ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕРЕЯСЛАВ, НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗАПОВІДНИК ПЕРЕЯСЛАВ

  Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я. ПЕРЕЯСЛАВ, Національний історико-етнографічний заповідник Переяслав [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pereiaslav_zapovidnyk (останній перегляд: 17.09.2019)
ПЕРЕЯСЛАВ, НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗАПОВІДНИК ПЕРЕЯСЛАВ

"ПЕРЕЯСЛАВ", Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав". Створений відповідно до постанови РМ УРСР від 13 березня 1979. Початково мав назву "Державний історико-культурний заповідник “Переяслав”". Постановою КМ України від 15 березня 1999 перейменовано на історико-етнографічний. Статус національного заповіднику надано указом Президента від 1 червня 1999. Заповідник охоплює ділянки на території м. Переяслав-Хмельницький і Переяслав-Хмельницького р-ну Київ. обл. заг. площею3050 га. Під охороною перебуває більше 160 нерухомих пам'яток. У фондах зберігається більше 180 тис. експонатів. Заповідник організовано на базі музеїв, творцем яких був М.Сікорський. Він же очолював заповідник від його заснування до 2008.

До складу заповідника входять:

1) археологічні пам'ятки різних епох, у т. ч. історико-археологічний комплекс давньорус. Переяслава включно з рештками мурованих споруд 11–12 ст., дві з яких музеєфіковано;

2) архіт. пам'ятки кінця 17 – 20 ст., у т. ч. споруди Свято-Вознесенського монастиря (Свято-Вознесенський собор 1695–1700, дзвіниця 1770–76, будівля Переяславського колегіуму 1753–57) і Свято-Михайлівського монастиря (Свято-Михайлівська церква 1743–50, дзвіниця 1745);

3) Музей архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (перший в Україні скансен (архітектурно-етногр. музей просто неба), відкритий 1964), в якому демонструються як автентичні споруди 18–20 ст. (житлові, господарсько-вироб. і громад. будівлі, храми), так і реконструкції споруд різних епох (від палеоліту до козац. доби);

4) музеї різного профілю, зокрема: історичний (у будинку А.Козачковського, в якому 1845 та 1859 зупинявся Т.Шевченко); діорама "Битва за Дніпро в районі Переяслава-Хмельницького восени 1943" (у Свято-Вознесенському соборі); історії Правосл. церкви; археологічний (у павільйоні над рештками т. зв. Спаської церкви); арх-ри Переяслава часів Київ. Русі (у павільйоні над рештками Михайлівського собору); трипільської к-ри; укр. нар. одягу Середньої Наддніпрянщини (до 2010 експозицію було розміщено у Свято-Михайлівській церкві); укр. рушника (у церкві Трьох святителів із с. Пищики Сквирського р-ну Київ. обл.); історії укр. нар. обрядів і звичаїв; декоративно-ужиткового мист-ва Київщини; кобзарського мист-ва; історії бджільництва; хліба; сухопутного транспорту; музей-пошта; лікарських рослин; світопізнання і мирного освоєння космосу (у церкві із с. В'юнище; колиш. село Переяслав. р-ну Київ. обл., нині затоплене водами Канівського водосховища); історії філософії; пам'яті Поліського р-ну; меморіальні музеї Г.Сковороди (у будівлі колегіуму), М.Бенардоса, Шолом-Алейхема, В.Заболотного.


Література:
  1. Гудченко З.С. Музеї народної архітектури України. К., 1981
  2. Сікорський М.І., Швидкий Д.Т. На землі Переяславській. К., 1983
  3. Ткаченко В.Н. НІЕЗ "Переслав": Від історичного музею до Національного заповідника. "Могилянські читання", 2006, ч. 2
  4. Історико-культурні заповідники України. К., 2007.

Посилання:
  • БЕНАРДОС МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • МИХАЙЛІВСЬКИЙ СОБОР У ПЕРЕЯСЛАВІ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ
  • СІКОРСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ САВИЧ
  • ЗАБОЛОТНИЙ ВОЛОДИМИР ГНАТОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОБРИЙ
  • АРХЕОЛОГІЯ
  • ЄФРЕМ ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАПОВІДНИКИ
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • В'ЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)