ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАВЛОВ ПЛАТОН ВАСИЛЬОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. ПАВЛОВ Платон Васильович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pavlov_P (останній перегляд: 16.07.2019)
ПАВЛОВ ПЛАТОН ВАСИЛЬОВИЧ

ПАВЛОВ Платон Васильович (19(07).10.1823–11.05(29.04). 1895) – рос. історик та громад. діяч. Н. в родині дворянина-поміщика. Закінчив Гол. пед. ін-т у Санкт-Петербурзі (1844). 1847 одержав ступінь магістра грец. словесності. З 1847 призначений ад'юнкт-професором на кафедру рос. історії Київ. ун-ту, де змінив М.Костомарова. Викладав у Київ. ун-ті до 1859. Уславився як талановитий і самобутній лектор. 1849 у Московському університеті захистив докторську дис. на тему: "Про історичне значення царювання Бориса Годунова". Перший у Російській імперії читав "Курс історії пластичних мистецтв у зв'язку з розвитком культури" (1858) та заснував при Київ. ун-ті музей красного мист-ва зі спец. мистецтвознавчою б-кою. 1859 переведений до С.-Петербурга як член Археогр. комісії. Один з організаторів недільних шкіл у Києві (1859) та С.-Петербурзі (1860). 1861 обраний професором рос. історії Петербурзького університету, але не прочитав жодної лекції, оскільки перебував у відпустці, а пізніше Петерб. ун-т був тимчасово закритий. Підтримував стосунки з членами Харківсько-Київського таємного товариства. Після публічної лекції в березні 1862 на тему "Тисячоліття Росії", в якій засудив кріпосницький лад Рос. імперії та паліативність селянської реформи 1861, був висланий до Ветлуги, а звідти – до Костроми. Повернувся із заслання 1866 з підірваним здоров'ям. Відтоді відійшов від громад. діяльності, займався наук. працею та викладанням. Пізніше мешкав у Царському Селі, де викладав статистику в Костянтинівському військ. уч-щі. 1870 призначений членом Археогр. комісії. Підготував до друку сибірські літописи. 1875–85 – ординарний професор кафедри історії та теорії мист-в Київ. ун-ту. Перебував під впливом поглядів західників, зокрема Т.Грановського. Вважав, що Росія та Захід мають спільні засади істор. розвитку. Автор праць з рос. історії, статистики, історії та теорії мист-ва. Кілька великих праць П., зокрема "Вступ до науки про мистецтво" (1880), залишилися незакінченими.


Праці:
  1. Об историческом значении царствования Бориса Годунова. М., 1849
  2. О земских соборах XVI–XVII ст. "Отечественные записки", 1860, № 1–2
  3. Отрывки из посмертных записок. "Современник", 1862, т. 42, № 3
  4. Тысячелетие России. СПб., 1863
  5. Карманная книжка сравнительной статистики России, с картой промышленности. СПб., 1869
  6. Опыт введения в историю. "Отечественные записки", 1874, № 5/6.
Література:
  1. Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета св. Владимира: 1834–1884. К., 1884
  2. Барабой А.З. Харьковско-киевское революционное тайное общество 1856–1860 гг. "Исторические записки" (М.), 1955, т. 52.

Посилання:
  • ГРАНОВСЬКИЙ ТИМОФІЙ
  • ХАРКІВСЬКО-КИЇВСЬКЕ ТАЄМНЕ ТОВАРИСТВО (1856)
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КИЇВ
  • МОСКОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • НЕДІЛЬНІ ШКОЛИ
  • ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861
  • ЗАХІДНИКИ

  • Пов'язані терміни:
  • БЕКМАН ЯКІВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДРОЙЗЕН ЙОГАН ГУСТАВ БЕРНГАРД
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ В 19 СТОЛІТТІ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • РАНКЕ ЛЕОПОЛЬД
  • РОМАНОВИЧ-СЛАВАТИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЗАХІДНИКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)