ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАТЕРИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

  Бібліографічне посилання: Толочко О.П. ПАТЕРИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pateryk_Pecherskyj (останній перегляд: 18.07.2019)
ПАТЕРИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

ПАТЕРИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ – збірка оповідань про початки Печерського монастиря та перших печерських подвижників. Текст П.К.-П. дійшов у списках 15–17 ст. (яких сьогодні відомо бл. 200), проте вважається, що ядро пам'ятки було сформоване на поч. 13 ст. "листуванням" владимиро-суздальського єпископа Симона (постриженика Печерського монастиря) та печерського ченця Полікарпа. Склад цієї реконструйованої "Основної редакції" визначається наступним чином: твори Симона ("Слово про створення Печерської церкви", послання до Полікарпа та оповіді про печерських ченців Онисифора, Євстратія, Никона, Кукшу та Пимена, Афанасія, Николу-Святошу, Еразма, Тита і Євагрія), твори Полікарпа (послання до печерського ігумена Акіндіна, оповіді про Никиту, Лаврентія, Агапіта, Григорія, Іоанна, Моїсея, Прохора, Марка, Федора та Василія, Спиридона й Алімпія), а також "Слово про перших чорноризців печерських" (Даміана, Ієремію, Матфея, Ісаакія). Серед літ. джерел, якими користувався єпископ Симон, називають Житіє Феодосія Печерського, "Ростовський літопис", монастирський синодик, Житіє Антонія Печерського (щодо історичності якого, втім, існують сумніви), а також низку перекладних пам'яток: "Паренезис" Єфрема Сирина, "Лествицю" Іоанна Лествичника, Скитський патерик, Пролог.

Структура П.К.-П. відзначалася відкритістю: досить рано до нього стали долучати тематично й жанрово подібні тексти. Так, найдавніша зі збережених Арсеніївська редакція П.К.-П. (створена 1406 "замышлением" тверського єпископа Арсенія; Рос. нац. б-ка, Q. п. I, 31) доповнює патерик Житієм Феодосія Печерського, похвалою та службою Феодосію, а також літописним Сказанням про початки Печерського монастиря. Хронологічно близька Феодосіївська редакція П.К.-П. (названа за іменем її редактора і переписувача), створена із богослужбовою метою, істотно міняє структуру патерика, а також доповнює його Житієм Андрія Юродивого, Варлаама та Іоасафа, словом про хрещення Ольги й Володимира, ін. текстами, переважно агіографічного характеру. 1460 в Печерському монастирі "повелѣнием инока Касиана, крилошанина печерьскаго на имя священноиноку киръ Акакию" було створено т. зв. Касіанівську I (або Акакіївську) редакцію П.К.-П. Її гол. рисою було внесення в текст патерика низки фрагментів, запозичених із літопису (на зразок Іпатіївського літопису): Слова про перенесення мощів Феодосія Печерського, про постриження Николи-Святоші, про вписання імені Феодосія Печерського до синодика, про смерть новгород. єпископа Нифонта, про смерть архімандрита Полікарпа й обрання Василія. Житіє Феодосія Печерського доповнене сценою передсмертного прощання святого з вел. кн. київ. Святославом Ярославичем. Помітне намагання автора редакції групувати свої матеріали за тематичним принципом. Через два роки, 1462, Касіан, уже монастирський уставщик, створив нову редакцію П.К.-П., т. зв. Касіанівську II. Її характерною рисою є намагання розташувати матеріали патерика за хронологічним принципом, а також узгодити патерик із повідомленнями літопису. Крім того, очевидне намагання надати більшої древності початкам Печерського монастиря: постриження Антонія Печерського і початок його самітництва переносяться в часи вел. кн. київ. Володимира Святославича. Із текстуальних додатків варто відзначити "Вопросъ благовѣрнаго князя Изяслава о латынѣхъ", приписуваний (помилково) Феодосію Печерському. Касіанівська II редакція стала найпопулярнішою й відома в найбільшій кількості списків.

Її покладено в основу першого друкованого видання П.К.-П. – "Patericon, abo żywoty ss. oyców pieczarskich", укладеного Сильвестром Косовим і виданого печерською друкарнею 1635. Опубліковане в розпал інтенсивної полеміки православних з уніатами, польсько-мовне видання П.К.-П. було частиною могилянської програми відновлення престижу правосл. святинь Києва. "Patericon…" Сильвестра Косова являв собою "осучаснену" відповідно до смаків поч. 17 ст. версію давнього твору й широко посилався на актуальних у Речі Посполитій авторитетів: Ц.Баронія, Бєльського (див. М. і Й. Бєльські), Б.Ваповського, Я.Длугоша, Матвія з Мехова та М.Стрийковського. 1661 "за велінням і благословенням" печерського архімандрита Інокентія Ґізеля було видано перше церковнослов'ян. видання П.К.-П., задумане ще Сильвестром Косовим. Його можна вважати окремою редакцією, створеною на підставі П.К.-П. Тут помітне намагання згрупувати тексти "за авторами": першу частину складають житія, написані "Нестором-літописцем" (якому приписано і всі фрагменти, запозичені з літопису); другу частину становлять житія, написані Полікарпом; третю – послання Симона до Полікарпа. Доповненням видання 1661 є житія його "авторів": Нестора, Симона та Полікарпа. Це видання 1661 стало основою для кількох наступних. Із незначними змінами його було повторено Лаврською друкарнею 1678 та 1702. Останнє проілюстрував Леонтій Тарасевич.

Упродовж 17 ст. було створено і кілька рукописних редакцій П.К.-П., найбільш прикметною з яких є редакція печерського архімандрита Йосифа Тризни (Рос. держ. б-ка, ф. 304, № 714). Патерик (в основі – Касіанівської II редакції) тут є частиною великої історично-літописної компіляції. У серед. 17 ст. на замовлення ігумена Красногорського Гадяцького монастиря Калістрата Холошевського Тарасій Рибчович створив (на підставі Касіанівської редакції) ще одну переробку патерика (Ін-т рукопису НБУВ, ДА/П 580).

Вид.: Патерик Киевского Печерского монастыря. СПб., 1911; Абрамович Д. Києво-Печерський патерик (Вступ, текст, примітки). К., 1931 (репринтні вид. – Das Paterikon des Kiever Höhlenklosters. München, 1964; К., 1991); Киево-Печерский патерик. Памятники литературы Древней Руси: XII век. М., 1980.


Література:
  1. Тимковский Р.Ф. Краткое исследование о патерике преподобного Нестора, летописца российского. "Записки и труды Общества истории и древностей российских", 1815, ч. 1
  2. Кубарев А.М. О Патерике Печерском. "Журнал Министерства народного просвещения", 1838, октябрь
  3. Макарий. Обзор редакций Киево-Печерского патерика, преимущественно древних. "Известия по русскому языку и словесности Академии наук", 1856, т. 5, вып. 3
  4. Кубарев А.М. О редакциях Патерика Печерского вообще, в ответ на статью "Обзор редакций Киево-Печерского патерика, преимущественно древних". "Чтения в Обществе истории и древностей российских", 1858, кн. 3
  5. Викторова М.А. Составители Киево-Печерского патерика и позднейшая его судьба. М., 1863
  6. Яковлев В.А. Древнекиевские религиозные сказания. Варшава, 1875
  7. Шахматов А.А. Киево-Печерский патерик и Печерская летопись. СПб., 1897
  8. Абрамович Д.И. Несколько слов в дополнение к исследованию А.А. Шахматова "Киево-Печерский патерик и Печерская летопись". СПб., 1898
  9. Голубев С.Т. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники, т. 2. К., 1898
  10. Шахматов А.А. Житие Антония и Печерская летопись. "Журнал Министерства народного просвещения", 1898, март
  11. Абрамович Д.И. Исследование о Киево-Печерском патерике как историко-литературном памятнике. СПб., 1902
  12. Gоеtz L.К. Das Kiever Höhlenkloster als Kulturzentrum des vormongolischen Russlands. Passau, 1904
  13. Перетц В.Н. Киево-Печерский патерик в польском и украинском переводе. В кн.: IV Международный съезд славистов: Славянская филология, сб.3. М., 1958
  14. Бiлецький О.I. Києво-Печерський патерик. В кн.: Матеріали до вивчення iсторії української лiтератури, т. 1. К., 1959
  15. Адрианова-Перетц В.П. Задачи изучения "агиографического стиля" Древней Руси. В кн.: Труды Отдела древнерусской литературы Института русской литературы (Пушкинский дом) Академии наук, т.20. Л., 1964
  16. Bubner F. Das Kiever Paterikon: Eine Untersuchung zu seiner Struktur und den literarischen Quellen. Inaug. Diss. Augsburg, 1969
  17. Поп Р. Древнейший отрывок Послания Симона к Поликарпу. В кн.: Труды Отдела древнерусской литературы Института русской литературы (Пушкинский дом) Академии наук, т.24. Л., 1969
  18. Його ж. О характере и степени влияния византийской литературы на оригинальную литературу южных и восточных славян: Дискуссия и методология. В кн.: American Contributions to the Seventh International Congress of Slavists: August 21–27, 1973, vol. 2: Literature and Folklore. The Hague
  19. Paris, 1973
  20. Reitеr H. Studien zur ersten kyrillischen Druckausgabe des Kiever Paterikons. München, 1976
  21. Ольшевская Л.А. Киево-Печерский патерик (текстология, литературная история, жанровое своеобразие): Автореферат дис. ... канд. филол. наук. М., 1979
  22. Ісіченко Ю.А. Києво-Печерський Патерик у літературному процесі кінця ХVI – початку ХVIII ст. на Україні. К., 1990
  23. Грушевський М. Історія української літератури, т. 3. К., 1993
  24. Артамонов Ю.А. Княжеская власть и русская агиография XI–XII вв.: История создания агиографических сочинений Киево-Печерской традиции: Автореферат дис. ... канд. истор. наук. М., 2001
  25. Web: http://history.org.ua/index. php?urlcrnt=e_dzherela/paterik.php.

Посилання:
  • АГАПІЙ (АГАПІТ) ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • АЛІМПІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • БАРОНІЙ ЦЕЗАР
  • БЄЛЬСЬКІ МАРТИН ТА ЙОГО СИН ЙОАХИМ І ЇХНЯ ПОЛЬСЬКА ХРОНІКА
  • ДЛУГОШ ЯН
  • ФЕОДОСІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • ҐІЗЕЛЬ ІНОКЕНТІЙ
  • ІПАТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • КИЇВ
  • МАТВІЙ З МЕХОВА
  • НЕСТОР
  • НИКОН
  • ПОЛІКАРП
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СТРИЙКОВСЬКИЙ МАЦЕЙ
  • СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • СИЛЬВЕСТР ІГУМЕН
  • ТРИЗНА ЙОСИФ
  • ВАПОВСЬКИЙ БЕРНАРД ТА ЙОГО ХРОНІКА
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • АБРАМОВИЧ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • АГАПІЙ (АГАПІТ) ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • АГІОГРАФІЯ
  • АТАНАСІЙ КАЛЬНОФОЙСЬКИЙ
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ТРОЇЦЬКО-ІЛЛІНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЧЕТЬЇ МІНЕЇ
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ҐІЗЕЛЬ ІНОКЕНТІЙ
  • ІКОНОТВОРЧІСТЬ ТА УКРАЇНСЬКЕ ІКОНОМАЛЯРСТВО
  • ІЛЛЯ
  • КАНІВ
  • КЛОВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОСОВ СТЕФАН-АДАМ
  • КУРСЬК, ДАВНЬОРУСЬКЕ МІСТО
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ДРУКАРНЯ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • КИЇВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • КИЇВ
  • КИРИЛИЧНА УКРАЇНСЬКА РУКОПИСНА ПИСЕМНІСТЬ 11–17 СТ.
  • ЛАВРА
  • ЛАВРСЬКА ІКОНОПИСНА ТА МАЛЯРСЬКА МАЙСТЕРНЯ
  • ЛОМОНОСОВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • НЕСТОР
  • ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
  • СЕМЕН ОЛЕЛЬКОВИЧ
  • СТАТУТИ ЦЕРКОВНІ
  • СВЯТОПОЛК ІЗЯСЛАВИЧ, СВЯТОПОЛК-МИХАЇЛ ІЗЯСЛАВИЧ
  • ТМУТОРОКАНСЬКИЙ КАМІНЬ
  • ТРИЗНА ЙОСИФ
  • УСПЕНСЬКИЙ СОБОР, СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ СОБОР КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
  • ВІРМЕНСЬКІ КОЛОНІЇ В УКРАЇНІ 16-18 СТ.
  • ЯКУН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)