ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАНТЕЛЕЙМОНА ЦЕРКВА

  Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я. ПАНТЕЛЕЙМОНА ЦЕРКВА [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pantelejmonova_tserkva (останній перегляд: 19.09.2019)
ПАНТЕЛЕЙМОНА ЦЕРКВА

ПАНТЕЛЕЙМОНА ЦЕРКВА, Свято-Пантелеймонівська церква – пам'ятка арх-ри, єдина на теренах Галицького князівства давньорус. мурована будівля, від якої збереглися стіни. Розташов. в с. Шевченкове (колиш. с. Святий Станіслав) Галицького р-ну Івано-Франк. обл., за5 кмна пн. від центру Галича (давнього) – городища в с. Крилос.

Храм споруджено наприкінці 12 – у 1-му 10-річчі 13 ст. (імовірно, бл. 1200). Після 1349 він був переданий Римо-катол. церкві, переосвячений на ім'я св. Станіслава і став кафедральним собором катол. галицького архієпископа. Уперше згаданий під 1367. Після перенесення кафедри з Галича до Львова (1427) перебував у запустінні. 1596 переданий ордену францисканців, які заснували при костьолі св. Станіслава монастир. Після перебудови 1598–1611 храм набув вигляду тринавної базиліки, при цьому всю верхню частину споруди, включно зі склепіннями, зробили наново. Храм постраждав 1676 (від осман. військ), 1802 (від пожежі) та особливо 1915 (від артилер. обстрілу). 1926 пам'ятку відремонтували. За рад. влади храм не діяв. 1965 реставрували зх. портал. 1997–98 за проектом І.Могитича відбулася реставрація з відновленням гіпотетичного первісного вигляду. Храм передано Українській греко-католицькій церкві.

У первісному вигляді П.ц. була хрестово-купольною, майже квадратною в плані спорудою, із 3-ма нефами і 3-ма апсидами. 4 стовпи мали в плані складну уступчасту форму. На них через систему склепінь (як гадають, нервюрних) спирався єдиний купол. Стіни збудовані з обтесаних вапнякових блоків. Храм має 2 портали, прикрашені колонками. Зх. портал – перспективний, складнопрофільований, багато декорований різьбленням. Пд. портал скромніший. Фасади апсид прикрашені півколонками і аркатурним поясом. Точність плану, якість мурування, тонке профілювання деталей, досконалість архіт. форм вказують на високу кваліфікацію будівничих.

Аналізуючи конструктивні та стилістичні риси храму, дослідники зробили висновки про його спорідненість із західноєвроп. арх-рою (на стадії переходу від романського до готичного стилю) і про можливе походження зодчого з кола майстрів, пов'язаних з буд. діяльністю цистерціанського чернечого ордену. Різьблення має аналоги в пам'ятках Угорщини.

На стінах виявлено графіті кінця 12 – 18 ст. (написи кирилицею, латиницею та вірмен. абеткою, рисунки). Деякі з них мають дати, найдавніші з яких – 1212 і, можливо, 1194.

Рідкісну для Русі посвяту церкви деякі дослідники пояснюють тим, що її фундатором був галицький і волин. кн. Роман Мстиславич, в діда якого – київ. кн. Ізяслава Мстиславича – було хрестильне ім'я Пантелеймон.

П.ц. стоїть на давньорус. городищі, яке могло бути приміським монастирем або княжим двором. На сх. від храму виявлено рештки великої дерев'яної будівлі, яку інтерпретують як палац. Із поч. 17 ст. городище займали споруди фортифікованого францисканського монастиря, від яких збереглася мурована надбрамна дзвіниця, що стоїть назх. від Свято-Пантелеймонівської церкви.


Література:
  1. Peleński J. Halicz w dziejach sztuki średniowiecznej. Kraków, 1914
  2. Могытыч И.Р. Результаты исследования церкви Пантелеймона близ Галича. "Краткие сообщения Института археологии АН СССР", 1982, т. 172
  3. Раппопорт П.А. Русская архитектура X–XIII вв.: Каталог памятников. Л., 1982
  4. Иоаннисян О.М. Основные этапы развития галицкого зодчества. В кн.: Древнерусское искусство: Художественная культура X – первой половины XIII в. М., 1988
  5. Його ж. Зодчество Юго-Западной и Северо-Восточной Руси и романская архитектура: К проблеме международных связей в древнерусском искусстве XII–XIII вв. В кн.: Древняя Русь: Новые исследования. СПб., 1995; Вуйцик В. Графіті XII–XV століть церкви святого Пантелеймона в Галичі. "ЗНТШ: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін" (Львів), 1996, т. 231
  6. Рождественская Т.В. Надписи-граффити XII–XIII веков в памятниках Волыни и Галича. В кн.: Проблемы изучения древнерусского зодчества. СПб., 1996; 1936, № 1, 4, 7, 10, 12
  7. Пам'ятки архітектури та містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. К., 2000
  8. Могитич І. Церква святого Пантелеймона в Галичі. "Пам'ятки України", 2001, № 4
  9. Томенчук Б.П. Дерев'яна монументальна архітектура княжого Галича в новітніх археологічних дослідженнях. В кн.: Дьнєслово: Збірник праць на пошану дійсного члена Національної академії наук України Петра Петровича Толочка з нагоди його 70-річчя. К., 2008.

Посилання:
  • ФРАНЦИСКАНЦІ
  • ГАЛИЧ
  • ГАЛИЧ (ДАВНІЙ)
  • ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГОРОДИЩЕ, МІСТО ЧЕРКАС. ОБЛ.
  • ГРАФІТІ
  • ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • КРИЛОС
  • КИРИЛИЦЯ
  • ЛЬВІВ
  • РОМАН МСТИСЛАВИЧ, РОМАН-БОРИС МСТИСЛАВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)