ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

  Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г. ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pereiaslavske_kniazivstvo (останній перегляд: 21.02.2019)
ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО – державно-територіальне утворення на Русі, що виникло згідно з Рядом Ярослава 1054, за яким П.к. одержав його 3-й (серед живих на той час) син – Всеволод Ярославич. Політ. центром П.к. був Переяславль (нині м. Переяслав-Хмельницький). Географічно територія П.к. охоплювала Лівобережжя Дніпра по його притоках – Трубежу, Супою, Сулі, Пслу аж до Ворскли й Орелі, а також (із перервами) волость із центром у Городці-Остерському на лівобережжі Десни. Певний час (до серед. 12 ст.) до складу П.к. входило Посем'я, яке з часом відійшло до черніг. князів. У 2-й пол. 11 – на поч. 12 ст. з П.к. політично були пов'язані території майбутніх Ростово-Суздальського та Смоленського князівств, які з настанням роздробленості перетворилися на окремі князівства-землі. Політ. зв'язок П.к. з Ростово-Суздальською (пізніше – Владимиро-Суздальською) землею тривав до самої монгол. навали – із 2-ї пол. 12 ст. у Переяславлі княжили переважно представники саме тамтешньої гілки Мономашичів.

Від початку свого існування П.к. піддавалося сильному й постійному тискові з боку кочів-ницького степу. Набіги половецьких ханів були такими частими й завдавали настільки великої шкоди, що робили неможливим повноцінний суспільно-екон. розвиток П.к. Тому в ньому, окрім Переяславля, практично не було значних міст. Мабуть, саме цим пояснюється особлива риса, що виокремлює П.к. серед ін. гол. князівств-земель Давньої Русі, – його територія ніколи не розпадалася на уділи. П.к. постійно потребувало захисту з боку київського та інших князів, довозу продоволь-ства до Переяславля й порубіж-них фортець. У боротьбі з кочовиками переяслав. князі спира-лися й на розгалужену оборонну систему, що складалася з валів та фортець (так само, як і на Правобережжі Дніпра). Часом навіть спільних зусиль усіх південнорус. князів не вистачало для успішної оборони. 1068 об'єднане військо 3-х старших Ярославичів зазнало нищівної поразки від половців у битві на р. Альта (див. Альта, битва на річці 1068). 1095 переяслав. кн. Володимир Мономах підступно вбив половецьких ханів Ітларя та Китана, які прибули під стіни Переяславля на переговори. У відповідь тільки 1096 половці здійснили 3 спустошливі набіги на землі П.к. У перші десятиріччя 12 ст. було значно розбудовано укріплені лінії на Лівобережжі, а також здійснено кілька вдалих походів углиб Половецької землі. Результатом цього став майже 50-річний спокій на пд. рубежах П.к. Лише із 70-х рр. 12 ст. хан Кончак відновив спустошливі набіги. Незважаючи на поразки 1184–85 рр. у битвах на річках Оріль та Хорол, наприкінці 1185 хан Кончак навіть обложив Переяславль, але був змушений відступити. Попри це протистояння археол. матеріали свідчать про тривалі процеси взаємної асиміляції землеробів-слов'ян і кочовиків-тюрків на пд.-сх. порубіжжі П.к., яке в Іпатіївському літописному зводі під 1187 названо "Украйною".

1073 кн. Всеволод Ярославич перейшов із П.к. на черніг. кня-жіння, можливо, посадивши в Переяславлі свого сина Володимира Мономаха. У жовтні 1078 Всеволод Ярославич став київ. великим князем, послав Воло-димира Мономаха княжити до Чернігова, а П.к. залишив за собою. Незадовго до кончини вел. кн. київ. Всеволод Ярославич віддав П.к. Володимирові Мономаху. По смерті Всеволода Ярославича (13 квітня 1093) Володимир Мономах повернувся з Чернігова до Переяславля, де княжив до 1113, присвятивши князювання організації походів проти половців і досягши в тому великих успіхів. Під час князювання Володимира Мономаха в Києві (1113–25) у П.к. сиділи його сини: спочатку – Святослав Володимирович, далі – Ярополк Володимирович, а з 1118 – Мстислав Великий. Коли помер Володимир Мономах, його замінив у Києві Мстислав Великий, а П.к. знову дісталось Ярополку Володимировичу.

За доби удільної роздробленості, що настала незабаром по смерті вел. кн. київ. Мстислава Великого (1132), удільне П.к. стає предметом суперництва поміж Мономашичами. У боротьбі за цю сходинку до київ. столу в Переяславлі сиділи поперемінно майже всі Мономашичі: крім Святослава, Ярополка та Мстислава Володимировичів – ще Андрій Володимирович і В'ячеслав Володимирович. 1135 Юрій Володимирович (див. Юрій Долгорукий) віддав за П.к. значно багатшу частину Ростово-Суздальського князівства. У подальшому боротьба за володіння П.к. розгорнулася переважно між Юрійовичами та Мстиславичами: 1143–48, 1151–54 переяслав. князями були Ізяслав Мстиславич та Мстислав Ізяславич. Але поступово П.к. закріпилося саме за ростово-суздальською гілкою Мономашичів: тут не раз княжив сам Юрій Долгорукий, посідали стіл Ростислав Юрійович, Гліб Юрійович, Володимир Глібович, Михалко Юрійович, Ярослав Мстиславич, Константин Всеволодич, Ярослав Всеволодич, Михайло Всеволодич, Володимир Всево-лодич, Всеволод Константинович, Святослав Всеволодич. У роки посилення доцентрових тенденцій у Владимиро-Суз-дальській землі П.к. тимчасово підпадало під владу київ. князів з ін. династій, які віддавали його у володіння своїм родичам. Так, 1206–15 тут княжив Володимир Рюрикович зі смоленської динас-тії, а перед ним недовго був князем Михаїл Всеволодич із черніг. Ольговичів.

Із поглибленням удільної роздробленості на Русі, яка привела до піднесення нових політ. центрів, та послабленням половецької загрози вже на рубежі 12–13 ст. значення П.к. поступово підупадає. Навіть згадки Переяславля в літописах стають епізодичними. Деякі історики висловлюють припущення, що місто втратило статус князівського столу. 1239 під час монголо-татарської навали князь не очолював оборону міста, згадано лише його єпископа – Симеона, який загинув під час штурму. Монголи знищили столицю П.к. та значну частину населення князівства. Уже в 40-ві рр. 13 ст. колишня територія П.к. перебувала під безпосередньою владою ханів Золотої Орди, а єпископ Переяславля був переведений в її столицю Сарай, який став центром Сарайської єпархії.


Література:
  1. Ляскоронский В.Г. История Переяславльской земли. К., 1897
  2. Андріяшев О. Нарис історії колонізації Переяславської землі до початку XVI ст. "Записки Історико-філологічного відділу УАН", 1931, кн. 26
  3. Мавродин В.В. Очерки истории Левобережной Украины (с древнейших времен до второй половины XIV века). Л., 1940
  4. Насонов А.Н. "Русская земля" и образование территории Древнерусского государства. М., 1951
  5. Кучера М.К. Переяславское княжество. В кн.: Древнерусские княжества X–XIII вв. М., 1975
  6. Коринный Н.Н. Переяславская земля, Х – первая половина ХIII века. К., 1992.

Посилання:
  • АЛЬТА, БИТВА НА РІЧЦІ 1068
  • АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОБРИЙ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ГЛІБ ЮРІЙОВИЧ
  • ГОРОДЕЦЬ ОСТЕРСЬКИЙ
  • ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • КОНЧАК
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МОНОМАШИЧІ
  • МСТИСЛАВ ІЗЯСЛАВИЧ
  • МСТИСЛАВ ВЕЛИКИЙ
  • МСТИСЛАВИЧІ
  • МИХАЇЛ ВСЕВОЛОДИЧ
  • МИХАЛКО ЮРІЙОВИЧ
  • ОЛЬГОВИЧІ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВЛЬ, ПЕРЕЯСЛАВЛЬ РУСЬКИЙ
  • РЯД ЯРОСЛАВА 1054
  • САРАЙ БАТУ
  • САРАЙСЬКА ЄПАРХІЯ
  • СВЯТОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • В'ЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ
  • ВОЛОДИМИР РЮРИКОВИЧ
  • ВСЕВОЛОД ЯРОСЛАВИЧ
  • ЯРОПОЛК ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЯРОСЛАВ ВСЕВОЛОДИЧ, ЯРОСЛАВ-ПРОКОПІЙ ВСЕВОЛОДИЧ
  • ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОЛГОРУКИЙ
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ЗЕМЛЯ, ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ГОРОДЕЦЬ ОСТЕРСЬКИЙ
  • ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КНЯЗІВСТВО, ТЕРМІН
  • КОНЧАК
  • КУРСЬК, ДАВНЬОРУСЬКЕ МІСТО
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • НІЖИН
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОЛОВЦІ
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПОПАШ
  • ПОСЕМ'Я
  • ПОСУЛЛЯ
  • ПРИЛУКИ
  • ПИРЯТИН
  • РОМНИ
  • РИЛЬСЬК
  • САРАЙСЬКА ЄПАРХІЯ
  • СІВЕРЯНИ
  • СУМСЬКА ОБЛАСТЬ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • В'ЯХАНЬ
  • ВЛАДИМИРО-СУЗДАЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)