ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАРХОМЕНКО ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Щусь О.Й. ПАРХОМЕНКО Олександр Якович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Parkhomenko_O (останній перегляд: 17.02.2019)
ПАРХОМЕНКО ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ

ПАРХОМЕНКО Олександр Якович (24.12.1886–03.01.1921) – рад. військ. діяч. Н. в с. Макарів Яр (нині с. Пархоменко Краснодонського р-ну Луган. обл.) в сел. родині. Від 1900 – робітник Луганського паровозобудівного заводу. З 1904 – член Російської соціал-демократичної робітничої партії (більшовиків). 1905–07 – один з організаторів бойових дружин, керівник повстання в с. Макарів Яр. Не раз зазнавав арештів. 1916 брав активну участь у політ. страйку на Луган. патронному з-ді, за що був мобілізований до армії. У лютому 1917 на чолі загону солдатів захоплював адм. будинки в Москві. Від березня 1917 – член виконавчого к-ту Луган. ради робітн. і солдатських депутатів, очолював штаб Червоної гвардії. 1917–18 разом із К.Ворошиловим встановлював рад. владу в Луганську, ін. містах Донбасу, брав участь у боях із каледінцями. З березня 1918 – нач. штабу 1-го Луган. соціаліст. загону, особоуповноважений штабу 5-ї революц. армії, учасник оборони Царицина (нині м. Волгоград, РФ). Із жовтня 1918 – особоуповноважений РВР 10-ї армії. Підтримував Й.Сталіна, К.Ворошилова в боротьбі з Л.Троцьким. У січні 1919 очолив Харків. губернський військ. комісаріат, від 6 березня 1919 – пом. харків. окружного військ. комісара, командував Харків. групою військ у боях із частинами "григор'ївців" (див. Григор'єва повстання 1919), Харків. фортечною зоною під час оборони від денікінців. Із грудня 1919 – особоуповноважений при РВР Першої Кінної армії, із квітня 1920 – начальник 14-ї кавалерійс. д-зії. Брав участь у боях із польс. військами під час польсько-радянської війни 1920. Наприкінці 1920 воював із загонами Н.Махна.

Нагороджений 2-ма орденами Червоного Прапора.

Загинув у бою з махновцями в с. Бузівка (нині село Жашківського р-ну Черкас. обл.). Похований у Луганську.

Від поч. 1920-х рр. постать П. міфологізували, його перетворили на одного з героїв громадян. війни 1918–22. 1942 реж. Л.Луков зняв кінофільм "Олександр Пархоменко", який використовували в рад. пропаганді. Іменем П. було названо багато населених пунктів, вулиць, підпр-в, колгоспів у СРСР.


Література:
  1. Шелудченко В. Александр Пархоменко. М., 1956
  2. Мишко Д.І. Олександр Пархоменко. К., 1957
  3. Толокольников Г.А. Александр Пархоменко. М., 1962
  4. Українська РСР в період громадянської війни: 1917–1920 рр., т. 1–3. К., 1967–1970
  5. Гражданская война в СССР, т. 1–2. М., 1980–86.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ЧЕРВОНА ГВАРДІЯ
  • ГРИГОР'ЄВА ПОВСТАННЯ 1919
  • ЛУГАНСЬК
  • ЛУГАНСЬКИЙ ПАРАВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД
  • МАХНО (МІХНЕНКО) НЕСТОР ІВАНОВИЧ
  • МОСКВА
  • ПЕРША КІННА АРМІЯ
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920
  • РОСІЙСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (БІЛЬШОВИКІВ)
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ТРОЦЬКИЙ ЛЕВ ДАВИДОВИЧ
  • ВОРОШИЛОВ КЛИМЕНТ ЄФРЕМОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ФРУНЗЕ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)