ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАРАСКЕВИ П'ЯТНИЦІ ЦЕРКВА

  Бібліографічне посилання: Зінченко А.Л. ПАРАСКЕВИ П'ЯТНИЦІ ЦЕРКВА [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Paraskevy_Piatnytsi_ts (останній перегляд: 16.02.2019)
ПАРАСКЕВИ П'ЯТНИЦІ ЦЕРКВА

ПАРАСКЕВИ П'ЯТНИЦІ ЦЕРКВА із с. Зарубинці Монастирищенського району Черкаської області. За даними візитації 1784, її буд-во почалося бл. 1742; фундаторкою була кн. Урсула-Францішка Радзивілл (1705–53), дружина кн. Михайла-Казимира Радзивілла (1702–62), великого гетьмана литовського, остання представниця відомого роду князів Вишневецьких. На початку свого існування парафія разом із кліром відповідно до обставин часто переходила з православ'я в унію й знову верталася назад, аж поки 1795, після 3-го поділу Польщі, П'ятницька церква остаточно утвердилася як правосл. святиня.

За архіт. пропорціями, устроєм і ладом споруда є класичною для Середньої Наддніпрянщини церквою. Тридільна, триверха з високими гранчастими зрубами й двозаломними верхами бабинця та вівтаря. Верхи мають пропорційну ступінчасту пластику із шатровими заломами, стягнутими при основі скругленими перехватами. Ліхтарі завершуються тонкої грушовидної форми главками, що спираються на ковніри. Зруби центр. верха помітно ширші, він має три заломи й вивищується над двома ін. верхами, посилюючи вертикальну динаміку споруди. Висота храму сягає 25 м.

Вхід до церкви обрамлений п'ятикутним одвірком, оздобленим кількаярусним різьбленням. Високо над вхідними дверима – кругле вікно. У нижньому зрубі центр. верха – вертикальні прямокутні вікна, а в бічних стінах зрубів верхів кожного ярусу – квадратові. Площини зрубів вкриті вертикальним шалюванням із лиштвами вгорі у вигляді арочок. В інтер'єрі – іконостас 18 ст.; дві третини його було втрачено, але за активної участі настоятеля о. Андрія Власенка 2003–05 відтворено.

За свідченнями мешканців Зарубинець, церкву було зачинено комуніст. властями 1936, у ній влаштовано колг. комору. Коли на поч. 1970-х рр. фотографія понівеченої святині потрапила до працівників Музею нар. арх-ри та побуту в Пироговому під Києвом, завдяки наполяганням науковців, зокрема відомого знавця нар. церк. арх-ри П.Юрченка, 1972 церкву було розібрано й перевезено до Музею нар. арх-ри та побуту. Упродовж 20-ти років вона слугувала складом для музейних експонатів. У листопаді 1993 церкву Параскеви П'ятниці передано в користування громаді Української православної церкви Київського патріархату. Як яскрава архіт. споруда вона відіграє роль композиційного центру в музейному просторі "Середня Наддніпрянщина" Національного музею народної архітектури та побуту України.


Література:
  1. Власенко А. Останній дубовий гігант Наддніпрянщини. К., 2006
  2. Вечерський В.В. Українські дерев'яні храми. К., 2007
  3. Яворська І. До проблеми датування церков Середньої Наддніпрянщини в експозиції Музею народної архітектури і побуту України. В кн.: На сторожі української народної культури. К., 2008.

Посилання:
  • КИЇВ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
  • УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ
  • ВИШНЕВЕЦЬКІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)