ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАРТЕНІТ, ПАРТЕНІТИ

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. ПАРТЕНІТ, Партеніти [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Partenit_smt (останній перегляд: 22.09.2019)
ПАРТЕНІТ, ПАРТЕНІТИ

ПАРТЕНІТ, Партеніти – містечко Автономної Республіки Крим, зх. частина Великої Алушти. Розташов. на Чорномор. узбережжі в Партенітській долині, на берегах річок Партенітка, Путаміс, Токката, за 16 км від Алушти, 59 км від Сімферополя. Населення 6,1 тис. осіб (2010).

Перша згадка про П. міститься в "Житії Іоанна Готського" (8 ст.), у зв'язку з повстанням проти панування Хозарського каганату. Наприкінці 8 ст. тут збудували велику кам'яну християн. базиліку святих апостолів Петра і Павла (розбудована єпископом князівства Феодоро 1421; розкопки її 1871 і 1907 стали подією в археології Криму). Як Бертабита згадується араб. географом 12 ст. ал-Ідрісі. Середньовічний П. був торг. портом, тісно пов'язаним з Константинополем і містами Малої Азії, і контролювався Візантією. У 14–15 ст. – у складі князівства Феодоро та колоній генуезців. 1475 П. захопили турки, після чого містечко підупало (адміністративно було підпорядковане Мангупському кадиликові).

Після анексії Криму Російською імперією (1783) перебувало в складі Сімферопольського пов. Таврійської області (з 1802 – Таврійської губернії), а з 1837 – Ялтинського пов. Таврійської губ. Після еміграції татар. населення П. (1783) спустілі землі скупив полк. Микола Раєвський, який заклав тут взірцеве плодово-виноградне госп-во.

1945 перейменований на Фрунзенське (назву П. повернуто 1996).

С-ще міськ. типу від 1963.

Розвиток містечка особливо прискорився в 1970-ті рр. і був пов'язаний із буд-вом санаторіїв "Фрунзенське" (1962) та "Крим" (1974). П. відомий також винзаводом "Партеніт" й н.-д. госп-вом "Приморське" Нікітського ботанічного саду.

Пам'ятка садово-паркового мист-ва: парк "Карасан" (1-ша пол. 19 ст., маєток Раєвських). Археол. пам'ятки: залишки монастиря на г. Аю-Даг (13–15 ст.), городище Партеніти (6–15 ст.), базиліка святих апостолів Петра і Павла (8–15 ст.). Архіт. па'ятка: мімбар (кафедра проповідника) мечеті (19 ст.). Пам'ятний знак на честь св. Іоанна Готського.


Література:
  1. ІМіС УРСР: Кримська область. К., 1974
  2. Шантырь С.П. Курорт Фрунзенское: Путеводитель. Симферополь, 1982.

Посилання:
  • АЛУШТА
  • АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ
  • ІДРІСІ (АЛ-ІДРІСІ), АБУ 'АБДАЛЛАХ МУХАММАД ІБН 'АБДАЛЛАХ ІБН ІДРІС АЛ-ХАММУДІ АЛ-ХАСАНІ
  • ХОЗАРСЬКИЙ КАГАНАТ
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СІМФЕРОПОЛЬ
  • ТАВРІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ТАВРІЙСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВІЗАНТІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ
  • ІТАЛІЙСЬКА КОЛОНІЗАЦІЯ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)