К., 1961
  3. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків, т. 1. К., 1990
  4. Скальковський А.О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького. Дніпропетровськ, 1994
  5. Чабаненко В.А. Великий Луг Запорозький. Історико-топонімічний словник. Запоріжжя, 1999.

Посилання:
  • БУГОГАРДІВСЬКА ПАЛАНКА
  • ІНГУЛЬСЬКА ПАЛАНКА
  • КАЛЬМІУСЬКА ПАЛАНКА
  • ХУТІР
  • КОДАЦЬКА ПАЛАНКА
  • КРИВИЙ РІГ
  • МАРІУПОЛЬ
  • НОВА СІЧ
  • ОЧАКІВ
  • ОРІЛЬСЬКА ПАЛАНКА
  • ОСАВУЛ
  • ПЕТРИКІВКА
  • ПРОГНОЇНСЬКА ПАЛАНКА
  • ПРОТОВЧАНСЬКА ПАЛАНКА
  • САМАРСЬКА ПАЛАНКА
  • ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО
  • ЗИМІВНИК

  • Пов'язані терміни:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • БАХМУТСЬКА ПРОВІНЦІЯ
  • БАРВІНКОВЕ
  • ЧЕРНЯВСЬКИЙ ВАСИЛЬ
  • ЕВЛІЯ ЧЕЛЕБІ
  • ІНГУЛЬСЬКА ПАЛАНКА
  • КАЛЬМІУСЬКА ПАЛАНКА
  • КАМ'ЯНКА-ДНІПРОВСЬКА
  • КІНБУРН
  • КЛЕЙНОДИ КОЗАЦЬКІ
  • КОДАЦЬКА ПАЛАНКА
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОШОВИЙ ОТАМАН
  • КОЗАЦЬКІ ВІЙСЬКА
  • НОВА СІЧ
  • ОЛЕКСАНДРІЯ
  • ПОРЯДОК ОБЩЕЙ ПОЛЬЗЫ
  • ПРОТОВЧАНСЬКА ПАЛАНКА
  • СІРОМИ БУНТ 1768
  • ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО
  • ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)