ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАТРІАРХАТ

  Бібліографічне посилання: Кислий О.Є. ПАТРІАРХАТ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Patriarkhat (останній перегляд: 22.09.2019)
ПАТРІАРХАТ

ПАТРІАРХАТ (від грец. πατήρ – батько – та αρχή – початок, влада) – 1) християн. церква на чолі з патріархом;

2) термін, що використовується в істор. та суспільно-політ. літературі для позначення домінуючого становища чоловіка в сусп-ві та сім'ї. Термін "патріархат" широко використовується також у побутовій мові, що певною мірою девальвує його наук. значення. У новітніх гендерних студіях П. – закономірний стан сусп. трансформацій, загальноісторичних чи регіональних, за яких виникають потреба та можливість умовно надмірного використання маскулінізованих відносин у сусп-ві.

До серед. 19 ст. переважала фундована ще давньогрец. мислителями (Платон, Арістотель) патріархальна теорія, за якою П. був історично початковим сімейним та сусп. порядком. Безпосередні спостереження тогочасних сусп. відносин авторами теорії дали можливість констатувати, що майнові та владні права патріарха в сім'ї трансформуються в держ. владу. Патріархальна теорія певним чином відновилася за розвитку капіталізму (Р.Філмер, М.Михайловський).

У 2-й пол. 19 ст. в результаті досліджень І.-Я.Бахофена, Л.-Г.Моргана, Ф.Енгельса утвердилося розуміння П. як завершальної стадії розвитку первісного суспільства, що змінює матріархат.

За теорією матріархату–патріархату, що була розвинена найкраще в марксистській школі, П. виникає під час розкладу первісного сусп-ва. У цей час у результаті значного зростання продуктивності праці з'являється можливість отримання додаткового продукту, збільшується майнова власність окремих сімей. В умовах появи приватної власності та посилення значення чол. праці виникає потреба в передачі майна в спадок з урахуванням спорідненості за чол. лінією (патрилінійність). Це приводить до монополізації чоловіками влади над домочадцями, патронімії, гендерної нерівності жінок – викрадення, купівля, полігінія (багатоженство), насильство, принижений стан ("батьківське право" за І.-Я.Бахофеном). Ф.Енгельс у роботі "Походження сім'ї, приватної власності та держави" підкреслював, що "розподіл праці в сім'ї обумовив розподіл власності між чоловіком і жінкою", а також принизливе становище останньої з переходом до одношлюбності та "першої… в історії протилежності класів…"

Термін "патріархат" використовується в деяких схемах періодизації первісної історії, а також для позначення відносин гендерної нерівності жінок у класових сусп-вах аж до сучасності. Як істор. етап П. передує ранньокласовим відносинам. Тому можливе використання термінів "патріархальний" у значенні "передкласовий", а також "патріархальне рабство" для позначення екон. експлуатації на рівні великих чи малих патріархальних сімей.

Теорії матріархату–патріархату в марксистському екон. трактуванні суперечать факти впровадження маскулінізованих (патріархальних) відносин не тільки в пізньопервісний час. Потреба патріархальних відносин також не пов'язана прямо з отриманням додаткового продукту та накопиченням його в сім'ях у результаті зростання продуктивності праці. Маскулінізація відносин продукується в будь-якому сусп-ві, що економічно потребує посиленої ролі чоловіка у відтворенні соціального життя. Потрібно враховувати, що причиною переходу до відтворювального госп-ва було не відкриття к-ри землеробства та скотарства, бо ж досвід людини давав можливість до них звернутися задовго до революції відтворювального господарювання, але людина не мала в цьому потреби. Численні дослідження економіки первісного сусп-ва (палеоекон. моделювання, експериментальні дослідження продуктивності первісних знарядь праці Дж.Харлана та ін., геоботанічні експедиції М.Вавилова, М.Жуковського) показали, що привласнююче господарювання було самодостатнім і відносно ефективним, менш затратним, ніж відтворювальне. Найперше причиною переходу до землеробства та скотарства була мезолітична криза, коли продукції привласнюючого господарювання не вистачало. У результаті збільшення затрат праці для отримання простого продукту для життєдіяльності з початком переходу до відтворювального госп-ва виникла екон. потреба в маскулінізації сусп-ва, що привело в різних зонах ойкумени і в різний час до зниження тривалості життя жінок, посиленого продукування чол. потомства. Усі доступні палеодемографічні (див. Палеодемографія) матеріали (Сх. Середземномор'я, Пн. Африка, Пд.-Сх. Європа, Японія, Пн. Америка, Середня Азія, Кавказ, Пн. Причорномор'я, Північ Росії, Південь Сибіру та ін.) свідчать не про зростання, як вважалося, а про падіння в цілому середньої тривалості життя населення в часи неолітубронзового віку, коли виникла потреба в переході до відтворювального господарювання. Перехід до П. може бути істор. маркером не приросту додатково виробленого продукту, а кризи статево-вікової організації відтворення сусп. життя, мезолітичної екон. кризи. Нова демоекон. система, що виникла, могла обходитися без певної частини чол. населення у вир-ві безпосереднього життя і не могла існувати без "надлишку" чол. населення при вир-ві засобів до існування. Звідси стимуляція ранньої й максимальної жін. репродуктивної діяльності, рання смертність жінок, кращий догляд за хлопчиками, звичаї "зневажання" щодо жін. потомства, а також викрадення чужих жінок, а надалі – сусп. поцінування жінки. Виникнення торгово-грошових відносин, що стали концентрованим вартісним виразом результатів вир-ва, врегулювало проблему екон. вигоди відтворення жін. потомства, бо тепер за його вир-во в сім'ї можна було отримати гроші, як за кожен продукт, який мав попит і мінову вартість.

Статеві диспропорції в бік маскулінізації населення були відносно врегульовані спочатку в сусп-вах землеробських чи сусп-вах комплексного господарювання. Найдовше вони зберігалися в скотарських общинах чи сусп-вах, що мали додаткові труднощі при переході до продуктивного відтворювального господарювання.

Економічна, соціальна потреба в маскулінізації населення могла сягати вдвічі більшого перевищення чол. частини населення. Вона призводила до статево-вікової експлуатації, патріархального рабства, що, окрім жінок, стосувалося найперше чол. частини населення. У сусп-вах із нестабільною економікою періоду раннього відтворювального господарювання саме перекіс у бік маскулінізації створював умови для подальшого розвитку. Поруч із тим, при такій системі, коли визначальну роль у демоекономіці відігравало перевищення кількості чоловіків у соціумі, значна їх частина не мала права на шлюб, мала особливий, принижений статус у сім'ї та сусп-ві, була експлуатованою, виробляючи додатковий продукт задовго до класової експлуатації.

У слов'янському, єврейському, турецькому, ескімоському (та багатьох ін. народів) фольклорі такі відносини відображені в притчі про молодшого сина, якого брати позбавляють права на майно, дружину, сім'ю та ін. Отже, звичаї (потреби) викрадення жінок не пов'язані прямо з виникненням одношлюбності та парного шлюбу, як вважав Ф.Енгельс. Ця схема не має доцільного екон. підґрунтя, є спрощеною. У наш час дію фактора маскулінізації як соціальної експлуатації також знаходимо за умов виникнення труднощів у відтворенні соціального життя. Такими рудиментами є обов'язкова військ. повинність та значне падіння середньої тривалості життя чоловіків.


Література:
  1. Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності та держави. У зв'язку з дослідженням Льюіса Г. Моргана. В кн.: Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 21. К., 1964
  2. Polany K. Primitive, archaic and Modern Economics. New York, 1968
  3. История первобытного общества: Эпоха первобытной родовой общины. М., 1986
  4. Першиц А.И. Патриархат. В кн.: Свод этнографических понятий и терминов: Социально-экономические отношения и соционормативная культура, вып.1. М., 1986
  5. Scott J.W. Gender: a Useful Category of Historical analysis. "american Historical Review", 1986, vol. 91, № 5
  6. Румянцев А.М. Первобытный способ производства. М., 1987
  7. История первобытного общества: Эпоха классообразования. М., 1988
  8. Tosh J. What Should Historians Do With masculinity?: Reflections on Nineteenth Century Britain. "History Workshop Journal", 1994
  9. Тарнас Р. История западного мышления. М., 1995
  10. Фром Э. Мужчина и женщина. М., 1998
  11. Гидденс Э. Социология. М., 1999
  12. Стешенко В. Гендерні відносини у системі демографічних відносин. В кн.: Демографічні дослідження, вип. 21. К., 1999
  13. Кислий О. Проблеми гендерних досліджень в демографії та суміжних дисциплінах. Там само, вип. 22. К., 2000
  14. Гилмор Д. Загадка мужественности. В кн.: Введение в гендерные исследования, ч. 2: Хрестоматия. Х., 2001; СПб., 2001
  15. Кислий О. Демографічний вимір історії. К., 2005.

Посилання:
  • АРІСТОТЕЛЬ
  • БРОНЗОВИЙ ВІК
  • ЕНГЕЛЬС (ENGELS) ФРІДРІХ
  • ГРОШІ
  • КАПІТАЛІЗМ
  • МАТРІАРХАТ
  • НЕОЛІТ, НОВОКАМ'ЯНИЙ ВІК
  • ПАЛЕОДЕМОГРАФІЯ
  • ПАТРІАРХ
  • ПЕРВІСНІСТЬ, ПЕРВІСНЕ СУСПІЛЬСТВО
  • СКОТАРСТВО
  • ЗЕМЛЕРОБСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • АРХІЄПИСКОП
  • БАНУЛЕСКО-БОДОНІ ГАВРІЇЛ
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • МАКРОХРИСТИЯНСЬКИЙ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ СВІТ
  • МАТРІАРХАТ
  • НИКОН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)