ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАРТІЯ ЛІВИХ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (ПЛСР), ЛІВІ ЕСЕРИ

  Бібліографічне посилання: Бойко О.Д. ПАРТІЯ ЛІВИХ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (ПЛСР), ліві есери [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Partiia_livykh (останній перегляд: 17.02.2019)
ПАРТІЯ ЛІВИХ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (ПЛСР), ЛІВІ ЕСЕРИ

ПАРТІЯ ЛІВИХ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (ПЛСР), ліві есери – рос. ліворадикальна соціаліст. партія, яка виникла внаслідок розколу Партії соціалістів-революціонерів (ПСР). Як опозиційна течія ліві есери (інтернаціоналісти) з'явилися під час Першої світової війни. Після Лютневої революції 1917 ліве крило партії есерів, котре об'єднувалося навколо газ. "Земля и воля", виступило з антивоєн. гаслами. На 3-му з'їзді ПСР влітку 1917 вони створили т. зв. ліву опозицію, заявили про свої політ. незгоди з ЦК партії, вимагали засудити війну як імперіалістичну, припинити співробітництво з "буржуазним" Тимчасовим урядом, негайно передати землю селянам. Остаточно партія оформилася на 1-му з'їзді (2–13 грудня (19–28 листопада) 1917, Петроград; нині м. Санкт-Петербург), її чисельність становила 80 тис. осіб. Лідери: Б.Камков, А.Колегаєв, П.Прош'ян, М.Спиридонова та ін. Друкований орган – газ. "Знамя труда".

У жовтні 1917 ліві есери увійшли до створеного більшовиками Петрогр. військово-революц. к-ту (його очолив лівий есер П.Лазимир) і брали участь у Жовтневому перевороті в Петрограді 1917. Вони підтримали Російську соціал-демократичну робітничу партію (більшовиків) на Другому Всеросійському з'їзді рад 1917, відмовилися залишити з'їзд разом із правими есерами, голосували за його рішення й увійшли до Всерос. ЦВК. Проте ліві есери спочатку не погодилися увійти до складу РНК, а вимагали створення "однорідного соціалістичного уряду". Після того, як 23 (10) грудня 1917 був створений блок більшовиків і лівих есерів, 6 членів ПЛСР увійшли до складу РНК (А.Колегаєв, В.Карелін, І.Штейнберг та ін.), члени партії отримали важливі посади в Червоній армії (О.Єгоров, В.Кіквідзе, М.А.Муравйов та ін.), ВЧК. Лівий есер Є.Терлецький входив до Народного секретаріату – першого рад. уряду України.

З низки принципових питань ліві есери розходилися з більшовиками, оскільки не визнавали крайнощів пролетарської диктатури та й взагалі ставили під сумнів її необхідність. Конфлікт стався в лютому 1918, коли ліві есери виступили проти підписання Брестського миру з Німеччиною (див. Брестський мирний договір РСФРР з державами Четверного союзу 3 березня 1918), а на 4-му Надзвичайному з'їзді рад у квітні 1918 проголосували проти його ратифікації. На знак протесту вони відкликали своїх представників із РНК. 2-й з'їзд ПЛСР (17–25 квітня 1918) ухвалив рішення про розрив із більшовиками. Улітку 1918 ліві есери вдалися до низки акцій, спрямованих на зрив Брестського миру (вбивство нім. посла В.Мірбаха, вбивство в Києві генерал-фельдмаршала Г. фон Ейхгорна, збройні виступи в ряді міст, на Сх. фронті тощо). Проте т. зв. лівоесерівський заколот 10–11 липня 1918 в Москві не був спрямований на усунення більшовиків від влади, а лише на зміну політики правлячої партії. За рішенням 5-го Всерос. з'їзду рад ліві есери були виключені із Всерос. ЦВК, виведені зі складу рад. Це поклало початок розколу в партії, частина її членів вступила до РКП(б). Решта впродовж 1918–20 вела боротьбу проти рад. влади. У 1920-х рр. партія фактично припинила існування. Її члени зазнали політ. переслідувань, а пізніше були репресовані.


Література:
  1. Астров В.И. Левые эсеры. М.–Л., 1928
  2. Фельштинский Ю.Г. Большевики и левые эсеры, октябрь 1917 – июль 1918: На пути к однопартийной диктатуре. Париж, 1985
  3. Литвин А.Л., Овруцкий Л.М. Левые эсеры: программа и тактика (некоторые вопросы). Казань, 1992
  4. Политические партии России: конец ХIХ – первая треть ХХ века: Энциклопедия. М., 1996
  5. Мещеряков Ю.В. Мария Спиридонова: Страницы биографии. Тамбов, 2001.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • БРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР РСФРР З ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ 3 БЕРЕЗНЯ 1918 Р.
  • ДРУГИЙ ВСЕРОСІЙСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1917
  • ЄГОРОВ ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ
  • ЕЙХГОРН (EICHHORN) ГЕРМАН ФОН
  • КИЇВ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МОСКВА
  • МУРАВЙОВ МИКИТА МИХАЙЛОВИЧ
  • НАРОДНИЙ СЕКРЕТАРІАТ
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РОСІЙСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (БІЛЬШОВИКІВ)
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ЄВГЕН ПЕТРОВИЧ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • ВЧК (ВСЕРОСІЙСЬКА НАДЗВИЧАЙНА КОМІСІЯ)
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • БЛЮМКІН ЯКІВ ГРИГОРОВИЧ
  • БУРЕВІЙ (БУРОВІЙ) КОСТЬ СТЕПАНОВИЧ
  • ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1918
  • ЕСЕРИ ЛІВІ
  • ЕЙХГОРН (EICHHORN) ГЕРМАН ФОН
  • КОТОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • КРАЙОВИЙ КОМІТЕТ ПО ОХОРОНІ РЕВОЛЮЦІЇ В УКРАЇНІ
  • МУРАВЙОВ МИХАЙЛО АРТЕМОВИЧ
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ЄВГЕН ПЕТРОВИЧ
  • ВАЦЕТІС ЙОАКИМ ЙОАКИМОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)