ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАТРІАРХ

  Бібліографічне посилання: Бурега В.В., Прокоп’юк О.Б. ПАТРІАРХ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Patriarkh (останній перегляд: 13.11.2019)
ПАТРІАРХ

ПАТРІАРХ – (від грец. πατήρ – батько та ảρχή – початок, причина; πατριαρχής – родоначальник) – 1) почесний титул предстоятелів кількох правосл. автокефальних церков. Із 6 ст. патріархами звалися 5 єпископів, що мали кафедри в найвизначніших політ. та реліг. центрах Рим. імперії (див. Рим Стародавній). Документально титул П. закріплено в канонах Трульського собору (691–92). Пізніше кількість правосл. патріархів не раз змінювалася. Зокрема, 1589 титул П. було надано митрополиту Московському. На сьогодні існує 9 православних патріархів: Константинопольський, Александрійський, Антіохійський, Єрусалимський, Московський, Грузинський, Сербський, Румунський, Болгарський. Патріаршу форму правління також зберегли Давньосхідні церкви, що в різний час відокремилися від Вселенської церкви (т. зв. Дохалкідонські церкви): Вірменська, Коптська, Ефіопська, Еритрейська, Сирійська, Малабарська (Індійська) та Ассирійська. В Україні титул П. вживається в кількох правосл. церквах, що не мають офіц. спілкування з ін. помісними церквами. 1990–97 титул П. мали лідери Української автокефальної православної церкви. 1992 створено Українську православну церкву Київського патріархату, яка також очолюється П.;

2) титул предстоятелів сх. катол. церков, що мають самоврядування в найбільш можливому в межах Катол. церкви обсязі. 1620–30 обговорювалася можливість створення патріархату в Києві як засобу примирення греко-католиків та православних, але тоді ця ідея не була реалізована. 1963 митрополит Української греко-католицької церкви Й.Сліпий виступив на 2-му Ватиканському Соборі з вимогою про надання УГКЦ статусу патріархату. У відповідь Рим надав їй лише статус верховного архієпископства. Тим не менше із 1975 Й.Сліпий, без згоди Риму, титулував себе П. Сьогодні УГКЦ неофіційно продовжує вживати цей титул та домагається його визнання з боку Папи Римського;

3) почесний титул кількох єпископів лат. обряду в Римо-католицькій церкві (зокрема, Венеціанського, Лісабонського та Єрусалимського), не пов'язаний із владними прерогативами.


Література:
  1. Никодим (Милаш), епископ Православное церковное право. СПб., 1897
  2. Гидулянов П.В. Восточные Патриархии в период четырех первых Вселенских Соборов. Ярославль, 1908
  3. Кодекс канонів східних церков. Львів, 1995
  4. The New Catholic Encyclopedia, vol. 10. Washington, 2003
  5. Кодекс канонического права / Codex Iuris Canonici. М., 2007
  6. Калліст (Уер), митрополит. Православна Церква. К., 2009
  7. Annuario Pontificio per l'anno 2010. Città del Vaticano, 2010.

Посилання:
  • КИЇВ
  • РИМ СТАРОДАВНІЙ
  • СЛІПИЙ ЙОСИП ІВАНОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (УАПУ)
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

  • Пов'язані терміни:
  • АДРІАН
  • АРХІЄРЕЙ
  • АВТОКЕФАЛЬНА ЦЕРКВА
  • МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ
  • МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • МИТРОПОЛИТ
  • ОБНОВЛЕНСТВО
  • ПАТРІАРХАТ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • СОЛОВКИ
  • СТАВРОПІГІЯ
  • ЗЕМСЬКИЙ СОБОР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)