ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ ПОВСТАННЯ 1666

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ ПОВСТАННЯ 1666 [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pereiaslavskoho_polku_1666 (останній перегляд: 21.07.2019)
ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ ПОВСТАННЯ 1666

ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ ПОВСТАННЯ 1666. Унаслідок підписання Московських статей 1665 гетьманом І.Брюховецьким та представниками царського уряду була значно урізана політ. автономія лівобічної Гетьманщини. Ситуація загострилася й тому, що на поч. 1666 зросли моск. військ. гарнізони в укр. містах, царські воєводи почали проводити перепис населення з метою збільшення податків. Невдоволенням широких нар. мас скористався гетьман Правобережної України П.Дорошенко, який на початку липня 1666 розпочав військ. дії на лівому боці Дніпра проти моск. військ і сил І.Брюховецького. Усе це викликало повстання Переяславського полку, яке вибухнуло 28 (18) липня 1666. Початок йому поклав виступ козаків у Богушовій Слободі над Дніпром, які вбили переяслав. полк. Данила (Данка) Єрмоленка, котрий був не обраний ними, а поставлений І.Брюховецьким у жовтні 1663. Імовірно, було тоді вбито й переяслав. полкового суддю Івана Корниловича. Наступного дня повстанці підійшли до Переяслава (нині м. Переяслав-Хмельницький) і знищили кількасот моск. стрільців. Моск. воєвода Г.Вердеревський спалив передмістя й знайшов сховок у переяслав. замку, де його обложили повстанці, до котрих на допомогу прийшло 4 тис. ординців. Тим часом повстання поширилося по всій території Переяслав. полку, насамперед у Гельмязові, Домонтові, Золотоноші, Кропивній, Піщаній. Повстанці знищували тут моск. гарнізони, прагнули налагодити контакти з П.Дорошенком, який послав у згадані міста свої війська. Тоді ж вибухнуло повстання і в Каневі – найважливішому опорному пункті І.Брюховецького на правому боці Дніпра. Київ. воєвода П.Шереметєв послав на допомогу Г.Вердеревському і на Канів загін стрільців під командуванням кн. К.Щербатова, І.Брюховецький кинув на придушення повстання вірні йому війська з козаків Гадяцького, Лубенського, Миргородського, Ніжинського, Полтавського та Прилуцького полків. Вони розбили повстанців у бою під Переяславом, причому кілька керівників повстання було взято тоді в полон. Повстанці були змушені відступити до Баришівки, а потім – до Золотоноші, де вони потужно укріпилися. Спроби кн. К.Щербатова та вірних І.Брюховецькому козаків взяти Золотоношу були безуспішними. Тим часом підійшла допомога від П.Дорошенка і визволила обложених у Золотоноші на початку жовтня 1666. Однак розгорнути цей успіх не вдалося насамперед через пасивну роль Речі Посполитої, яка вже вела мирні переговори з царськими дипломатами, та зраду подільського полк. К.Мигалевського, котрий перейшов на бік І.Брюховецького. Така позиція уряду Речі Посполитої змусила П.Дорошенка шукати потім допомоги в Османській імперії. Переяслав. повстання, незважаючи на свою поразку, засвідчило значне ослаблення соціальної бази гетьманату І.Брюховецького і стало прелюдією до загальнонар. повстання проти режиму цього гетьмана 1668.


Література:
  1. Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Нью-Йорк, 1985
  2. Мицик Ю. Канів козацький. Канів, 1997.

Посилання:
  • БАРИШІВКА
  • БРЮХОВЕЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ДОРОФІЙОВИЧ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КАНІВ
  • МОСКОВСЬКІ СТАТТІ 1665
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ШЕРЕМЕТЄВ ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • СТРІЛЬЦІ
  • ВОЄВОДА
  • ЗОЛОТОНОША

  • Пов'язані терміни:
  • МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • ОСТЕР
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ЗОЛОТОНОША


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)