ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕРВОМАЙСЬК

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. ПЕРВОМАЙСЬК [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pervomajsk_mst (останній перегляд: 22.04.2019)
ПЕРВОМАЙСЬК

ПЕРВОМАЙСЬК – місто обласного значення Миколаївської області, райцентр. Розташов. при впадінні р. Синюха в Пд. Буг, за 180 км від Миколаєва. Населення 67,2 тис. осіб (2010).

Територія П. заселена від доби неоліту (6 тис. до н. е.). Поблизу міста досліджений могильник кімерійських часів (10–8 ст. до н. е.), на поселенні черняхівської культури знайдено рим. монети 2–4 ст. н. е. Досліджені також поховання кочівників 11–12 ст.

1420 вел. кн. литов. Вітовт спорудив поблизу сучасного міста арковий міст через Пд. Буг, через який проліг "королівський шлях" із Поділля в Крим (див. Гардовий або Королівський шлях). У 16 ст. ця територія виявилася прикордонною – землями між Пд. Бугом, Синюхою і Кодимою володіло після 1569 Королівство Польське, правобережжям Пд. Бугу – Кримський ханат, а лівобережжя входило до складу території Вольностей Війська Запорозького низового. На лівому березі Синюхи при її впадінні в Пд. Буг запорожці 1676 спорудили укріплення під назвою Орлик, яке по адм. лінії пізніше було підпорядковане Миргородському полку Гетьманщини. З огляду на вигідне стратегічне розташування укріплень рос. уряд доручив франц. інж. Д.Дебоскету збудувати 6-бастіонний Орликівський шанець, який згодом був підпорядкований фортеці св. Єлизавети (нині м. Кіровоград). Поряд виникла слобода, що дала початок місту.

1763, у зв'язку з облаштуванням Нової Сербії, Орлик згадується вже як містечко. 1764 тут були створені прикордонне комісарство й митниця. 1769 містечко й шанець зруйнували татари. Після їх відновлення рос. армією 1770 Орловський шанець, що входив до складу Єлизаветградського пікінерського полку, перейменували на Катерининшанець (Катерининський шанець). 1773 він дістав статус міста.

У ході губернської реформи 1775 Катерининський шанець формально став центром Катерининського пов. Новоросійської губернії, але для відкриття присутствених місць у ньому не виявилося приміщень. 1781 повітовий центр, який тепер входив до складу Єлизаветинської провінції, перейменували на Ольвіопіль. 22 січня 1784 у Катеринославському намісництві було створено Ольвіопільський повіт. З 1788 тут було сформовано Ольвіопільський гусарський полк і почалося розпланування нової фортеці. Однак після закінчення російсько-турецької війни 1787–1791 Ольвіопіль втратив стратегічне значення. З утворенням Вознесенської губ. 1795 він став позаштатним містом Новомиргородського пов.; у 1799 тут жило 835 осіб. Але у створеній 1796 Новорос. губернії Ольвіопіль знову дістав статус повітового центру і зберігав його до 1 січня 1835, коли повітові установи було переведено до Ананьєва.

Поряд з Ольвіополем, на лівому польс. березі Пд. Бугу з 1750 існувало поселення Богопіль з укріпленням і карантинною заставою. Це був родовий маєток Потоцьких, який після 2-го поділу Польщі 1793 увійшов до складу Російської імперії і через рік став центром однойменного повіту, а з 1796 – містечком Балтського пов. Подільської губернії.

На території сучасного П. з 1764 існувала ще й слобода Голта, яка до 1791 належала Туреччині і була центром каймаканства. Слободу заснували укр. козаки та селяни-втікачі. 1768 вона стала одним із центрів гайдамацького руху. За Ясським мирним договором 1791 Голта була приєднана до Рос. імперії і невдовзі стала передмістям Ольвіополя. 1829 Ольвіопіль і Голта увійшли до складу 4-го Бузького уланського полку як військове поселення. З 1860 Голта – казенне село Ананьївського пов. Херсонської губернії, Ольвіопіль – заштатне містечко Єлизаветградського пов. Херсонської губ.

Три населені пункти – Ольвіопіль, Богопіль та Голта – існували окремо, але геогр. близькість сприяла торгово-пром. співпраці. Після введення в дію залізниці Балта–Ольвіопіль та Ольвіопіль–Єлизаветград (1867–68) пром. розвиток краю пожвавився. У Голті з'явилися мех.з-ди Гейне та Фаатца, пивоварний з-д. Тут же був ринок найму с.-г. робітників. В Ольвіополі побудовано млин, шкіряний з-д, тютюнову ф-ку.

Після Жовтневого перевороту в Петрограді 1917 в Ольвіополі і Голті було утворено укр. нац. ради, які висловилися за підтримку Української Центральної Ради. Але реальний вплив на маси мав єдиний для всіх трьох поселень революц. к-т, який приступив до здійснення робітн. контролю і наділення селян землею. Нім. окупація, що тривала з березня по листопад 1918, завершилася переходом влади до трудових рад Директорії Української Народної Республіки. Рад. влада утвердилася в Голті 7 березня 1919 і відразу ж опинилася в скрутному становищі, оскільки Ольвіополь (Ольвіопіль) належав до Єлизаветградського, Голта – до Ананьївського, Богопіль – до Балтського повітів. На першотравневому мітингу 1919 було прийнято рішення про об'єднання Ольвіополя, Богопіля і Голти в єдиний населений пункт, який назвали П. Але облаштування нового повітового міста було припинене денікінською окупацією, яка тривала з 3 вересня 1919 до 2 лютого 1920.

З 1923 П. – окружний центр Одеської губернії. З червня 1930 – центр району, з 1932 – у складі Одеської області. 1938 його зарахували до розряду міст обласного підпорядкування. 1933 у ньому проживало 33 тис. осіб.

У міжвоєнний період у П. споруджено гідроелектростанцію, цементно-бетонний з-д, поблизу міста відкрито кам'яний кар'єр.

Румун. окупація тривала з 3 серпня 1941 по 22 березня 1944. П. входив до Голтянського повіту Губернаторства Трансністрія (див. Трансністрія). У місті діяли 6 підпільних антифашист. груп, у навколишніх лісах – партизан. загони "Південний" і "Буревісник".

Починаючи з 1950-х рр. П. перетворюється на великий пром. центр із розвинутим машинобудуванням, харчовою пром-стю. З лютого 1954 – райцентр Миколаїв. обл.

У місті народилися поети М.Вінграновський і В.Колодій (1939), худож. А.Антонюк (1943).

Сайт: http://pervomaisk.mk.ua.


Література:
  1. ІМіС УРСР: Миколаївська область. К., 1971
  2. Виборник П. Первомайськ: Нарис. Одеса, 1977
  3. Миколаївщина: Погляд крізь століття. Миколаїв, 1994
  4. Миколаївщина: Літопис історичних подій. Миколаїв, 2002.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНАНЬЇВ
  • ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ДЕБОСКЕТ ДАНІЇЛ
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ
  • ГАРДОВИЙ АБО КОРОЛІВСЬКИЙ ШЛЯХ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГУБЕРНСЬКА РЕФОРМА 1775
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КІРОВОГРАД
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • МИКОЛАЇВ
  • МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МИРГОРОДСЬКИЙ ПОЛК
  • НЕОЛІТ, НОВОКАМ'ЯНИЙ ВІК
  • НОВА СЕРБІЯ
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ОДЕСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОТОЦЬКІ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1787–1792
  • СЛОБОДА
  • ТРАНСНІСТРІЯ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • ВІЙСЬКОВІ ПОСЕЛЕННЯ
  • ВІНГРАНОВСЬКИЙ М.
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО
  • ЯССЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1792 (1791)
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • АБВЕР
  • ДВАНАДЦЯТА АРМІЯ
  • ГЛЯДКІВСЬКИЙ ПАВЛО СЕМЕНОВИЧ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • КИЯНИЦЯ ПЕТРО АНТОНОВИЧ
  • МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ОДЕСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • ПЕРВОМАЙСЬКА ОКРУГА
  • СЛАБЧЕНКО МИХАЙЛО ЄЛИСЕЙОВИЧ
  • СЛАБЧЕНКО ТАРАС МИХАЙЛОВИЧ
  • ТОРГОВИЦЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ
  • УМАНСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ (1941)
  • УМАНСЬКО-БОТОШАНСЬКА ОПЕРАЦІЯ (1944)
  • ВОЗНЕСЕНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ЗАЛІЗНИЦІ, ЗАЛІЗНИЧНІ ШЛЯХИ НА УКРАЇНСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ В 19–20 СТ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)