Бібліографічне посилання: Дзира Я.І.
ПАПРОЦЬКИЙ Бартош [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Paprotskyj_B (останній перегляд: 23.02.2019)
ПАПРОЦЬКИЙ БАРТОШ
ПАПРОЦЬКИЙ (Paprocki) Бартош (бл. 1543 – 27.12.1614) – польс. геральдист, історик, поет. Н. в с. Папроцька Воля (Польща) в шляхетській родині. Закінчив Краківську академію, деякий час вимушено жив у Моравії. Писав лат., польс., чеською мовами. Автор багатьох праць, серед яких виділяються фундаментальні геральдичні, щедро ілюстровані. Створені вони на матеріалі праць Я.Длугоша, М.Кромера, Матвія з Мєхова та ін., а також метрик костьолів і королів. канцелярії. У них описані роди польс. шляхти, а також, частково, укр., білорус., рос. і чеського шляхетства, уміщено зображення гербів і портрети їх власників. У "Гербах польського рицарства" (Краків, 1584) подано, зокрема, історію родоводу та гербів князів Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, міст Київ, Львів, включно з Перемишльською, Сяноцькою та Холмською землями. П. розповідає про герби й генеалогію литов. князів, їх стосунки з укр. шляхтою та хрестоносцями, подає відомості про князів Д.Вишневецького, К.Острозького, Чорторийських, Сангушків й ін. Опис гербів шляхти часто супроводжують істор. довідки, похвальні вірші-оди. Чимало уваги П. приділив історії, війнам, устрою, звичаям, побутові козац. війська. Докладно описав подорож по Дніпру на Томаківську Січ і до Молдавського князівства "запорозького гетьмана" С.Зборовського. Зобразив о-ви Хортиця і Томаківка, а також розповів про битви запорожців із татарами і турками на суші й на морі, описав обряд зустрічі козаками гостей (вони співали пісень і грали на кобзах). В оді про хоробрість козаків (1575) пише, що на українців випав увесь тягар кількасотрічної кровопролитної безуспішної боротьби з магометанами і козаки в цих війнах були вчителями поляків, тому заслужили на вічну пам'ять і славу потомків. Починаючи з 1240 П. реєструє татаро-турец. спустошення України. Праці П. багаті цікавими малюнками битв, панорамами міст, топонімічним матеріалом. Їх використовували укр. літописці та історики. |