ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАНИ-РАДА

  Бібліографічне посилання: Русина О.В. ПАНИ-РАДА [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pany_rada (останній перегляд: 15.02.2019)
ПАНИ-РАДА

ПАНИ-РАДА (рада панів) – у Великому князівстві Литовському – дорадчий за своєю природою держ. орган із широкими компетенціями в царині держ. управління, законодавства, судочинства тощо. Бере початок від епізодичних нарад литов. володарів із вузьким колом наближених до них осіб. Формування П.-р. розпочинається в 1430–40-х рр.; особливе піднесення ролі великокнязівської ради сталося після обрання вел. кн. литов. Казимира IV Ягеллончика королем Польщі (1447), коли, діючи від його імені як великого князя литовського, ця рада фактично зосередила у своїх руках верховну владу у ВКЛ. Рада панів діяла у вужчому (таємна, чи найвища рада) та ширшому (повна рада, що її подеколи ототожнюють із сеймом П.-р.) складі. До першої належали віленські біскуп, воєвода та каштелян й троцькі воєвода та каштелян; склад другої не був чітко окреслений, і до неї, на відміну від таємної ради, допускалися православні (за винятком духовенства). Склад і компетенції П.-р. були визначені привілеями 1492 і 1506. Згідно із цими юрид. актами великий князь литовський мав керувати д-вою й вирішувати найважливіші питання держ. життя разом із П.-р. Попри свою олігархічну сутність рада панів виступала як фактор обмеження великокнязівської влади та сприяла розвиткові парламентаризму, виступивши як зародок вальних сеймів, котрі в 16 ст. помітно потіснили П.-р. в політ. житті Великого князівства Литовського.


Література:
  1. Любавский М.К. Литовско-русский сейм. М., 1900
  2. Малиновский И. Сборник материалов, относящихся к истории панов-рады Великого княжества Литовского, вип. 1–2. Томск, 1901
  3. Його ж. Рада Великого княжества Литовского в связи с боярской думой древней России. Томск, 1904–12
  4. Леонтович Ф.И. Рада Великого княжества Литовского. "Журнал Министерства народного просвещения", 1907, № 9–10
  5. Kamieniecki W. Społeczeństwo Litewskie w XV wieku. Warszsawa, 1947
  6. Błaszczyk G. Litwa na przełomie średniowiecza i nowożytności: 1492–1569.Poznań, 2002.

Посилання:
  • БІСКУП
  • ДУХОВЕНСТВО
  • КАШТЕЛЯН
  • КАЗИМИР ІV ЯГЕЛЛОНЧИК
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВОЄВОДА

  • Пов'язані терміни:
  • БОЯРСЬКА ДУМА
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄЗОФОВИЧ (РЕБИЧКОВИЧ) АБРАМ
  • ГОЛЬШАНСЬКІ (ДУБРОВИЦЬКІ)
  • КНЯЗЬ
  • ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА
  • МАРШАЛОК
  • МЕЧНИК
  • МЕЛЬНИК
  • ОЛЕКСАНДР, КНЯЗЬ ЛИТОВСЬКИЙ
  • ОЛЬГЕРДОВИЧІ
  • ПАНИ
  • СЕМЕН ОЛЕЛЬКОВИЧ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СИГІЗМУНД I СТАРИЙ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ЗЕМСЬКОГО СОБОРУ РІШЕННЯ 1653


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)