ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПАВЛИК ОСТАП ЯКОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Юркова О.В. ПАВЛИК Остап Якович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pavlyk_O (останній перегляд: 16.02.2019)
ПАВЛИК ОСТАП ЯКОВИЧ

ПАВЛИК Остап Якович (15.01. 1890–05.11.1937) – історик, учень М.Грушевського. Н. в с. Лавриків (нині село Жовківського р-ну Львів. обл.). Закінчив г-зію у Львові. 1913–14 вчителюваву приватній укр. школі ім. М.Шашкевича в Перемишлі (нині м. Пшемисль, Польща). 1914 мобілізований до австрійс. війська, восени 1914 пораненим потрапив до рос. полону. Перебував у таборах для військовополонених у Тамбові (нині місто в РФ), Верхньоудинську (нині м. Улан-Уде, столиця Республіки Бурятія, РФ), Томську (нині місто в РФ). 1916 переведений на чорнові роботи до Мінської губ. Після Лютневої революції 1917 перебрався до Києва, де працював у кооп. орг-ціях. Одночасно 1917–20 навч. на історико-філол. ф-ті Українського Київського державного університету, потім – на Вищих прискорених пед. курсах, 1923–25 – на історико-соціальному відділі Київ. ін-ту нар. освіти. Вчителював на Звенигородщині (1920–22) та в Києві (1922–27). 1925–27 – канд. в аспіранти, 1927–30 – аспірант Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН М.Грушевського. 14 вересня 1930 захистив промоційну працю "Українсько-польська угода і заснування радикальної партії в Галичині" (наук. керівник – акад. М.Грушевський). Одночасно 1927–33 – співробітник Комісії історії Зх. України при Науково-дослідній кафедрі історії України при ВУАН, 1928–30 – секретар Всеукр. істор. музею.

Досліджував політ. та соціально-екон. історію Західної України 19 – поч. 20 ст.

20 серпня 1931 заарештований в "Українського національного центру" справі 1930–1932, проте через 4 місяці за браком доказів звільнений.

У лютому–березні 1934 – наук. співробітник Історично-археографічного інституту ВУАН, звільнений під час "чистки" ВУАН. Потому викладав у київ. середніх і вищих навч. закладах.

14 червня 1937 вдруге заарештований і звинувачений у намаганні повалити радянську владу "для встановлення самостійної соборної української буржуазно-демократичної республіки". 28 жовтня 1937 засуджений до смерті.

Страчений у Києві. Похований у лісі під х. Биківня поблизу Києва (див. Биківня).

Реабілітований 1989.


Праці:
  1. Буковина до 1848 року. "Україна", 1928, кн. 1
  2. Ізидор Шараневич і його історичне діло (з нагоди 100-ліття народження). Там само, 1929, липень–серпень.
Література:
  1. Юркова О.В. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М.С. Грушевського (1924–1930 рр.). К., 1999
  2. Рубльов О.С. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). К., 2004.

Посилання:
  • БИКІВНЯ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ІСТОРИЧНО-АРХЕОГРАФІЧНИЙ ІНСТИТУТ ВУАН
  • ЛЬВІВ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • НАУКОВО-ДОСЛІДНА КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У КИЄВІ ПРИ ВУАН
  • УКРАЇНСЬКИЙ КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (1918-1920)
  • УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР СПРАВА 1930–1932
  • ЗАХІДНА УКРАЇНА, ЯК ТЕРМІН

  • Пов'язані терміни:
  • ЛІТЕРАТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХІДНЯ УКРАЇНА, СПІЛКА РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПИСЬМЕННИКІВ ЗАХІДНЯ УКРАЇНА, ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО У КИЄВІ
  • НАУКОВІ НАПРЯМИ, ШКОЛИ, ТЕЧІЇ, ГУРТКИ
  • РУБЛЬОВ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)