ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ ЛЕОНІД СОЛОМОНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Соловей Е.С. ПЕРВОМАЙСЬКИЙ Леонід Соломонович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pervomajskyj_L (останній перегляд: 17.02.2019)
ПЕРВОМАЙСЬКИЙ ЛЕОНІД СОЛОМОНОВИЧ

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ Леонід Соломонович (справжні прізв., ім'я та по батькові – Гуревич Ілля Шльомович; 17.05.1908–09.12. 1973) – поет, прозаїк, драматург, перекладач. Н. в м. Костянтиноград (нині м. Красноград) у сім'ї ремісників – палітурника та швачки. Через нестатки й бурхливий час учився уривками: у початковій школі, у перших двох класах Костянтиноградської г-зії (1917–20), у семирічній трудовій школі (1920–22). Самотужки здобув ґрунтовну освіту, ставши одним із найбільш ерудованих письменників свого покоління. 1924 вступив до комсомолу, 1925 переїхав до м. Лубни, де працював у робітн. клубі, у редакції газ. "Червона Лубенщина", в окружних к-тах КП(б)У та ЛКСМУ. Вступив до Лубенської філії Спілки сел. письменників "Плуг". 1926 переїхав до Харкова, працював у редакції дитячого ж. "Червоні квіти", став членом літ. об'єднання "Молодняк". У літературу увійшов стрімко: 1926–28 одне за одним виходили окремі видання його оповідань та повістей. Перша збірка оповідань "Комса" вийшла 1926, перша книжка поезій "Терпкі яблука" – 1929. У листопаді 1928 здійснив поїздку до Туреччини, 1932 – на Памір. Перша його п'єса, що 1930 побачила світло театральної рампи, – "Коммольці" ("Початок життя"); попри успішну сценічну історію, цьому творові було інкриміноване троцькістське спрямування, натомість, за спогадами Г.Костюка ("Зустрічі і прощання", кн. 1, Едмонтон, 1987), п'єса користувалася популярністю в середовищі канад. українців. У творчості автора їй передували драми "Містечко Ладеню" та "Невідомі солдати" (обидві ставив "Березіль", другу – також моск. театр О.Таїрова, ленінгр. Большой драм. театр). У доробку П.-драматурга – віршована трагедія "Ваграмова ніч", нар. драма "Олекса Довбуш", а також п'єса "Учитель історії, або Відставний солдат на одній нозі", за життя автора не опублікована.

Поетичні здобутки першого періоду творчості П. – збірки "Героїчні балади", "Моя весела молодість", "Пролог до гори" (1933). Другий період, від серед. 1930-х до кінця 1950-х рр., охоплює передвоєнні роки, час Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941–45 (П. був кореспондентом радіомовлення Південно-Західного фронту і Донського фронту, військ. кореспондентом газ. "Правда") та повоєнне десятиріччя. Для П. – це час як визнання, так і переслідувань і кривд. За збірки віршів "День народження" і "Земля" удостоєний Сталінської премії 2-го ст. (1944), як учасник Великої вітчизн. війни Рад Союзу 1941–45 нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизн. війни, медалями. Проте ні офіц. визнання, ні нагороди не убезпечили його від долі однієї з численних жертв масштабної ідеологічної кампанії боротьби з "космополітизмом", що розпочалася в СРСР 1949. Як і воєнний досвід, це спонукало до певного переосмислення юнацьких комсомольських ідеалів, трагічних сусп. подій в укр. історії кінця 1920-х – 1930-х рр., поглибивши поетичне світорозуміння П., надавши йому нової потуги ліризму та драматизму. Від поч. 1960-х рр. (хрущовська "відлига") до останніх днів творча праця П. позначена особливим натхненням. У цей період створені роман-балада "Дикий мед", де героїка війни поєднана з незвичним філософським її осмисленням, книги віршів "Спомин про блискавку", "Уроки поезії", "Древо пізнання", "Вчора і завтра" (опубл. посмертно 1974.) Це час досягнутого творчого синтезу, нового рівня буттєвого поетичного роздуму над пережитим. Поезії цієї пори позначені безстрашною, визивною полемічністю, трагічним стоїцизмом, сповнені особливої гіркоти пізнього прозріння ("Прозріння" – назва одного із творів збірки "Уроки поезії"). Істор. персонажі, герої творів літ. класики стають у поета інакомовним означенням явищ сучасного життя, що неабияк дратувало рад. критику з її особливою неприязню до "езопівської мови". Деякі твори письменника (поема "Сильніше смерті", вірш "Єгіше Чаренцу", повість "Земля обітована" та ін.) вилучалися з його прижиттєвих видань, інші зазнавали брутальної нищівної критики. Книга спогадів близького приятеля П., письменника С.Голованівського, "Меморіал" (Київ, 1988) містить свідчення, що тривалі цькування привели навіть до спроби самогубства: лише неймовірні зусилля лікарів змогли повернути П. до життя.

Виступав як літ. критик та публіцист (книги роздумів "З щоденника поета", 1956; "Творчий будень", 1967), як перекладач: переклав укр. мовою твори М.Лермонтова, В.Маяковського, Г.Гейне, Ф.Війона, Ш.Петефі, Ю.Фучика, Нізамі, балади слов'ян. та ін. народів світу. Найповніше, 4-томне, видання творів Г.Гейне українською підготував разом з О.Дейчем.

П. у м. Київ.

Збірку сатиричних епіграм, пародій, памфлетів П. "Дикий Пегас" було видано 2004; "Вибрані листи: 1970–1973" – 2008, до століття з дня народження поета.


Праці:
  1. Твори, т. 1–7. К., 1968–70
  2. Твори, т. 1–7. К., 1985–86.
Література:
  1. Про Леоніда Первомайського: Спогади, статті, листи, нариси. К., 1978
  2. Лівицька І. Психологізм прози Леоніда Первомайського: Теоретичний аспект. Кіровоград, 2007
  3. Синьоок Г. Леонід Первомайський – Арсеній Тарковський: Діалог доль і творчості. Черкаси, 2008
  4. Соловей Е. "Не відрікаюсь від снів": Війна і мир Леоніда Первомайського. "Дзеркало тижня", 2008, № 20, 31 травня.

Посилання:
  • БЕРЕЗІЛЬ, ТЕАТР
  • ДЕЙЧ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ
  • ХАРКІВ
  • КОСМОПОЛІТИЗМ, ІДЕОЛОГІЧНА КАМПАНІЯ БОРОТЬБИ З БЕЗРІДНИМИ КОСМОПОЛІТАМИ І ЧЕРГОВА СТАЛІНСЬКА ТЕРОРИСТИЧНА ЧИСТКА В СРСР
  • КОСТЮК ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КРАСНОГРАД
  • КИЇВ
  • ЛУБНИ
  • МАЯКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПЛУГ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ

  • Пов'язані терміни:
  • БУЧА
  • ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПЕТРИЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ ГАЛАКТІОНОВИЧ
  • ПОНОМАРЕНКО ЄВГЕН ПОРФИРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)