ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАВЛОВ-СІЛЬВАНСЬКИЙ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Реєнт О.П. ПАВЛОВ-СІЛЬВАНСЬКИЙ Микола Павлович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pavlov_Silvanskyj_M (останній перегляд: 23.07.2019)
ПАВЛОВ-СІЛЬВАНСЬКИЙ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ

ПАВЛОВ-СІЛЬВАНСЬКИЙ Микола Павлович (13(01).02.1869–30(17).09.1908) – один із найвизначніших рос. істориків, із 1907 – професор історії рос. права Вищих жін. курсів. Н. в м. Кронштадт (нині місто у складі м. Санкт-Петербург). 1892 закінчив історико-філол. ф-т Петерб. ун-ту та був прийнятий на роботу до МЗС, а 1899 – до Держ. архіву МЗС. 1906–08 читав курси з рос. історії та історії рос. права в навч. закладах С.-Петербурга. Належав до Конституційно-демократичної партії.

Наук. діяльність ученого провадилась у період різкої диференціації політ. напрямів і течій у сусп-ві і загострення ідеологічної боротьби. У цих умовах П.-С. виявився одним із небагатьох істориків, котрі спробували дати чесну відповідь на актуальні питання сучасності, пов'язані з визначенням шляхів розвитку Росії в нових умовах. Подібна спроба неминуче вела до перегляду застарілих історіографічних уявлень та до критики пануючих схем істор. минулого країни.

На формування наук. поглядів П.-С. істотно вплинули праці С.Соловйова та західноєвроп. позитивістів. У 1890-х рр. перебувавпід впливом соціологічних ідей "легального марксизму". Згодом вивчав твори К.Маркса, Ф.Енгельса, Г.Плеханова, однак сприйняв істор. теорію марксизму, гол. чин., крізь призму екон. матеріалізму.

Створив нову схему істор. розвитку Росії, що стала однією з останніх у рос. бурж. історіографії. У своєму фундаментальному дослідженні "Феодализм в Древней России" довів методом порівняльно-істор. аналізу наявність у Росії в 12–16 ст. феод. сусп-ва, однотипного з феод. ладом, що панував у країнах Зх. Європи. П.-С. зазначив, що для Русі були притаманні всі три характерні начала феодалізму, виділені ще Ф.Гізо, – й умовність землеволодіння, і пов'язаність із ним влади, й ієрархічний поділ. Те ж, що боярин міг служити не тому князю, у якого брав землю, особлива трансформація боярського імунітету, відмінний характер феод. ієрархії, а також те, що далеко не всі князівства були пов'язані між собою договорами, як це було із зх. сеньйоріями, – усе це, на думку вченого, було нюансами і специфікою рос. феодалізму, що аж ніяк його не скасовували. Обґрунтована П.-С. теорія рос. феодалізму не тільки поставила на наук. основу дослідження середньовічної Русі, а й привела до політ. висновків.

Найважливіші праці – "Феодализм в Древней Руси" (1907) та "Феодализм в удельной Руси" (1910). Надрукував окремим виданням "Проекты реформ в записках современников Петра Великого", "Опыт изучения русских проектов и неизданных текстов" (1897), "Закладничество–патронат" (в "Известиях Императорского археологического общества", т. 9), низку рецензій в "Журнале Министерства народного просвещения", а також чимало біографічних статей, присвячених гол. чин. діячам Петровської епохи, у Біографічному та Енциклопедичному словниках. Низку досліджень присвятив реформам царя Петра I. Одним із перших почав досліджувати історію суспільно-політ. думки 18–19 ст., сел. руху, а також історіографію.

П. у м. С.-Петербург від холери.


Праці:
  1. Проекты реформ в записках современников Петра Великого. СПб., 1897
  2. Сочинения, т. 1–3. СПб., 1909–10.
Література:
  1. Шапиро А.Л. Русская историография в период империализма. Л., 1962
  2. Черепнин Л.В. К вопросу о сравнительно-историческом методе изучения русского и западноевропейского феодализма в отечественной историографии. В кн.: Средние века, вып. 32. М., 1969
  3. Муравьев В.А. Лекционные курсы Н.П. Павлова-Сильванского в Высших вольных учебных заведениях Петербурга. В кн.: Археографический ежегодник за 1969. М., 1971
  4. Невелев Г.А. Н.П. Павлов-Сильванский – историк декабристов. В кн.: Освободительное движение в России, сборник 1. Саратов, 1971.

Посилання:
  • ЕНГЕЛЬС (ENGELS) ФРІДРІХ
  • ФЕОДАЛІЗМ
  • ГІЗО ФРАНСУА-П'ЄР-ГІЛЬЙОМ
  • КОНСТИТУЦІЙНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (КАДЕТИ)
  • ЛЕГАЛЬНИЙ МАРКСИЗМ
  • МАРКС К.
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СОЛОВЙОВ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ
  • ЖУРНАЛ МИНИСТЕРСТВА НАРОДНОГО ПРОСВЕЩЕНИЯ

  • Пов'язані терміни:
  • КОМІСІЯ ВУАН ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА УКРАЇНИ, КОМІСІЯ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ НАРОДНОГО (ЗВИЧАЄВОГО) ПРАВА УКРАЇНИ (З 1921), КОМІСІЯ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ЗВИЧАЄВОГО (НАРОДНОГО)ПРАВА УКРАЇНИ (З 1925), КОМІСІЯ ІСТОРІЇ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА (З 1931)
  • РУССКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)